LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС32/77т

від 04.12.2020 · Господарська
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 32/77т за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю В "Будівельник" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 і ріше…

УХВАЛА 04 грудня 2020 року м. Київ Справа № 32/77т Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я., за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю В "Будівельник" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 у справі за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України і Державного підприємства "Львівське будівельно-монтажне управління", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Персенківка", Товариства з обмеженою відповідальністю В "Будівельник", Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичбудмонтаж" та Приватного акціонерного товариства "Ірокс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Обласне комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельне управління 14" та Автогаражний кооператив № 15 Галицького району міста Львова про визнання права власності на майно ВСТАНОВИВ: 13.10.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю В "Будівельник" (далі - ТОВ В "Будівельник") на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 у справі № 32/77т, подана 09.10.2020 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобом поштового зв`язку з клопотанням про поновлення пропущеного строку. Предметом оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 (повний текст складено 21.07.2020), строк для оскарження якої сплив 10.08.2020. Вперше подану 14.08.2020 касаційну скаргу ТОВ В "Будівельник" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 у справі № 32/77т ухвалою Касаційного господарського суду від 07.09.2020 було залишено без руху на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із недоплатою судового збору, і відсутністю документів на підтвердження повноважень для звернення із касаційною скаргою Лешеги Я. Я., як директором, оскільки за даними відомостей за кодом ЄДРПОУ керівником ТОВ В "Будівельник" зазначений Микичак І. П. та надано строк для усунення недоліків до 15.10.2020, але який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові. 25.09.2020 до суду касаційної інстанції надійшла заява про усунення недоліків тільки в частині оплати судового збору. Проте, документи на підтвердження повноважень Лешеги Я. Я., як директора надані не були, у зв`язку з чим, ухвалою Касаційного господарського суду від 05.10.2020 вперше подану касаційну скаргу було повернуто скаржнику. Звертаючись повторно з касаційною скаргою, 09.10.2020 (що підтверджується поштовим конвертом) скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, обґрунтоване усуненням недоліків вперше поданої касаційної скарги та дотриманням процесуальних строків на касаційне оскарження при первинному зверненні з касаційною скаргою. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.10.2020 у справі № 32/77т касаційну скаргу ТОВ В "Будівельник" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником пропущено строк для звернення з касаційною скаргою, а підстави на поновлення пропущеного процесуального строку, колегією суддів визнані неповажними, надано строк для усунення недоліків до 13.11.2020, але який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові. Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвалу від 30.10.2020 скаржником отримано 10.11.2020, тобто строк на усунення недоліків до 20.11.2020. 16.11.2020 від ТОВ В "Будівельник" надійшло клопотання про усунення недоліків в якому скаржник повторно просить поновити строк на касаційне оскарження. Як поважність причин вказує, що вперше касаційну скаргу подано вчасно, втім залишено без руху для усунення недоліків, у зв`язку із недоплатою судового збору, і відсутністю документів на підтвердження повноважень для звернення із касаційною скаргою Лешеги Я. Я., як директором. Зазначає, що документи на підтвердження повноважень Лешеги Я. Я., як директора надано не було, оскільки Лешега Я. Я. та Микичак І. П. (керівник), перебували на лікарняному, на підтвердження чого до клопотання додано довідки, відтак не мали можливості вчасно та у встановленій формі подати клопотання про усунення недоліків. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке. Вказана скаржником підстава на поновлення пропущеного процесуального строку, колегією суддів визнається неповажною, оскільки неусунення недоліків вперше поданої касаційної скарги в строк установлений судом не може вважатися поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження та не може вважатися такою, що дійсно перешкоджала зверненню у передбачений законом строк із належним чином оформленою касаційною скаргою. Скаржник в клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження також просить врахувати, що на час прийняття оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 Господарським процесуальним кодексом України, а саме частиною 4 розділу Х "Прикінцеві положення" було передбачено продовження строків на оскарження у зв`язку з проведенням карантинних заходів. Судом враховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) установлено карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого з 12.03.2020 постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626). Пунктом 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній на час звернення із касаційною скаргою, було передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Водночас, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, внесено зміни до пункту 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" " Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. При цьому, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, зокрема, встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарським процесуальним кодексом України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Проте, процесуальні строки було продовжено у зв`язку з проведенням карантинних заходів у встановлений вказаним Законом строк, а саме до 06.08.2020, а касаційну скаргу подано вже поза межами такого строку, а саме вперше подано 14.08.2020, а вдруге 09.10.2020. При цьому, Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення, якщо визнає причини пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Однак, зазначені у клопотанні обґрунтування не можуть вважатися причинами, які дійсно перешкодили скаржнику звернутися з належним чином оформленою касаційною скаргою в межах передбаченого законом строку, у зв`язку з чим наведені підстави для поновлення процесуального строку визнаються неповажними. Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі прийнята 15.07.2020 (повний текст складено 21.07.2020), проте повторно касаційну скаргу подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду лише 09.10.2020, тобто, з пропуском строку на касаційне оскарження. Скаржник не був позбавлений об`єктивної можливості, з моменту залишення касаційної скарги без руху вперше ухвалою касаційної інстанції від 07.09.2020, протягом розумного строку подати клопотання про усунення недоліків в належній формі чи звернутися з клопотанням про продовження процесуальних строків на усунення недоліків. Отже, пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при подачі касаційної скарги. Одним із принципів господарського судочинства, визначених у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, є змагальність сторін, зміст якого відображений у статті 13 цього Кодексу. Згідно з приписами частин 2, 3, 4 зазначеної норми учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Скаржник не навів інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 та не надав належних доказів неможливості звернення у передбачений законом строк з касаційною скаргою. Як визначено у пункті 27 рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02) право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57). Пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними. З огляду на те, що скаржник у заяві про усунення недоліків інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, які б не залежали від його волі, не навів, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 32/77т за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю В "Будівельник" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020. Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 32/77т за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю В "Будівельник" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2016.

2. Матеріали касаційної скарги з додатками на 53 (п`ятдесят трьох) аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення від 22.09.2020 № 1 про сплату судового збору у сумі 38 205,00 та оригінал платіжного доручення від 11.08.2020 № 337 про сплату судового збору у сумі 12 795, 00 грн повернути Товариству з обмеженою відповідальністю В "Будівельник". Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий Т. Б. Дроботова Судді К. М. Пільков Ю. Я. Чумак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»