Постанова Львівський апеляційний суд № 439/493/20
від 20.11.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 439/493/20 Головуючий у 1 інстанції: Бородійчук О.І. Провадження № 33/811/825/20 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопада 2020 року Львівський апеляційний суд у складі судді Партики І. В., за участі представника ОСОБА_1 - адвоката Дмитренка В.П., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Дмитренка В.П. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бродівського районного суду Львівської області від 03 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: постановою Бродівського районного суду Львівської області від 03 червня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Згідно з оскарженою постановою, ОСОБА_1 о 15 год. 15 хв. 20.04.2020 року у м. Броди по вул. Тернопільській, 56 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21063» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук; від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків. На зазначену постанову адвокат Дмитренко В.П. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржену постанову, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування свої апеляційних вимог зазначає, що постанова винесена з порушенням норм процесуального права, при цьому суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване та суворе застосування стягнення як вид покарання за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною, не обґрунтованою та підлягає скасуванню. Зазначає, що 01.07.2020 року скасована адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, відтак відсутні фактичні підстав для проведення огляду на стан сп`яніння, а також була порушена процедура проведення огляду на стан сп`яніння. Клопотав про закриття справиу зв`язку із скасуванням адміністративної відповідальності. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Дмитренко В.П. вимоги і доводи апеляційної скарги підтримав та просив такі задоволити. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, але участі його представника - адвоката Дмитренка В.П. Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Дмитренка В.П., дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного. Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, детально дослідивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого і вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові судді обставин, підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 067830 від 20.04.2020 року, поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , рапорті працівника поліції від 20.04.2020 р., відеозаписі нагрудної камери працівника поліції, особистих поясненнях правопорушника, де в протоколі вказав, що «претензій не має». Дані докази повністю узгоджуються між собою та не викликають жодних сумнівів. Клопотання адвоката Дмитренка В.П. про допит свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та працівника поліції ОСОБА_4 , не підлягає задоволенню, оскільки свідок ОСОБА_4 вже допитувався в суді першої інстанції, а свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 лише підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Жодного значення для правової кваліфікації вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення пояснення цих свідків не мають. Достовірно встановлено, що пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 відмовився. Окрім того, не підлягає задоволенню клопотання адвоката про закриття справи у зв`язку із скасування адміністративної відповідальності за вчинене ОСОБА_1 правопорушення. Так, законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав законної сили 03 липня 2020 року, внесені нові зміни до Закону № 2617-VIIІ, а саме, згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону № 720-IX: у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 4, який запровадивши нову редакцію ст. 130 КУпАП виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп`яніння відтак відновлена адміністративна відповідальність за ці дії; у пункті 2 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 171, який доповнивши КК України ст. 286-1 криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп`яніння, відтак відбулася декриміналізація цих дій. З огляду на те, що дія статті 130 КУпАП у редакції, яка була чинна на час вчинення адміністративного правопорушення, є ультраактивною, тобто поширюється на нереалізовані або не припинені на момент втрати відповідним законом чинності правовідносини, а дія Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, який вводив кримінальну відповідальність і більш тяжке покарання за ці ж дії, поширюється лише на нові правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, та, з урахуванням того, що на час судового розгляду даної справи стаття 130 КУпАП знову діяла в попередній редакції, за якою стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, підстави для закриття провадження у справі, як про те наголошує у своєму клопотанні адвокат, відсутні. Жодних порушень прав ОСОБА_1 , у тому числі і права на захист та справедливий суд, ні під час складання і оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, ні під час розгляду адміністративної справи судом першої інстанції, апеляційним судом не встановлено. Доводи апеляційної скарги про незаконність, необґрунтованість постанови суду першої інстанції та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи - апеляційним судом не беруться до уваги, оскільки такі не знайшли свого підтвердження. Накладене адміністративне стягнення відповідає вимогам ст.33 КУпАП та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень. За таких умов постанову судді першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП постановив: апеляційну скаргу адвоката Дмитренка В.П. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бродівського районного суду Львівської області від 03 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Партика І. В.