Постанова Дніпровський апеляційний суд № 200/48/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8212/20 Справа № 200/48/18 Суддя у 1-й інстанції - Женеску Е. В. Доповідач - Макаров М. О. Категорія 25 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Макарова М.О. суддів Деркач Н.М., Куценко Т.Р. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2018 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації,- В С Т А Н О В И Л А: У січні 2018 року ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації. Позов мотивовано тим, що 14 квітня 2016 року між ОСОБА_2 та позивачем укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 9401абд, за умовами якого було застраховано автомобіль марки «BMW 520» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування. 07 жовтня 2016 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ToyotaCamry» д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 із транспортним засобом «ВАЗ 211340» д/н НОМЕР_3 , та застрахованим транспортним засобом, внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль «BMW 520» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . Винуватцем ДТП є відповідач. Згідно Звіту № 23/10/16 від 23 жовтня 2016 року матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «BMW 520» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , склав 193617,13 грн. Згідно актів виконаних робіт ТОВ «АВТ Баварія Дніпропетровськ», сума ремонту вказаного автомобіля склала 171670,19 грн. На виконання умов договору страхування позивач перерахував страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 171670,19 грн. Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована в ПрАТ «СК «Уніка» згідно полісу № АЕ/5966428, ліміт відповідальності становить 49000 грн. В результаті досудового врегулювання страхового випадку ПрАТ «СК «Уніка» сплатило на користь позивача 49000 грн. Оскільки сума страхового відшкодування ОСОБА_1 є недостатньою для повного відшкодування шкоди, на нього покладається обов`язок доплатити залишок суми, необхідної для повного відшкодування завданої ним шкоди, а саме 122670,19 грн. З урахуванням викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача суму збитків в порядку суброгації у розмірі 122670,19грн. та судовий збір у розмірі 1840,05 грн. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2018 року позов задоволено та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «АХА Страхування» суму збитків в порядку суброгації у розмірі 122670,19 грн.; вирішено питання стосовно судових витрат. Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційний скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2018 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна. Так, судом встановлено, що 14 квітня 2016 року між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 9401абд, за умовами якого було застраховано автомобіль марки «BMW 520» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування, що підтверджується копією вказаного договору, наявною у матеріалах справи. 07 жовтня 2016 року з вини відповідача ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль «BMW 520» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . Зазначене підтверджується листом Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2017 року, роздруківкою постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2016 року у справі № 200/18175/16-п з Єдиного державного реєстру судових рішень, довідкою про дорожньо-транспортну пригоду УПП у м. Дніпропетровську. Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Слід зауважити, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої винесено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, це судове рішення є обов`язковим для суду в частині з`ясування питань чи мали місце такі дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи даний позов, який випливає зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі перевіряти обставини ДТП, обговорювати вину особи і робити висновки про відповідальність осіб, причетних до ДТП, а може лише вирішувати питання про розмір відшкодування. Згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 23/10/16 від 24 жовтня 2016 року, складеного оцінювачем ОСОБА_3 , матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «BMW 520» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , склав 193617,13 грн. Згідно актів виконаних робіт, складених ТОВ «АВТ Баварія Дніпропетровськ», сума ремонту автомобіля «BMW 520» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 склала 171670,19 грн. На виконання умов договору страхування № 9401абд від 14 квітня 2016 року позивач перерахував страхувальнику ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 171670,19 грн., що підтверджується розрахунком страхового відшкодування, розрахунками доплати страхового відшкодування, страховими актами від 04 листопада 2016 року, від 28. листопада 2016 року, від 14 грудня 2016 року, платіжними дорученнями від 29 листопада 2016 року на суму 23389,40 грн., від 15 грудня 2016 року на суму 10828,00 грн., від 07 листопада 2016 року на суму 650,00 грн., від 07 листопада 2016 року на суму 126624,79 грн. Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована в ПрАТ «СК «Уніка» згідно полісу № АЕ/5966428, ліміт відповідальності за шкоду майну становить 50000 грн., франшиза становить 1000 грн. В результаті досудового врегулювання страхового випадку ПрАТ «СК «Уніка» сплатило на користь позивача 49000 грн., що підтверджується заявою ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» від 15 лютого 2017 року. Позивач направив відповідачу претензію від 18 липня 2017 року на суму 122 670,19 грн. Оскільки сума страхового відшкодування ОСОБА_1 є недостатньою для повного відшкодування шкоди, на нього покладається обов`язок доплатити залишок суми, необхідної для повного відшкодування завданої ним шкоди, а саме 122 670,19 грн. Задовольняючи позовні вимоги, районний суд обґрунтовано виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Страховик не має права вимагати від завдавача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику у зв`язку з порушенням умов договору страхування. Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно зі ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Відповідно до ч. 1ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Згідно із ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Доводи апеляційної скарги про те, що цивільна справа була розглянута без його участі, він не отримував позовну заяву та ухвалу про відкриття провадження по справі, також його не повідомляли про слухання справи, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості подати відзив із зазначенням обставин, з якими він не погоджується, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки при зверненні до суду із заявою про перегляд заочного рішення, та і при поданні апеляційної скарги ОСОБА_4 мав змогу надати свої заперечення та докази на спростування доводів позивача, проте вони надані до суду не були. Доводи апеляційної скарги про те, що розглядаючи позовну заяву в порядку спрощеного позовного провадження, суд першої інстанції порушив його права, оскільки сума позову є для нього значною, колегія суддів відхиляє, оскільки дана справа відноситься до категорії справ, яка може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження. Посилання апелянта на те, що надані до суду позивачем копії документів повною мірою не підтверджують наявність безпосереднього причинного зв`язку між його діями, як завдача шкоди, і зазначеними в них характером та ступеню пошкодження автомобілю та, як наслідок, розміром завданої суми збитків, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки матеріали справи містять належні та допустимі докази, які були дослідженні судом першої та апеляційної інстанції. Доводи апеляційної скарги містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону. Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2018 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Н.М. Деркач Т.Р. Куценко