LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд459/1111/20

від 07.10.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 459/1111/20 Головуючий у 1 інстанції: Грабовський В.В. Провадження № 33/811/1038/20 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 жовтня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі судді Партики І. В., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Покотила Р.В., подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 07 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 07 липня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Згідно з оскарженою постановою, ОСОБА_1 , 11.04.2020 року о 23:40 год., на вул. Сокальська, 16 у м. Червонограді Львівської області, керував автомобілем «BMW» н.з. НОМЕР_1 , від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 07 липня 2020 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування свої апеляційних вимог зазначає, що постанова винесена з порушенням норм процесуального права, при цьому суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване та суворе застосування стягнення як вид покарання за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною, не обґрунтованою та підлягає скасуванню. Зазначає, що інспектором не виконано вимоги Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також порушено його право на захист. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення. передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Покотило Р.В. та Голоюх Д.А. вимоги і доводи апеляційної скарги підтримали повністю та просили такі задоволити. Заслухавши доповідь головуючого, пояснення ОСОБА_1 та його представника, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити виходячи з наступного. Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, детально дослідивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого і вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові судді обставин, підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 12.04.2020 року серії БД № 322890; направленні ОСОБА_1 для огляду на стан сп`яніння від 11.04.2020 року до «ЧЦМЛ»; письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 11.04.2020 року; відеозаписі, на якому зафіксовано неодноразові пропозиції працівників поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я й відмову останнього пройти такий огляд. Дані докази повністю узгоджуються між собою. Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина громадянина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена повністю. Жодних порушень прав ОСОБА_1 , у тому числі і права на захист та справедливий суд, ні під час складання і оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, ні під час розгляду адміністративної справи судом першої інстанції, апеляційним судом не встановлено. Доводи апеляційної скарги про незаконність, необґрунтованість постанови суду першої інстанції та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи апеляційним судом не беруться до уваги, оскільки такі не знайшли свого підтвердження. Накладене адміністративне стягнення відповідає вимогам ст.33 КУпАП та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень. За таких умов постанову судді першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП постановив: апеляційну скаргу адвоката Покотила Р.В., подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 07 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Партика І. В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»