Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/2930/20

Справа № 303/2930/20 П О С Т А Н О В А Іменем України 01 грудня 2020 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: судді-доповідача - Кожух О.А., суддів - Бисаги Т.Ю., Фазикош Г.В. розглянувши в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 15 вересня 2020 року (суддя Монич В.О.) про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя, - в с т а н о в и в : ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя, в якому просив визнати за ним право власності на Ѕ частини житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 . Під час підготовчого засідання представник відповідача подав до суду клопотання, в якому просив зупинити провадження у справі до вирішення іншої справи, що Мукачівським міськрайонним судом розглядається в порядку кримінального судочинства №303/1839/20 стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.4 КК України. Необхідність зупинення провадження мотивована тим, що документи щодо будівництва будинку АДРЕСА_1 , який є предметом спору, містять підроблені дані щодо початку виконання будівельних робіт та декларації про готовність до його експлуатації. Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 15 вересня 2020 року вказане клопотання задоволено. Зупинено провадження у справі №303/2930/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя до вирішення справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства №303/1839/20 стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.4 КК України, до набрання законної сили вироком по даній справі. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вказує, що така прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, вважаючи, що перешкод для розгляду цивільної справи немає, оскільки зібрані докази у справі дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду. Зазначає, що факт підроблення документів не встановлений жодним судовим рішенням чи експертним висновком. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідачка ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що у цивільній справі №303/2930/20 на підтвердження факту будівництва спірного будинку позивач ОСОБА_1 посилається на підроблені повідомлення про початок виконання будівельних робіт, декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, технічний паспорт та проект будівництва, копії яких позивачем додано до справи як докази. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду, зазначену в п.14 ч.1 ст.353 ЦПК України, розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, поданого відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення кримінальної справи №303/1839/20. Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з такого. Відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи лише у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: - чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку кримінального судочинства. - чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Таким чином, у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи. Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позову про поділ спільного майна подружжя ОСОБА_1 покликається на те, що його право власності на Ѕ частини житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці за кадастровим номером 2122781403:01:001:0271, підтверджується документами, такими як технічний паспорт від 25.04.2017, виготовлений на замовлення ОСОБА_1 ; державний акт ЗК 010843 на право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2122781403:01:001:0271, площею 0,15 га; проект на будівництво житлового будинку 2009 року. Як вбачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 28.03.2018 за №12018070000000142 про обвинувачення ОСОБА_1 , предметом доказування у цьому провадженні є використання завідомо підроблених офіційних документів, а саме: декларація №ЗК142130990679 від 19.04.2013 про готовність об`єкта до експлуатації будинку АДРЕСА_1 , технічний паспорт на житловий будинок № 31/0517 від 25.04.2017 та копія державного акта серії ЗК №010843 від 20.05.2005 на ім`я ОСОБА_1 про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122781403:01:001:0271 (а.с. 14-17). Кримінальне провадження №12018070000000142, підготовче засідання у якому було призначено ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 10.08.2020, в подальшому, ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 10.09.2020 було передано на розгляд до Ужгородського міськрайонного суду, та ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 17.09.2020 прийнято до провадження (а.с.47-48). Об`єктивна неможливість розгляду даної цивільної справи до вирішення кримінального провадження полягає в тому, що рішенням суду, ухваленим в порядку кримінального судочинства, можуть бути встановлені обставини, які можуть вплинути на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України лише вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, результат вирішення судом кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12018070000000142 від 28.03.2018, матиме значення для вирішення цивільної справи, що розглядається, оскільки стосується підстав набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку та будинок, та, відповідно, підстав для реєстраційних дій, вчинених приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехман О.А.. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов правильного висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення кримінальної справи №303/1839/20 та наявність підстав для зупинення провадження відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують. Судове рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін. Керуючись ст. 368, ч. 2 ст. 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 15 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України, касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 01 грудня 2020 року. Суддя-доповідач: Судді: