Ухвала КГС ВС № 910/9544/19

УХВАЛА 30 листопада 2020 року м. Київ Справа № 910/9544/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я. розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 у складі колегії суддів: головуючого - Разіної Т.І., суддів Іоннікової І.А., Тарасенко К.В. та ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у складі судді Кирилюк Т.Ю. за заявою Малого приватного підприємства «Аквадон» про встановлення способу та порядку виконання судового рішення у справі № 910/9544/19 за позовом Малого приватного підприємства «Аквадон» до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської державної адміністрації та Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві про повернення безпідставно набутих грошових коштів, стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та збитків, ВСТАНОВИВ: До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у справі № 910/9544/19. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/9544/19 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 03.11.2020. Головуючий суддя Васьковський О.В. перебував на лікарняному з 11.11.2020 по 27.11.2020 включно. За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Стаття 129 Основного Закону серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення. За приписами частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020, заяву Малого приватного підприємства "Аквадон" про встановлення порядку та способу виконання судового рішення задоволено; встановлено, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 у справі № 910/9544/19 в частині стягнення грошових коштів на користь Малого приватного підприємства "Аквадон" (15 159 840,00 грн безпідставно утримуваних грошових коштів; 31 172 490,21 грн інфляційних втрат; 4 378 494,00 грн трьох процентів річних та 618 634,11 грн витрат зі сплати судового збору) має виконуватись за рахунок коштів місцевого бюджету міста Києва Головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві. Так, відповідно до положень частини 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. За загальним правилом статті 287 ГПК України касаційному оскарженню підлягають лише судові рішення, переглянуті в апеляційному порядку, тобто приписи статті 331 ГПК України необхідно розуміти насамперед як право на апеляційне оскарження, таку правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 18/1544-10. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України можливість оскарження ухвали про встановлення способу та порядку виконання судового рішення у касаційному порядку не передбачено. Відповідно до Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходів щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, для запобігання будь-яким зловживанням системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції маються передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Sevices v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997). Таким чином, вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. У зв`язку з чим, касаційна скарга не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийняті слід відмовити з підстав передбачених пунктом 1 частиною 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України. На підставі викладеного та керуючись статями 234, 235, 287, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у справі № 910/9544/19. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий О.В. Васьковський Судді В.В. Білоус В.Я. Погребняк