Постанова 4852 № 340/2793/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 липня 2020 року м. Дніпросправа № 340/2793/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року (головуючий суддя Сагун А.В.) у справі № 340/2793/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень рішень, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просила визнати протиправними та повністю скасувати податкові повідомлення-рішення № 0198349-5207-1123, 0198349-5207-1123-2017 від 23.09.2019, якими їй визначено податкові зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25000 грн. та 25000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що належний їй автомобіль не є об`єктом оподаткування а отже, податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Так, середньоринкова вартість н легкового автомобіля, на твердження позивача у встановленому законом порядку не визначена, розрахунок податкового зобов`язання податковим органом позивачу не надано, сума винесеного податкового повідомлення-рішення не обґрунтована та визначена на власних припущеннях податкового органу без наявності відповідних підстав. Позивач, зазначаючи про протиправність оскаржуваних рішень посилається на довідку Регіонального сервісного центру МВС в Кіровоградській області Територіального сервісного центру 3541 від 10.11.2017 року за № 31/11/3541-К-116 де зазначено, що відповідно до укладеного в ТСЦ 3541 РСЦ МВС в Кіровоградській області договору купівлі-продажу транспортного засобу № 3541/2016/123980 від 12.2016 року вартість автомобіля АUDI Q7, 2016 року випуску, на момент продажу склала 30 000,00. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем правомірно оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями визначено суму грошового зобов`язання з транспортного податку позивачу як власнику транспортного засобу, що є об`єктом оподаткування відповідно до ст. 267 Податкового кодексу України. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга фактично мотивована незгодою з висновками суду першої інстанції. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС країни суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_2 з 12.10.2016 року є власником автомобіля марки АUDI Q7, 2016 року випуску, об`ємом двигуна 2967 см. куб., державний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.12). Головним управлінням ДПС України у Кіровоградській області 23.09.2019 прийнято податкове повідомлення рішення №0198349-5207-1123-2017 та №0198349-5207-1123, відповідно до яких позивачу нараховано транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 25 000,00 грн. та за 2018 рік в розмірі 25000,00 грн. (а.с10,11). Транспортний податок позивачу за 2017-2018 роки нараховано відповідачем на підставі інформації, опублікованої на офіційному сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, відповідно до яких автомобіль позивача є об`єктом оподаткування у 2017 - 2018 роках (а.с. 30-35). З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20.12.2016 № 1791-VIII внесені зміни до об`єкта оподаткування транспортним податком. Згідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального. Відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. При цьому за правилами пп. 267.6.6 п.267.6 ст.267 ПК України в редакції на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за об`єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. Пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» наведеного вище Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20.12.2016 № 1791-VIII установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". З урахуванням викладеного, оскільки Законом України № 1791-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, з 01.01.2017 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п`яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати. Виходячи з системного аналізу вказаних норм права, законодавець на 2017 рік не передбачив залежності нарахування транспортного податку від факту прийняття рішення про встановлення місцевих податків. З огляду на наведені вище правові норми, приймаючи до уваги, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3200,00 гривень, об`єктом оподаткування у 2017 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 200 000 грн. і з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно). Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3723 грн., тобто середньоринкова вартість легкового автомобіля, який є об`єктом оподаткування транспортним податком на 2019 рік, має становити не менше 1 396 125, 00 грн. Нараховуючи фізичній особі транспортний податок та надсилаючи податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган має встановити, що належний цій фізичній особі транспортний засіб є об`єктом оподаткування у розумінні п.267.2.1 ст.267 ПК України. Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, відповідно до положень пункту 3 якої джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів). Відповідно до п.13 цієї Методики в редакції, що діяла до 24.06.2017, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики). Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики). Відповідно до п.п.13, 14 Методики в редакції із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 428 від 21.06.2017, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального. У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті. Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального. Зі змісту підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України та вказаної Методики вбачається, що повноваження та обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація. На вимогу суду першої інстанції Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України повідомило, що автомобіль АUDI Q7 з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель, до 2 та 3 років експлуатації (включно), було включено до Переліку легкових автомобілів, які підлягали оподаткуванню транспортним податком у 2017 та 2018 роках відповідно. Інформацію щодо Переліків можна отримати на офіційному веб-сайті Мінекономіки (http://www.mе.gоv.uа), Розрахована у 2017 та 2018 році за допомогою Калькулятора середньоринкова вартість легкового автомобіля АUDI Q7 з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель, 2016 року випуску становила відповідно 1 245 375,40 та 1 537 954,29 гривень (з ПДВ) (а.с.51-52). Автомобіль позивача АUDI Q7, об`ємом двигуна 2967 см. куб., є 2016 року випуску, тобто з року випуску не минуло 5 років. Враховуючи наведене суд доходить висновку, що автомобіль АUDI Q7, об`ємом двигуна 2967 см. куб., 2016 року випуску, відповідає встановленим чинним законодавствам ознакам об`єкта оподаткування транспортним податком, а отже, позивач повинен сплатити транспортний податок. Суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що посилання позивача на довідку Регіонального сервісного центру МВС в Кіровоградській області Територіального сервісного центру 3541 від 10.11.2017 року за № 31/11/3541-К-116 де зазначено, що відповідно до укладеного в ТСЦ 3541 РСЦ МВС в Кіровоградській області договору купівлі-продажу транспортного засобу № 3541/2016/123980 від 12.2016 року вартість автомобіля АUDI Q7, 2016 року випуску, на момент продажу склала 30 000,00 грн. не спростовує обставин визначення центральним органом виконавчої влади середньоринкової вартість автомобіля у 2017-2018 роках, відповідно до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою КМУ від 18.02.2016 №66. Крім того, вказана довідка (а.с.13) видана на підтвердження вартості автомобіля, який перебуває у власності іншої особи ОСОБА_3 . З огляду на викладене, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції, що транспортний засіб, який на період спірних відносин належав позивачу, є об`єктом оподаткування в розумінні пп. 267.2.1 п. 267.2 ст.267 Податкового кодексу України в 2017, 2018 рр.. Грошове зобов`язання оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідачем визначено вірно, виходячи з встановленої ставки податку та періоду та періоду, коли вказаний вище автомобіль перебував у власності позивача. З огляду на викладене, правові підстави для задоволення позову відсутні. Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують. Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову. Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 340/2793/19 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко