Постанова Одеський апеляційний суд № 513/116/19

Номер провадження: 22-ц/813/2260/20 Номер справи місцевого суду: 513/116/19 Головуючий у першій інстанції Тончева Н. М. Доповідач Князюк О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.11.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Князюка О. В., суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О. М., розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу представника Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» Крилової Олени Леонідівни на ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 22.03.2019 року, по цивільній справі за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ: ІІ.

ОПИСОВА ЧАСТИНА У січні 2019 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк» за дорученням Кіріченко В.М. звернувся до Саратського районного суду Одеської області з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №б/н від 14 грудня 2016 року в розмірі 14931 гривня 17 копійок та судовий збір в розмірі 1921 гривня 00 копійок. Крім того, представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 14 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін. Ухвалою суду від 14 березня 2019 року відповідно до ч. 11 ст.187 ЦПК України позовна заява була залишена без руху у зв`язку з тим, що після відкриття провадження у справі було встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, та надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків. Ухвала суду від 14 березня 2019 року була направлена представнику позивача на електронну адресу, вказану ним, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 Представник позивача отримав ухвалу суду від 14 березня 2019 року - 15 березня 2019 року, однак не усунув недоліки, які були зазначені в ухвалі суду. 22 березня 2019 року представником Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» було подано до Саратського районного суду Одеської області виправлену позовну заяву. Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 22 березня 2019 року позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було залишено без розгляду. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням 09.04.2019 року представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 22 березня 2019 представник позивача отримав 15 березня 2019 року на електронну адресу, а отже недоліки повинні бути усунені до 21.03.2019 року. Представник ПАТ КБ «приват Банк» звертає увагу суду апеляційної інстанції на той факт, що позивачем у встановлений судом строк було усунуто недоліки, а саме 20.03.2019 року на адресу суду направлено заяву про усунення недоліків та відповідні пояснення, за допомогою кур`єрської служби доставки «Міст Експресс». Відповідачка не скористалась правом надати відзив, пояснення або заперечення на апеляційну скаргу. Сторони до судового засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялись, причини неявки суду не повідомили, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надійшло. Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1 з подальшими змінами, на усій території України з 12 березня установлено карантин. Рада суддів України рекомендувала у період з 16 березня встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами. Пунктами 1,5 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 20.10.2020 року «Про посилення карантинних обмежень та продовження особливого режиму роботи суду» передбачено, що тимчасово, на час установлення на території м. Одеси рівня епідемічної небезпеки: "помаранчевий" або "червоний", зупинити розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судових процесів та припинити їх допуск до залів судових засідань. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді, усвідомленість учасників справи про розгляд справи, а також те, що учасники справи реалізували своє процесуальне право щодо участі у судовому засіданні під час розгляду справи та висловили свою процесуальну позицію, тобто створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті, колегія суддів ухвалила справу розглянути за відсутності її учасників. ІІІ.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав. Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно п. п. 1, 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що представником Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» не виконані вимоги ухвали суду від 14 березня 2019 року. Проте, з такими висновками суду погодитися не можна. З довідки про доставку електронного листа від 15.03.2019 року вбачається, що представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 15.03.2019 отримав копію ухвали про залишення без руху позовної заяви (а.с. 71). 20.03.2019 року представником Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» засобами поштового зв`язку надіслано на адресу суду заяву про усунення недоліків позовної заяви від 18.03.2019 року. Проте, до суду першої інстанції заява про усунення недоліків позовної заяви від 18.03.2019 року надійшла тільки 22 березня 2019 року. Отже, позивачем до суду було подано в п`ятиденний строк, визначений ухвалою Саратського районного суду Одеської області заяву про усунення недоліків. Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За змістом п. 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 11 ст.187 ЦПК України, суддя встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Частиною 13 статті 187 ЦПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Таким чином, судом першої інстанції було обмежено позивача у доступі до правосуддя та застосовано надмірний формалізм при розгляді справи. Надмірний формалізм під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суперечить принципу верховенства права, завданням цивільного судочинства та порушує, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, право на доступ до суду. З приводу вказаного питання Європейський суд з прав людини висловив у справі «Чуйкіна проти України» свою позицію, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції «Право на справедливий суд», забезпечують кожному право звертатися до суду із позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні (п. 50 рішення ЄСПЛ в справі «Чуйкіна проти України»). Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції). Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення. Водночас у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Також згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції). Тому, судді повинні уникати надмірного формалізму під час вирішення питання про відкриття провадження у цивільній справі, адже суди помилково визнають такими, що дають підстави для повернення позовних заяв ті обставини, зокрема, щодо незазначення відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору; не наведення попереднього (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; відсутність власного підтвердження позивачем про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, підстави звільнення позивача від сплати судового збору, тощо, адже зазначені обставини можуть бути з`ясовані судом на наступних стадіях процесу. Апеляційний суд дійшов висновку, що твердження суду першої інстанції про те, що позивач у встановлені строки не виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху, з врахуванням наданих скаржником доказів, є надмірним формалізмом, який не може бути підставою недопущення позивача до суду. За приписами п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України у разі порушення судом норм процесуального права ухвала суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. За таких обставин, відповідно до ст. 379 ЦПК України, апеляційна скарга представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст. ст. 268, ст. 374, 379, 382, 381-389 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» - задовольнити. Ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 22.03.2019 року - скасувати. Цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст Постанови складено 03.12.2020 року. Головуючий: О. В. Князюк Судді: А.П.Заїкін О. М. Таварткіладзе