Постанова 4851 № 816/5049/14

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2020 р.Справа № 816/5049/14 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бартош Н.С., Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Сич С.С., м. Полтава) від 31.08.2020 року (повний текст складено 04.09.2020 року) по справі № 816/5049/14 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на публічній службі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на публічній службі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27.10.2014 №2239 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ полковника міліції ОСОБА_1 (С-526332) з посади заступника начальника Управління МВС України в Полтавській області - начальника кримінальної міліції. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 07.11.2014 №532 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ полковника міліції ОСОБА_1 (С-526332) з посади заступника начальника Управління МВС України в Полтавській області - начальника кримінальної міліції. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління МВС України в Полтавській області - начальника кримінальної міліції з 10.11.2014. Стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у період з 10.11.2014 по 08.07.2020 у розмірі 315 084 (триста п`ятнадцять тисяч вісімдесят чотири) грн. 44 коп. за вирахуванням податків та зборів, які має здійснити роботодавець під час нарахування та виплати середнього заробітку. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині поновлення позивача на посаді заступника начальника Управління МВС України в Полтавській області - начальника кримінальної міліції з 10.11.2014 та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання. Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про виправлення арифметичної помилки у рішенні, а саме: в описовій частині постанови розмір середньоденного грошового забезпечення замість "222,83грн." вказати вірну суму "444,66 грн.", розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу замість 315084,44 грн. вказати вірну суму 630163,24 грн.; в резолютивній частині середній заробіток за час вимушеного прогулу у період з 10.11.2014 по 08.07.2020 у розмірі замість "315084 (триста п`ятнадцять тисяч вісімдесят чотири) грн. 44 коп." вказати вірну суму "630163,24 грн. (шістсот тридцять тисяч сто шістдесят три) грн. 24 коп". В обґрунтування заяви вказав, що у рішенні Полтавського окружного адміністративного судувід 08.07.2020 року у справі №816/5049/14 судом допущено арифметичну помилку при обчисленні розміру середньоденного грошового забезпечення позивача на рівні 222,83 грн. замість 444,66 грн., наслідком чого стало невірне визначення судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу у період з 10.11.2014 по 08.07.2020, який стягнуто судовим рішенням в розмірі 315084,44 грн., замість 630163,24 грн. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року відмовлено у задоволенні заяви. Не погодившись із вказаною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким виправити описку та очевидну арифметичну помилку. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням норм процесуального права. Вказує, що відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для виправлення описки та очевидної арифметичної помилки у судовому рішенні. Відповідачі письмові відзиви на апеляційну скаргу не подали. Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Виходячи із системного аналізу приписів КАС України, описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.01.2020 року по справі №751/2132/17, від 25.02.2020 року по справі №319/1547/17 (2-а/319/51/2017). Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру. При цьому, вирішуючи питання про внесення виправлень у судове рішення, суд не може встановлювати обставини справи та змінювати судове рішення, а питання перевірки дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права здійснюється судом апеляційної інстанції в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Разом з тим, оскільки у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 року у справі №816/5049/14 відсутній у числовому виразі або буквеному виразі розрахунок середньоденного грошового забезпечення позивача, яке суд визначив на рівні 222,83 грн., з якого б вбачалося, що судом допущено очевидну арифметичну помилку при його обчисленні, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви позивача. Доводи апеляційної скарги не впливають на правовірність висновків суду першої інстанції. Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 312 КАС України). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 326, 327, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року по справі № 816/5049/14 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 07.12.2020 року