Постанова Київський апеляційний суд № 760/19547/20

Справа № 760/19547/20 Головуючий у І інстанції Букіна О.М. Провадження № 33/824/4445/2020 Доповідач у 2 інстанції Ященко І.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ « 19 » листопада 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді Ященко І.Ю., з участю представника Київської митниці держмитслужби Юрківа В.В., порушника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Київської митниці держмитслужби Захарова А.О. на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої: АДРЕСА_1 , працюючої перекладачем, - притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700 грн.; вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил №1279/10000/20 іноземну валюту в сумі 2 300,00 доларів США - повернутоОСОБА_1 в с т а н о в и в : 28.07.2020 року о 17 год. 20 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», громадянка ОСОБА_1 , яка прибула до України з ФРН, авіарейсом № 1494, авіакомпанії «Люфтганза» та своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчила факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України пасажиру було задано питання щодо наявності в неї готівкових коштів, на що вона відповів, що має готівку в еквіваленті 10 000 євро. Після цього ОСОБА_1 було запрошено до службового приміщення митниці зали «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», де нею була видана готівка в розмірі 14040 доларів США, що знаходились у відділенні жіночої сумки, готівка переміщувалась без ознак приховування. З виявленої суми ОСОБА_1 було пропущено 11 740 доларів США (що становить еквівалент 9 994 Євро, відповідно до курсу НБУ станом на 28.07.2020) та за протоколом про порушення митних правил затримано 2 300 доларів США. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування готівки не звертався, чим порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. В апеляційній скарзі представник Київської митниці держмитслужби просив вказану постанову скасувати, постановити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні порушення митних правил за ст.471 МК України та застосувати до неї стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700грн. з конфіскацією затриманої валюти в розмірі 2300 доларів США. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт послався на те, що постанова є незаконною, а висновок судді І інстанції щодо покладення «індивідуального надмірного тягаря» на ОСОБА_1 є недостатньо обґрунтованим, оскільки судом належним чином не перевірено реальний майновий стан ОСОБА_1 , не оцінено її щорічний прибуток, джерело доходів, рівень витрат, не зазначено факт наявності на її утриманні малолітніх дітей або інших утриманців, не взято до уваги та не встановлено, що застосування конфіскації затриманої валюти для ОСОБА_1 є надмірним індивідуальним тягарем та вважає, що призначене ОСОБА_1 стягнення не відповідає меті адміністративного стягнення. Заслухавши пояснення представника Київської митниці держмитслужби Юрківа В.В., який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, ОСОБА_1 , яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила постанову залишити без змін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим та учасниками процесу не оскаржується. Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 471 МК України є правильною. Доводи апеляційної скарги представника митниці щодо незаконності постанови судді в частині не призначення ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді конфіскації вилученої валюти, на думку апеляційного суду, є необґрунтованими. Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. З постанови суду вбачається, що при розгляді даної справи та накладенні стягнення суд дотримався вказаних вимог закону. Так, накладаючи на ОСОБА_1 стягнення, суд врахував характер скоєного, її особу, обставини, що впливають на стягнення і призначив стягнення, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень. Приймаючи рішення про повернення ОСОБА_1 валюти в сумі 2300 доларів США, суд обґрунтовано враховував гарантоване усім громадянам право власності, зазначивши при цьому, що держава не зазнала жодних збитків внаслідок недекларування грошових коштів ОСОБА_1 , дана сума є значною для ОСОБА_1 і конфіскація грошових коштів призведе до накладення на неї індивідуального та надмірного тягаря і буде непропорційною до вчиненого правопорушення. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 пояснила, що три роки тому вона вийшла заміж за громадянина Японії і раз на рік їздить до нього. Гроші, які вона перевозила - це гроші її чоловіка і ввезені до України для утримання сім`ї - батьків похилого віку 1946 року народження, сина та на її лікування, оскільки вона потребує оперативного втручання у зв`язку з катарактою очей і конфіскація цих коштів поставить її сім`ю у скрутне матеріальне становище. Так, приймаючи рішення про повернення валюти, суд обґрунтовано врахував, що шкода, яку ОСОБА_1 потенційно могла завдати державі була незначною, оскільки вона не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вона ввезла гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території держави. Крім того в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів. За даних обставин, суд І інстанції дійшов правомірного висновку про те, що застосування до ОСОБА_1 конфіскації валюти у розмірі 2300 доларів США, покладає на правопорушника «індивідуальний надмірний тягар» та не може бути застосований у даному випадку. Таким чином, постанова Солом`янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2020 року є законною та обґрунтованою. Підстав для її скасування, зміни або винесення нової постанови, апеляційний суд не вбачає. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника Київської митниці держмитслужби Захарова А.О. - залишити без задоволення. Постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя ________________________