Ухвала КГС ВС № 910/9544/19

УХВАЛА 17 березня 2021 року м. Київ Справа № 910/9544/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 у складі колегії суддів: головуючого Шаптали Є.Ю., Яковлєва М.Л., Куксова В.В. та рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 у складі судді Кирилюк Т.Ю. у справі № 910/9544/19 за позовом Малого приватного підприємства «Аквадон» до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської державної адміністрації та Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві про повернення безпідставно набутих грошових коштів, стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та збитків, ВСТАНОВИВ: 16.02.2021, через Північний апеляційний господарський суд, Київська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 у справі №910/9544/19 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Київської міської ради у справі № 910/9544/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В, суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 25.02.2021. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. 08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень. Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України). При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України. Касаційна скарга Київської міської ради зводиться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, неправильне застосування судами в оскаржуваних рішеннях статей 256-267 ЦК України про позовну давність та статті 625 ЦК України без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц. Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові навела висновок про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову. Разом з тим, як вбачається зі змісту зазначеної постанови, предметом спору було стягнення інфляційних втрат і 3 %, нарахованих на суму боргу після ухвалення судом рішення про її стягнення. Таким чином, потребує уточнення питання застосування вказаних норм права та подібності правовідносин у даній справі до зазначеного висновку Великої Палати Верховного Суду. Скаржник також визначив підставу касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій було неправильно застосовано положення статей 215-216, 1212 ЦК України, не було враховано висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Вищого господарського суду України від 14.06.2017 у справі №910/29514/14 та відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, а саме застосування наслідків нікчемного правочину шляхом повернення грошових коштів, в результаті проведення процедури приватизації. Проте скаржником не зазначено норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній, що не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України. В свою чергу положення ГПК України покладають обов`язок з визначення та доведення того, якого висновку Верховного Суду з приводу конкретної норми права не було враховано при прийнятті оскаржуваного рішення, саме на скаржника, що, з урахуванням положень ст. 290 ГПК України, зобов`язує останнього, а не Суд, у скарзі повно викласти та детально описати невідповідність оскаржуваного судового рішення практиці Верховного Суду із застосування конкретної норми. При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які не були враховані судами попередніх інстанцій, і які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги. Отже, подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми. 12.03.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Малого приватного підприємства "Аквадон" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі № 910/9544/19 за касаційною скаргою Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2019, які мотивовані тим, що скаржником не обґрунтовано наявність виключних підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції. Мале приватне підприємство "Аквадон" наголосило, що рішення судів попередніх інстанцій винесені з дотриманням норм матеріального права. Відповідно до частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. З огляду на таке, касаційна скарга Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 у справі №910/9544/19 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків касаційної скарги, а саме - виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). 12.03.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Малого приватного підприємства "Аквадон" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі № 910/9544/19 за касаційною скаргою Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2019, які мотивовані тим, що скаржником не обґрунтовано наявність виключних підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції. Мале приватне підприємство "Аквадон" наголосило, що рішення судів попередніх інстанцій винесені з дотриманням норм матеріального права. Крім того, касаційна скарга Київської міської ради містить клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 у справі № 910/9544/19 до закінчення їх касаційного перегляду. Оскільки касаційна скарга Київської міської ради підлягає залишенню без руху, то розгляд вищезазначеного клопотання та заперечення проти відкриття касаційного провадження буде здійснено касаційним судом при розгляді питання про можливість відкриття касаційного провадження, у разі усунення недоліків, які допущені при поданні касаційної скарги, у встановлені судом строки. Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 у справі №910/9544/19 залишити без руху.

2. Надати Київській міській раді строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме - виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

3. Роз`яснити Київській міській раді , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Васьковський