Постанова 4804 № 225/1414/15-ц

Єдиний унікальний номер 225/1414/15-ц Номер провадження 22-ц/804/2872/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Єдиний унікальний номер 225/1414/15-ц Номер провадження 22-ц/804/2872/20 02 грудня 2020 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд в складі колегії: судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Канурної О.Д., Агєєва О.В. за участю секретаря Ротар Я.Б. учасники справи: боржник: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Торецького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області стягувач: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут цивільну справу за заявою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Торецького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду, - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 13 липня 2020 року, вступну та резолютивну частину якої складено суддею Ткач Г.В. в м. Торецьк в приміщенні Дзержинського міського суду Донецької області 13 липня 2020 року, час ухвалення рішення суду не зазначено, повний текст складено 17 липня 2020 року, - ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ В серпні 2019 року представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Торецького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області звернувся до суду з заявою про поворот виконання рішення суду. В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 19.11.2015 року частково задоволено вимоги ОСОБА_1 , який звернувся до суду з позовом до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську Донецької області, про встановлення факту перебування членом сім`ї, знаходження на утриманні померлого, стягнення страхових виплат. Зазначеним рішенням суду встановлено факт, що позивач ОСОБА_1 був членом сім`ї ОСОБА_2 , стягнуто одноразову страхову допомогу в розмірі п`ятирічного заробітку 438 372,60 грн., одноразову страхову допомогу в розмірі річної заробітної плати 87 674,52 грн., щомісячні страхові виплати 2 739,83 грн. та моральну шкоду - 1000 грн. Зобов`язано Фонд провести індексацію щомісячних страхових виплат. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 10.02.2016 року рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 19.11.2019 скасовано в частині стягнення моральної шкоди. На виконання вказаних рішень суду відділення Фонду у м. Дзержинськ призначило та виплачувало страхові виплати ОСОБА_1 сума яких склала 824 182,68 грн. В подальшому, постановою Верховного Суду від 12.12.2019 року рішення судів першої та апеляційної інстанції були скасовані та ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні позову. Разом з тим, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.10.2017 року рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 19.11.2015 та Апеляційного суду Донецької області від 10.02.2016 року скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, з цих підстав Фондом щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 були припинені. Згідно постанови правління Фонду соціального страхування України від 08.02.2017 року №13 утворено Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та 10.05.2017 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань зареєстровано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та його відокремлений підрозділ Торецьке міське відділення Фонду, що є правонаступником відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торецьк (Дзержинськ) Донецької області. Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 18.02.2019 року, що постановою Донецького апеляційного суду від 21.05.2019 року залишено без змін, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту перебування членом сім`ї, який знаходиться на утриманні померлого та стягнення страхових виплат, відмовлено. Отже, у зв`язку зі скасуванням рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 19.11.2015 та Апеляційного суду Донецької області від 10.02.2016 року не за нововиявленими чи виключними обставинами, необхідно виконати поворот цих рішень, у зв`язку з чим, в заяві ставиться питання про стягнення з ОСОБА_1 в порядку повороту виконання рішення суду на користь заявника коштів, що були виплачені ОСОБА_1 в розмірі 824 182,68 грн. Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 03.09.2019 провадження у справі відкрито, призначено судовий розгляд, після усунення заявником недоліків на виконання ухвали суду від 09.08.2019 в частині надання документів, що підтверджують суму, стягнену за рішенням суду. Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 06.11.2019, провадження у справі зупинене до набрання законної сили рішенням за результатами перегляду в касаційному порядку справи №225/1414/15-ц, провадження №61-11821ск19, у зв`язку з зупиненням дії рішення Дзержинського міського сулу Донецької області від 18.02.2019 та постанови Донецького апеляційного суду від 21.05.2019 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку згідно з ухвалою Верховного суду від 20.09.2019. Просив суд здійснити поворот рішення суду та стягнути з ОСОБА_1 кошти, сплачені йому в розмірі 824 182, 68 грн. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ 13 липня 2020 року ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Торецького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, заінтересована особа - ОСОБА_1 , про поворот виконання рішення суду задоволено. У порядку повороту виконання рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 19.11.2015 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Торецького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області грошові кошти в розмірі 824 182 (вісімсот двадцять чотири тисячі сто вісімдесят дві) гривні 68 коп. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погодившись із вказаною ухвалою ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви відповідача про поворот виконання рішення відмовити повністю. Зазначив, що у справах, про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання рішення не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або завідомо неправдивих відомостях позивача. Звертає увагу, що предметом спору було встановлення факту його належності до сім`ї загиблого на виробництві ОСОБА_2 та стягнення страхових виплат, належних сім`ї загиблого на виробництві. Зазначив також, що загальнообов`язкове державне соціальне страхування є окремим інститутом трудового права і його загальні положення врегульовані в статтях 253-256 розділу XVII КЗпП. Посилаючись на рішення Європейського суду зазначив, що задоволення заяви про поворот виконання рішення суду буде явно несправедливим, матиме ознаки «надмірного тягарю». АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 25 листопада 2020 року від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Зазначено, що рішення судів від 19.11.2015 року та від 10.02.2016 року не обґрунтовувались положеннями КЗпП України не були пов`язані з виплатами, що випливали з трудових правовідносин. Отже, ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з підприємством, звернувся до суду з правовідносин, що, на його думку, виникли внаслідок його права на відшкодування шкоди, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 та стягнення страхових виплат (т. 5 а.с.21-22). В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи у судове засідання не з`явились, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи (а.с. 17-19). ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено. 19.11.2015 року задоволено позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Дзержинську про встановлення факту члена сім`ї, який перебував на утриманні померлого та стягнення страхових виплат відшкодування моральної шкоди, задоволено частково. Встановлено факт, що ОСОБА_1 був членом сім`ї ОСОБА_2 , загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебував на утриманні останнього у період з 2000 року по 10.02.2012 року; зобов`язано відповідача провести відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника, а саме, одноразову страхову виплату в розмірі п`ятирічного заробітку 438372,60 грн., одноразову допомогу в розмірі річної заробітної плати 87674, 52 грн., щомісячні страхові платежі в розмірі 2739,83 грн.; провести індексацію щомісячних платежів на користь ОСОБА_1 ; стягнути моральну шкоду в розмірі 1000 грн. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 10.02.2016 року апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинському Донецької області задоволено частково: рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 19.11.2015 в частині стягнення моральної шкоди скасовано, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині, відмовлено. Відповідно до розпорядчих та платіжних документів на виконання рішення суду від 19.11.2015 року ОСОБА_1 виплачено 824 182, 68 грн. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.10.2017 року рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 19.11.2015 та рішення Апеляційного суду Донецької області від 10.02.2016 скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 18.02.2019 за результатами нового розгляду в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Зазначене рішення постановою Донецького апеляційного суду від 21.05.2019 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 12.12.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 18.02.2019 та постанову Донецького апеляційного суду від 21.05.2019 залишено без змін, поновлено дію рішень. Як вбачається із оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, задовольняючи заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Торецького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про поворот виконання рішення суду суд дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з підприємством, судами за позовною заявою ОСОБА_1 вирішувався спір про право позивача на страхові виплати. Колегія апеляційного суду погоджується з таким висновком суду з огляду на таке. Згідно з ч. 2 ст.445 ЦПК України у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача. Отже, особисто ОСОБА_1 у трудових відносинах з Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Торецького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області не перебував. Кошти, які були сплачені ОСОБА_1 в розмірі 824 182, 68 грн були призначені йому на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Згідно із статтею 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсії у зв`язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім`ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку. Посилаючись на Закон України Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Верховний Суд у постанові від 12.12.2019 року зробив висновок про те, що суди попередніх інстанцій, з урахуванням встановлених обставин справи, дійшли обґрунтованих висновків про те, що ОСОБА_1 фактично перебував на утриманні ОСОБА_2 , оскільки його заробіток був основним джерелом доходів їхньої сім`ї, однак вказане не може бути підставою визнання позивача членом сім`ї потерпілого, який перебував на його утримання, з подальшим призначенням страхових виплат, передбачених статтею 28 Закону України від 23 вересня 1999 року «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», оскільки на час смерті ОСОБА_2 позивач був повнолітнім, мав дохід з пенсійних виплат, що забезпечував встановлений законом прожитковий мінімум на непрацездатну особу, мав матір, при цьому сімейних відносин між його матір`ю та ОСОБА_2 судами не встановлено. Отже, у померлого ОСОБА_2 не було обов`язку щодо утримання позивача. Таким чином, колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що по справі є трудові правовідносини. Як вже було описано вище по справі правовідносини із відшкодування шкоди, спричиненою втратою працездатності. У рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 зазначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Отже, чи можливо визнати «надмірним тягарем» гроші, які особа отримала за рішенням суду, що було в подальшому скасоване. Відповідно ці гроші треба повернути той особі, яка їх сплатила. В даному випадку це не буде «надмірним тягарем», в розумінні практики Європейського суду з прав людини. Більш того в розумінні права власності (Першого протоколу Конвенції) власником цих грошей є саме особа, яка сплати ці кошті та правомірно очікує їх повернення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Принцип обов`язковості судових рішень визначено у статті 18 ЦПК України: судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є обов`язковою для застосування судами відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України і Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Рішення ECHR у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19 березня 1997 року (п. 40)). У Рішенні ECHR у справі «Войтенко проти України» («Voytenko v. Ukraine») від 29 червня 2004 року Європейський суд з прав людини нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №

1. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку задовольняючи заяву про поворот виконання рішення, доводи та обставини на які посилається апелянт зводяться до незгоди з висновками суду і були предметом дослідження судом першої інстанції. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права. Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено. Таким чином, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про поворот виконання рішення суду у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Постановлена судом ухвала відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 13 липня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлено та долучено до матеріалів цивільної справи 02 грудня 2020 року. Судді: