Постанова 4857 № 817/396/16

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 817/396/16 пров. № А/857/10480/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді: Кухтея Р.В. суддів: Шевчук С.М., Шинкар Т.І. з участю секретаря судового засідання: Смолинця А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року (постановлена головуючим-суддею Жуковська Л.А., суддями Недашківською К.М., Друзенко Н.В., час ухвалення судового рішення 11 год 41 хв у м. Рівне, час складання повного тексту судового рішення не вказано) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Міністерства внутрішніх справ України про зобов`язання вчинення певних дій, в с т а н о в и в : Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.05.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2016, було визнано протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України (далі МВС України) у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007 (далі Порядок №707), зобов`язано Головне управління Національної поліції в Рівненській області (далі ГУ НП в Рівненській області) повторно направити до МВС України висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку №707 та зобов`язано МВС України прийняти рішення щодо призначення виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №707 та з урахуванням встановлених судом обставин. У решті позовних вимог відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 10.05.2018 касаційні скарги МВС України та ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.05.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2016 залишено без змін. 30.06.2020 ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив роз`яснити Рівненського окружного адміністративного суду від 27.05.2016, оскільки рішення містить положення, які викликають суперечності щодо розуміння та його виконання. В обґрунтування поданої заяви зазначає, що постанова суду першої інстанції на даний час не виконана, оскільки відповідач покликається на Порядок №707 без урахування набрання чинності Законом №208-VІІІ, відповідно до якого розмір допомоги у зв`язку з встановленням вищої групи інвалідності повинен розраховуватись у відповідності зі ст.23 Закону України «Про внесення змін до ст.23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» від 13.02.2015 №565-ХІІ, в редакції чинній з 12.03.2015, як нормативно правового акту, який має вищу юридичну силу. Враховуючи викладене, просить роз`яснити абз.4 резолютивної частини постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 27.05.2016 у справі №817/396/16 про розмір одноразової грошової допомоги, який повинен бути виплачений у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» від 13.02.2015 №565-ХІІ, в редакції чинній з 12.03.2015. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 у задоволенні заяви було відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм процесуального права просить її скасувати та роз`яснити абзац четвертий резолютивної частини постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 27.05.2016. В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що він не вказував і не вказує, яка сума коштів має бути виплачена у зв`язку з встановленням йому другої групи інвалідності, а просить зазначити норму закону, яка впливає на розмір одноразової грошової допомоги і яку повинні дотримуватись відповідач. Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, виходячи з наступного. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що подана заява про роз`яснення судового рішення не містить посилань на те, що певні частини рішення викликають труднощі в їх розумінні. Із змісту заяви позивача вбачається, що позивач звернувся до суду за роз`ясненням не з підстав незрозумілості резолютивної частини рішення, а у зв`язку з необхідністю визначення розміру одноразової грошової допомоги, який повинен бути виплачений позивачу. Водночас, суд першої інстанції звернув увагу, що під час розгляду справи №817/396/16 спору щодо розміру допомоги не виникало, відповідно суд при вирішенні справи не досліджував даного питання. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне. Згідно ст.254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення. При цьому, роз`яснено може бути лише судове рішення, яке набрало законної сили та не скасоване на момент звернення щодо його роз`яснення. Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить. Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Надаючи правову оцінку постанові Рівненського окружного адміністративного суду від 27.05.2016, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що така є чіткою і зрозумілою, в якій наведено мотиви, з яких суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості поданого позивачем клопотання, терміни, вжиті у ній, відповідають тому змістові, що вони мають згідно законодавства України, ці терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони означають, текст правової норми, застосованої судом, відтворений без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд надає своє тлумачення її змісту з відповідними висновками в контексті аналізу обставин справи. Резолютивна частина постанови суду відповідає вимогам ч.5 ст.246 КАС України, а в мотивувальній частині, з врахуванням доводів позовної заяви та поданих заперечень, чітко зазначено, чому суд прийшов до відповідного висновку та яким законом керувався при винесенні такого. При цьому, незгода з мотивацією судового рішення є підставою для апеляційного та в подальшому касаційного оскарження такого в порядку, встановленому КАС України. Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що в силу положень ст.378 КАС України, за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання такого рішення. Таким чином, законодавцем розмежовано порядок «роз`яснення судового рішення, якщо таке є незрозумілим» (ст.254 КАС України) та «встановлення способу і порядку виконання судового рішення в разі наявності обставин, що ускладнюють його виконання» (ст.378 КАС України). Також, суд апеляційної інстанції наголошує на обов`язковість виконання судових рішень (ст.14 КАС України), які набрали законної сили всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Надаючи правову оцінку ухвалі Рівненського окружного адміністративного суду від 10.07.2020, якою відмовлено в роз`ясненні судового рішення по справі №817/396/16, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно зазначив про можливість зміни суті судового рішення у разі його роз`яснення. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалене відповідно до норм процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Керуючись ст.ст. 254, 310, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року по справі №817/396/16 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. М. Шевчук Т. І. Шинкар Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 01.12.2020 згідно з ч.3 ст.321 КАС.