Постанова 4807 № 333/3349/20

Дата документу 01.12.2020 Справа № 333/3349/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 333/3349/20 Провадження №22-ц/807/2862/20 Головуючий в 1-й інстанції Дмитрієва М.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2020 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В., суддів:Дашковської А.В., Маловічко С.В., секретарБєлова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 липня 2020 року, постановлену у м. Запоріжжі у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків та моральної шкоди,- В С Т А Н О В И В: До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків та моральної шкоди. Одночасно із позовною заявою позивачем до суду надано заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на 12/25 частин житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_2 . Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 липня 2020 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно у цивільній справі за позовною ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків та моральної шкоди залишено без задоволення. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість висновків суду, порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заяви. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те що, суд мав можливість перевірити інформацію, щодо власника майна, на яке заявник просив накласти арешт, а тому підстави відмови у задоволення заяви про забезпечення позову є надуманими та необґрунтованими. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що документи, які подані позивачем до позовної заяви, а саме відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 датовані 18.10.2019 року, актуальних даних з приводу власника майна, на яке заявник просить накласти арешт надано не було. Між тим, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного. Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем для підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому слід враховувати, що вжитті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, необхідно брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку. За змістом частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Виходячи зі змісту ст.ст. 149-153 ЦПК України, забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення. Згідно з п. 6, 7 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання. Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Слід зауважити, що при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Між сторонами у справі дійсно виник спір щодо стягнення збитків та моральної шкоди, при цьому ціна позову складає 169372,80 грн. і вона є співмірною вимогам заяви про забезпечення позову. Мотиви суду першої інстанції, щодо відмови у задоволення заяви про забезпечення позову не можна назвати обґрунтованими, оскільки як вірно зазначив апелянт, суд мав можливість перевірити актуальність відомостей щодо права власності на майно, на яке заявник просив накласти арешт. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 04 серпня 2020 року, яка долучена до матеріалів апеляційної скарги, підтверджується реєстрація права власності на 12/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 . Задоволення заяви про забезпечення позову забезпечить виконання рішення у справі у випадку задоволення позовних вимог. Накладання арешту на майно відповідача, жодним чином не перешкодить відповідачу у справі володіти та користуватися ним на власний розсуд, враховуючи також, що вказані заходи мають тимчасовий характер, і відповідач за наявності підстав має право звернутись до суду з заявою про скасування вказаних заходів забезпечення позову. Однак, суд першої інстанції на наведене належної уваги не звернув, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про те, що заявником не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту на 12/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Керуючись ст. ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 липня 2020 року у цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків та моральної шкоди задовольнити. Накласти арешт на 12/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 02 грудня 2020 року. Головуючий, суддя-доповідач С. В. Кухар судді: А.В. Дашковська С.В. Маловічко