Ухвала КАС ВС № 640/4922/20

УХВАЛА 19 липня 2023 року м. Київ справа №640/4922/20 адміністративні провадження №К/990/13399/23, № К/990/7882/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М., розглянув заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, в.о. Державного секретаря Міністерства юстиції України, директора Департаменту публічного права Міністерства юстиції України ОСОБА_2, Державного секретаря Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Київській області, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: Постановою Верховного Суду від 31 травня 2023 року частково задоволено касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку та ухвалено у цій частині нове рішення. 05 червня 2023 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зазначивши належну до стягнення суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 1 142 333,36 грн (один мільйон сто сорок дві тисячі триста тридцять три гривні 36 копійок), обчислену із правильною кількістю днів вимушеного прогулу (665 днів) та без віднімання 133 698,60 грн, розраховані за період, який не брався судом до уваги. 12 червня 2023 року до Верховного Суду надійшли заперечення Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо заяви ОСОБА_1 про виправлення описки, у яких представник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вказує на те, що позивач фактично просить змінити зміст судового рішення, що суперечить статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України. 19 липня 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення щодо поданої 05 червня 2023 року заяви про виправлення описки. Перевіривши заяву позивача про виправлення описки, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне. Ухвалюючи рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, Верховний Суд виходив з правил частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. У мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 31 травня 2023 року зазначено, що кількість днів вимушеного прогулу, які підлягають оплаті за період з 18 лютого 2020 року по 05 жовтня 2022 року складає 659 робочих днів. Разом з тим судом з`ясовано, що з 18 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року кількість днів вимушеного прогулу склала 9 робочих днів, у березні 2020 року - 21 робочий день, у квітні 2020 року - 21 робочий день, у травні 2020 року - 19 робочих днів, у червні 2020 року - 20 робочих днів, у липні 2020 року - 23 робочих дні, у серпні 2020 року - 20 робочих днів, у вересні 2020 року - 22 робочих дні, у жовтні 2020 року - 21 робочий день, у листопаді 2020 року - 21 робочий день, у грудні 2020 року - 22 робочих дні, у січні 2021 року - 19 робочих днів, у лютому 2021 року - 20 робочих днів, у березні 2021 року - 22 робочих дні, у квітні 2021 року - 22 робочих дні, у травні 2021 року - 18 робочих днів, у червні 2021 року - 20 робочих днів, у липні 2021 року - 22 робочих дні, у серпні 2021 року - 21 робочих день, у вересні 2021 року - 22 робочих дні, у жовтні 2021 року - 20 робочих дні, у листопаді 2021 року - 22 робочих дні, у грудні 2021 року - 22 робочих дні, у січні 2022 року - 19 робочих днів, у лютому 2022 року - 20 робочих днів, у березні 2022 року - 22 робочих дні, у квітні 2022 року - 21 робочий день, у травні 2022 року - 22 робочих дні, у червні 2022 року - 22 робочих дні, у липні 2022 року - 21 робочий день, у серпні 2022 року - 23 робочих дні, у вересні 2022 року - 22 робочих дні, з 01 жовтня 2022 року по 05 жовтня 2022 року - 3 робочих днів. Відповідно, період вимушеного прогулу з 18 лютого 2020 року по 05 жовтня 2022 року становить 664 робочих дні. Доводи позивача про те, що кількість днів вимушеного прогулу за вказаний період становить 665 робочих днів жодними доказами не підтверджена. Таким чином, Суд визначає, що у мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 31 травня 2023 року допущено арифметичну помилку, а саме: помилково нараховано кількість днів вимушеного прогулу - 659 днів, замість правильного - 664 дні. Наведена арифметична помилка призвела до того, що при арифметичному розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18 лютого 2020 року до 05 жовтня 2022 року неправильно обраховано його розмір: 3819,96 грн (середньоденна заробітна плата) х 659 (дні вимушеного прогулу), що дорівнює 2 517 353,64 грн, замість правильного 3819,96 грн (середньоденна заробітна плата) х 664 (дні вимушеного прогулу), що дорівнює 2 536 453,44 грн. Згідно з мотивувальною частиною постанови від 31 травня 2023 року, Судом ураховано суму виплаченого позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 27 грудня 2019 року по 22 вересня 2021 року у розмірі 1 397 940,04 грн, а також суму помилково нарахованого судами попередніх інстанцій середнього заробітку за період з 27 грудня 2019 року по 17 лютого 2020 року у розмірі 133 698,60 грн, розмір якого не заперечується позивачем. З урахуванням наведеного, стягненню на користь позивача підлягає сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18 лютого 2020 року по 05 жовтня 2022 року у розмірі 1 004 814,80 грн (2 536 453,44 грн (сума середнього заробітку за період з 18 лютого 2020 року по 05 жовтня 2022 року, що підлягає виплаті позивачу) - 1 397 940,04 грн (сума виплачених позивачу коштів за виконавчим листом) - 133 698,60 грн (сума помилково нарахованого середнього заробітку за період з 27 грудня 2019 року по 17 лютого 2020 року), замість помилково зазначеного 985 715,00 грн (2 517 353,64 грн (сума середнього заробітку за період з 18 лютого 2020 року по 05 жовтня 2022 року, що підлягає виплаті позивачу) - 1 397 940,04 грн (сума виплачених позивачу коштів за виконавчим листом) - 133 698,60 грн (сума помилково нарахованого середнього заробітку за період з 27 грудня 2019 року по 17 лютого 2020 року). Відповідно до частини першої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. З огляду на наведене наявні підстави для виправлення арифметичної помилки у постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року із зазначенням, що належна до стягнення на користь ОСОБА_1 сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, становить 1 004 814,80 грн, замість помилково зазначеної 985 715,00 грн. Що стосується доводів ОСОБА_1 про необхідність виправлення описки в частині виключення суми 133 698,60 грн, то колегія суддів уважає такі необґрунтованими, з огляду на помилковість нарахування та виплати позивачу указаної суми за результатом обрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом апеляційної інстанції при первинному розгляді справи (мотиви наведені у постанові Суду за наслідками касаційного перегляду). Колегія суддів наголошує, що інструмент виправлення описок (помилок правопису, які впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення) і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (переважно щодо здійснення розрахунків у контексті задоволення позовних вимог фінансового характеру) застосовується з метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного (неюридичного, непроцесуального) характеру в судовому рішенні. Під опискою необхідно розуміти зроблену помилку в написанні слів (спотворення слів); спотворення (неточність): прізвища, імені й по-батькові, у зазначенні ініціалів, назві юридичних осіб, їхніх адрес, тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів тощо. Арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки або неуважністю. Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вищевказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Разом з цим, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Таким чином, виправлення допущених у судовому рішенні, зокрема ухвалі, описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 800/520/16 (провадження № 11-684сап18) та постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 804/5600/16. За змістом заяви про виправлення описки в частині необхідності виключення з розрахунку суми 133 698,60 грн позивач фактично просить суд касаційної інстанції змінити мотивувальну та резолютивну частини постанови Верховного Суду від 31 травня 2023 року шляхом наведення у ній іншого способу розрахунку суми середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 . Тобто, у цій частині заява позивача фактично спрямована не на виправлення арифметичної помилки (описки) у судовому рішенні, а має на меті зміну його змісту, що не відповідає положенням статті 253 КАС України. З огляду на наведене та виходячи з того, що наведені позивачем доводи в частині виключення суми 133 698,60 грн не свідчать про наявність в постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року описки, у задоволенні заяви позивача у цій частині необхідно відмовити. У зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Загороднюка А.Г. (наказ від 06 червня 2023 року № 99-кв), Соколова В.М. (наказ від 05 червня 2023 року № 43-к) та Єресько Л.О. (наказ від 15 червня 2023 року № 52-к), питання про виправлення описки вирішується по виходу суддів з відпустки. На підставі викладеного, керуючись статтею 253 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки задовольнити частково. Виправити арифметичну помилку, допущену в мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 31 травня 2023 року. Замість помилково зазначеної кількості днів вимушеного прогулу « 659 днів» правильним уважати « 664 дні». Виправити в мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 31 травня 2023 року арифметичну помилку, допущену при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18 лютого 2020 року по 05 жовтня 2022 року. Замість неправильно зазначеного розрахунку: 3819,96 грн (середньоденна заробітна плата) х 659 (дні вимушеного прогулу), що дорівнює 2 517 353,64 грн, правильним уважати розрахунок: 3819,96 грн (середньоденна заробітна плата) х 664 (дні вимушеного прогулу), що дорівнює 2 536 453,44 грн. Замість неправильно зазначеного розрахунку: 2 517 353,64 грн (сума середнього заробітку за період з 18 лютого 2020 року по 05 жовтня 2022 року, що підлягає виплаті позивачу) - 1 397 940,04 грн (сума виплачених позивачу коштів за виконавчим листом) - 133 698,60 грн (сума помилково нарахованого середнього заробітку за період з 27 грудня 2019 року по 17 лютого 2020 року), що дорівнює 985 715,00 грн, правильним уважати розрахунок: 2 536 453,44 грн (сума середнього заробітку за період з 18 лютого 2020 року по 05 жовтня 2022 року, що підлягає виплаті позивачу) - 1 397 940,04 грн (сума виплачених позивачу коштів за виконавчим листом) - 133 698,60 грн (сума помилково нарахованого середнього заробітку за період з 27 грудня 2019 року по 17 лютого 2020 року), що дорівнює 1 004 814,80 грн. В абзаці четвертому резолютивної частини помилково зазначену суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу « 985 715,00 грн», яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 , замінити правильною сумою « 1 004 814,80 грн». В задоволенні іншої частини заяви про виправлення описки відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк судді Л.О. Єресько В.М. Соколов