Постанова Київський апеляційний суд № 760/20755/20

Єдиний унікальний номер 760/9717/19 Головуючий в суді I інстанції Оксюта Т.Г. Апеляційне провадження № 33/824/4355/2020 Суддя-доповідач Гриненко О.І. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 листопада 2020 року суддя Київського апеляційного суду Гриненко О.І., за участю представника Київської митниці Держмитслужби - Тищенко Ю.В. та захисника ОСОБА_1 - адвоката Кормушина Ю.О., розглянувши апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби Захарова А.О. на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2020 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: смт Велика Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , тимчасово не працює, закордонний паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 30 жовтня 2017 року, орган, що видав 8089, запис №19940925-04465,- В С Т А Н О В И В : Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винною у порушенні митних правил, передбачених ст. 471 МК України, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. на користь держави. Стягнуто судовий збір. Валюту, вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №1374/10000/20 від 15 серпня 2020 року у розмірі 4000 доларів США повернуто ОСОБА_1 . Як зазначено в постанові судді, згідно протоколу №1374/10000/20 про порушення митних правил від 15 серпня 2020 року, 15 серпня 2020 року о 09 годині 10 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянка України ОСОБА_1 , яка прилетіла до України з Туреччини рейсом 0457 літаком а/к «Турецькі авіалінії» своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим відповідно до ч.5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчила факти, що мають юридичне значення. В подальшому в приміщенні митниці (зоні митного контролю) пасажиркою було видано готівку в розмірі 15 800 доларів США, що знаходилися у напоясному гаманці пасажирки. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки України ОСОБА_1 , вищевказана валюта належить їй особисто і є її заробітною платою. Пасажирка обрала проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що є меншою еквіваленту 10 000 євро. З виявленої суми пасажирці було пропущено 11 800 доларів США (еквівалент 9999,00 євро станом на 15 серпня 2020 року). За протоколом про порушення митних правил вилучено 4000 доларів США. Таким чином, своїми діями громадянка України ОСОБА_1 під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. Не погоджуючись з постановою судді, представник Київської митниці Держмитслужби Захаров А.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил за ст.471 МК України та застосувати до неї стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень та конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил - грошових коштів у сумі 4000 доларів США. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги представник Київської митниці Держмитслужби посилається на те, що оскаржувана постанова судді є незаконною, винесеною без врахування дійсних обставин справи та норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню. На думку представника Київської митниці Держмитслужби, звільнення громадянина-порушника від конфіскації безпосередніх предметів правопорушення можливе лише в тому випадку, якщо конфіскація буде для конкретного порушника (або іншої особи - власника грошей) «індивідуальним і надмірним тягарем». При цьому у кожному конкретному випадку слід приділяти максимальну увагу особі правопорушника, походженню й характеристиці безпосередніх предметів правопорушника, з`ясовувати певні факти, обставини й робити на їх підставі висновки. Разом з тим, на думку апелянта, Солом`янський районний суду м. Києва в оскаржуваній постанові не встановлює рівень майнового становища порушниці, не оцінює її щорічний прибуток, джерело доходів, рівень витрат, не зазначає факт наявності на утриманні громадянки ОСОБА_1 малолітніх дітей або інших утриманців, не бере до уваги те, що вона не позбавлена можливості продовжувати отримувати певний прибуток в результаті систематичної трудової діяльності, що вказує на передчасність висновків суду про покладання «індивідуального надмірного тягара» на правопорушницю в результаті конфіскації предметів правопорушення. Заслухавши пояснення представника Київської митниці Держмитслужби Тищенка Ю.В., який підтримав апеляційну скаргу, захисника ОСОБА_1 - адвоката Кормушина Ю.О., який проти апеляційної скарги заперечував, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга представника митного органу задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суддею місцевого суду було повністю дотримано вказаних вимог закону під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил. У відповідності до ч.1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України. Статтею 471 МК України передбачена відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. Відповідно до вимог ст. 197 МК України, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. В даному випадку такі обмеження встановлені на рівні 10 000 євро, в зв`язку з чим валютні цінності, які переміщувала громадянка України ОСОБА_1 , є товарами, переміщення яких через митний кордон України є обмежене. Щодо суб`єктивної сторони правопорушення, то судом встановлено, що ОСОБА_1 не розуміла протиправність своїх дій, не припускала можливості настання негативних наслідків, хоча могла і повинна була це розуміти і передбачити. Тобто, суб`єктивна сторона дій правопорушника полягає в протиправній необережності в формі недбалості. Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 перемістила через митний кордон України 4000 доларів США, які в неї були вилучені. При визначенні адміністративного стягнення, якому підлягає правопорушник, суддя врахував ступінь суспільної небезпеки правопорушення, ступінь провини, ставлення до вчиненого, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують відповідальність, а саме те, що особа вперше притягується до адміністративної відповідальності, щире каяття, а також той факт, що грошові кошти мають легальне походження. Факт легальності готівкових коштів підтверджується Трудовим договором з компанією «Yamay International Development Corporation», згідно якого ОСОБА_1 працювала акробатом в складі циркової трупи з 08 вересня 2019 року по 13 серпня 2020 року. Факт необхідності оплати інвестиційних внесків будівництва квартири підтверджується свідоцтвом про участь у фонді фінансового будівництва № С79-0805/2019-1 від 10 травня 2019 року, факт відсутності будь-якої нерухомості на праві власності у ОСОБА_1 підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, факт необхідності лікування батька ОСОБА_1 підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого на злоякісне новоутворення від 23 вересня 2020 року, факт необхідності хірургічного лікування колінного суглобу ОСОБА_1 підтверджується Консультаційним висновком спеціаліста від 20 серпня 2020 року. Таким чином, доводи апеляційної скарги представника Київської митниці Держмитслужби про те, що судом при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення не встановлено рівня майнового становища порушниці, джерела доходів, наявність утриманців, а також інші обставини, є безпідставними. При вирішенні питання про застосування додаткового стягнення у виді конфіскації валюти, суд першої інстанції прийшов до висновку, що фактично не залишить особі заробітної плати, яку вона заробила у встановленому законом порядку своїм трудом і яка є єдиним її доходом. Крім того, суд врахував той факт, що конфіскація зазначених коштів позбавить її і її сім`ю належного матеріального забезпечення. Сума, яку митний орган вимагає конфіскувати у правопорушника, є, на думку суду першої інстанції, для неї значною, а шкода, яку вона потенційно могла завдати органам влади - незначна, оскільки ОСОБА_1 не ухилилась від сплати мита та інших зборів і не завдала державі ніякої шкоди. Таким чином, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що конфіскація всієї незадекларованої суми грошей накладе на особу індивідуальний та надмірний тягар і буде непропорційною до вчиненого правопорушення, а отже буде порушено статтю 1 Протоколу № 1 до Конвенції з захисту прав людини, згідно якої кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. З таким висновком суду першої інстанції погоджується Київський апеляційний суд і вважає, що у даному випадку можливе звільнення громадянина - порушника від конфіскації безпосередніх предметів правопорушення, оскільки така конфіскація буде для ОСОБА_1 «індивідуальним і надмірним тягарем» і доводи представника Київської митниці Держмитслужби про передчасність висновків суду про покладання «індивідуального надмірного тягара» на правопорушницю в результаті конфіскації предметів правопорушення цього не спростовують. При цьому, суд приділив максимальну увагу особі правопорушника, походженню й характеристиці безпосередніх предметів правопорушення, з`ясував певні факти, обставини, які свідчать про легальне і правомірне отримання правопорушником вилучених коштів і дійшов висновку про незастосування до нього додаткового стягнення у виді конфіскації вилучених валютних коштів. З урахуванням викладеного, вважаю, що такий висновок судді місцевого суду, є законним та обґрунтованим, неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено. З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2020 рокує законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю. На підставі викладеного, та керуючись ст. 529 МК України, ст. 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби Захарова А.О. залишити без задоволення, а постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Гриненко