Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/1914/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/1914/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Богоніс М.Б. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 01 грудня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив: - визнати протиправним дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 05.03.2019 на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 20.02.2020 № 15/19. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.06.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з ухваленим по справі рішеннями, позивач звернувся до апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 20.02.2020 №15/19 протиправні, оскільки з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/19 (05.03.2019) виникли підстави для перерахунку пенсії позивача, призначеної згідно Закону №2262-ХІІ з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення і премій, так як з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, та у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону №2262-ХІІ. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судом першої інстанції, з 18.07.1994 по 29.09.2017 позивач проходив військову службу в Службі безпеки України. З 30.09.2017 Головним управлінням Пенсійного фонду у Вінницькій області призначено пенсію за вислугу років у розмірі 65 % грошового забезпечення в сумі 5372,32 грн. (а.с.11-12, 29). В подальшому, на виконання Постанови № 103 та у зв`язку із надходженням від Управління Служби безпеки України у Вінницькій області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 (а.с.33), територіальним пенсійним органом з 01.01.2018 здійснено перерахунок пенсії позивача з урахуванням виключно таких складових грошового забезпечення: посадового окладу у розмірі 5360 грн., окладу за військове звання - 1410,00 грн., процентної надбавки за вислугу років 45 % - 3046,00 грн. Розмір пенсії після перерахунку склав 8235,73 грн. (а.с.34). 20.02.2020 Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях видано довідку № 15/19 про грошове забезпечення із розрахунку на місяць по посаді старшого оперуповноваженого міськвідділу (за вислугою років від 20 до 25) станом на 01.02.2020 із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (а.с.14). 23.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок і виплату пенсії на підставі довідки від 20.02.2020 № 15/19. Листом відповідача від 27.03.2020 № 1312-1376/К-02/8-0200/20 позивача повідомлено, про відсутність підстав для перерахунку пенсії, у зв`язку із тим, що після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 (05.03.2019) нормативно - правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитись перерахунок пенсії, в тому числі і у зв`язку з уточненням грошового забезпечення, не приймалось (а.с.15). Вважаючи дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії протиправними, позивач звернувся із цим адміністративним позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що скасування в судовому порядку пунктів 1, 2 Постанови № 103 на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, передбачений у Постанові № 45, не змінився у зв`язку з прийняттям Постанови №103. Прийняте Окружним адміністративним судом міста Києва в адміністративній справі №826/3858/18 рішення, на думку суду першої інстанції, не є тим юридичним фактом, який в силу вимог п. 1, 2, 3 Постанови № 45 (в редакції до 21.02.2018) тягне за собою обов`язок Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки від 20.02.2020 № 15/19. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ) . Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вказана норма статті 43 Закону розміщена в розділі V «Обчислення пенсії» та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18. За частинами першою, другою та четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку. Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затвердив Порядок №

45. Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення). Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Колегія суддів зазначає, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №

45. Проте, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін. Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ та відповідач у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився. Зокрема, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 по справі №240/6263/18 зазначила, що Пенсійний фонд України та його головні управління мають право перевіряти правильність складення довідок (пункт 9 Порядку № 45). Водночас права самостійно визначати розміри складових грошового забезпечення, що впливають на обчислення розміру пенсії при її перерахунку, Пенсійний фонд України та його головні управління не мають. Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що органи пенсійного фонду здійснюють перерахунок та виплату пенсій військовослужбовцям на підставі документів, що надані уповноваженими структурними підрозділами, де особа проходила військову службу та не наділений повноваженнями щодо визначення складового грошового забезпечення, які мають бути включені, як складові у довідку про розмір грошового забезпечення перерахунку пенсії. Колегія суддів зазначає, що за загальним правилом, визнання таким, що втратив чинність, нормативного акта чи його скасування не поновлює дію актів, які ним скасовані або визнані таким, що втратили чинність чи були змінені цим актом. Дія нормативного акта поновлюється шляхом прийняття аналогічного нового акта або нового акта, що містить спеціальну норму про відновлення дії попереднього акта та визнання спеціального порядку такого відновлення регулювання відповідних правовідносин. Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Це означає, що за загальним правилом норма права діє стосовно відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до певних юридичних фактів застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з даного правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи. У Рішенні від 03.10.97 № 4-зп Конституційний Суд України також надав роз`яснення стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами; конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному; звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього; загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - "наступний закон скасовує попередній". Відповідний підхід, зокрема, був застосований Верховним Судом під час винесення постанови від 21.11.2018 у справі № 700/668/16-а, в якій суд визнав, що суб`єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов`язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, зобов`язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів. Таким чином, єдиний орган конституційної юрисдикції фактично передбачив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий нормативний акт скасовує положення нормативного акта, прийнятого раніше, якщо обидва ці акти регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення. Важливим є те, що Конституційний Суд України використав поняття "прийняття акта", а не набрання чинності, оскільки існують випадки суттєвого розходження в часі цих двох юридичних фактів стосовно однопредметних актів. На підставі аналізу наведених вище рішень Конституційного Суду України, що містять офіційні тлумачення положень Основного Закону стосовно дії нормативно-правового акта у часі, суд дійшов висновку, що під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення відповідних спірних правовідносин. Отже, прийняте Окружним адміністративним судом міста Києва в адміністративній справі № 826/3858/18 рішення не є тим юридичним фактом, який в силу вимог п. 1, 2, 3 Постанови № 45 (в редакції до 21.02.2018) тягне за собою обов`язок Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки від 20.02.2020 № 15/19. Водночас, як зазначалось вище, зміни, внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1. Відповідно до пункту 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії. Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ. 23.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок і виплату пенсії на підставі довідки від 20.02.2020 №15/19. Однак, колегія суддів, дослідивши наявну в матеріалах справи довідку Головного управління служби безпеки України в Донецькій та Луганських областях від 20.02.2020 № 15/19 (а.с.14), дійшла висновку, що вказана довідка не відповідає зразку встановленому додатком 2 до Порядку № 45, яка діяла станом на 05.03.2019. Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання Постанови № 103 та у зв`язку із надходженням від Управління Служби безпеки України у Вінницькій області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 (а.с.33), територіальним пенсійним органом з 01.01.2018 здійснено перерахунок пенсії позивача з урахуванням виключно таких складових грошового забезпечення: посадового окладу у розмірі 5360 грн., окладу за військове звання - 1410,00 грн., процентної надбавки за вислугу років 45 % - 3046,00 грн. Розмір пенсії після перерахунку склав 8235,73 грн. (а.с.34). Тобто, перерахунок пенсії проведено у відповідно до вимог законодавства на підставі даних, зазначених уповноваженим органом. Відомостей про скасування або відкликання Державним органом, що видав довідку про розмір грошового забезпечення позивача та про скерування до органів Пенсійного фонду довідки з іншими складовими (оновленої довідки) матеріали справи не містять. У наданій позивачем довідці зазначено такі складові грошового забезпечення позивача: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірі 45%, інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення: Наказ 515/ДСК розділ ІІІ глава 2, Наказ 515/ДСК розділ ІІІ глава 3 , Наказ 515/ДСК розділ ІІІ глава 5, Наказ 515/ДСК розділ ІІІ глава

15. Слід зазначити, що вказані накази відсутні у матеріалах справи, а тому не можливо встановити, які саме інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення включаються до довідки позивача про розмір грошового забезпечення. Органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить саме від розміру складових грошового забезпечення зазначених у довідках. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення станом на 05.03.2019, тоді як довідка від 20.02.2020 №15/19 містить дані про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.02.2020, що також не відповідає вищенаведеним нормам. Таким чином, доводи позивача щодо протиправних дій ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 20.02.2020 № 15/19 не ґрунтуються на нормах матеріального права. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.