Ухвала КАС ВС № 826/6347/15
від 30.11.2020 · АдміністративнаУХВАЛА 30 листопада 2020 року Київ справа №826/6347/15 адміністративне провадження №Зі/9901/170/20 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Жука А.В., Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М. в адміністративній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі №826/6347/15 за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності, визнання постанови незаконною і нечинною в частині, ВСТАНОВИВ: 16 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі №826/6347/15 за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності, визнання постанови незаконною і нечинною в частині. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 листопада 2020 року визначено колегію суддів у складі: Жука А.В. - головуючий суддя, судді: Загороднюк А.Г., Мельник-Томенко Ж.М., касаційна скарга передана судді-доповідачу. 20 листопада 2020 року (на стадії відкриття касаційного провадження) до Верховного Суду ОСОБА_1 подано заяву про відвід суддів Жука А.В., Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М., з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), а саме - наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Як вбачається із заяви про відвід, її зміст переважно стосується незгоди заявника із ухваленими судовими рішеннями у інших справах, зокрема у справі №826/19820/15 (колегія суддів у складі: Мартинюк Н.М. (суддя-доповідач), судді Жук А.В., Мельник-Томенко Ж.М.) та у справі №826/23422/15 (колегія суддів у складі: Загороднюк А.Г. (суддя-доповідач), судді: Єресько Л.О., Соколов В.М.). Водночас, ОСОБА_1 , посилаючись на наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупережденності або об`єктивності судді у справах щодо неконституційно і незаконно утвореної П.Порошенком Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (зокрема, відмови в доступі до правосуддя), заявляє відвід суддям Верховного Суду Жуку А.В., Загороднюку А.Г., Мельник-Томенко Ж.М . За наслідками вирішення питання про обґрунтованість заявленого відводу Верховний Суд на підставі частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») постановив ухвалу від 23 листопада 2020 року, якою вказані ОСОБА_1 підстави для відводу суддів Жука А.В., Загороднюка А.Г. і Мельник-Томенко Ж.М. визнав необґрунтованими і передав цю заяву для її вирішення іншим суддею у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України. За наслідками автоматизованого розподілу вказану заяву про відвід, зареєстровану за №Зі/9901/170/20, 26 листопада 2020 року передано на розгляд судді Мартинюк Н.М. Так, заява обґрунтована тим, що постановляючи ухвалу про повернення його касаційної скарги у справі №826/19820/15, колегією суддів у складі Мартинюк Н.М. (суддя-доповідач), суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., на його думку, допущено порушення правових норм процесуального закону й не відкрито касаційне провадження у справі, незважаючи на наявність для цього підстав, визначених пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України. ОСОБА_1 у заяві про відвід вказує на необізнаність, неволодіння процесуальним законодавством суддями зазначеної колегії в частині належного обгрунтування відсутності підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України в ухвалі від 2 листопада 2020 року про повернення касаційної скарги у справі №826/19820/15 з огляду на надання заявником відповідних доказів і ігнорування цими суддями рішень Великої Палати Верховного Суду при ухваленні процесуального рішення. Також, ОСОБА_1 зауважив про свою незгоду із судовим рішенням в іншій справі №826/23422/15 (колегія суддів у складі: Загороднюк А.Г. (суддя-доповідач), судді: Єресько Л.О., Соколов В.М.), де, на переконання заявника, постанову Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року ухвалено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначені обставини викликають у заявника сумнів в об`єктивності та неупередженості суддів Жука А.В., Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М. Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Перевіряючи заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Жука А.В., Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М. у справі №826/6347/15 суд дійшов висновку, що вона не може бути задоволена, з огляду на таке. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України. Відповідно до частини першої цієї статті суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи). Водночас, суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим. Тобто для відведення суддів необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості або об`єктивності. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими". Судді повинні розглядати справи неупереджено, на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чиєї сторони або з будь-якої причини. Неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Слово "неупереджений" передбачає відсутність упередженості, як реальної, так і суб`єктивної. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 1950 року вимагає від суду у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (справа "Ветштайн проти Швейцарії"). Зі змісту заяви про відвід колегії суддів у складі Жука А.В., Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М. випливає, що ОСОБА_1 не погоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі суду від 2 листопада 2020 року у справі №826/19820/15 і в постанові суду від 19 жовтня 2020 року у справі №826/23422/15. Тобто, як встановлено із змісту заяви про відвід, заявник висловлює незгоду з судовими рішенням, які ухвалено колегією суддів, до складу яких входили судді Жук А.В. , Мельник-Томенко Ж.М. та Загороднюк А.Г. в інших справах, у зв`язку з чим у позивача є сумніви у неупередженості та об`єктивності цих суддів при розгляді даної справи. Однак, Верховний Суд звертає увагу на те, що частиною четвертоюстатті 36 КАС України чітко передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Відтак, ОСОБА_1 не довів, чим саме, окрім його незгоди з ухваленими судовими рішеннями у інших справах і припущеннями, підтверджуються обставини, якими він мотивує заяву про відвід, а тому відсутні підстави вважати, що розгляд цієї справи колегією суддів у складі Жука А.В., Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М. суперечить вимозі здійснення правосуддя «судом, встановленим законом». При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. У вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (справа "Морель проти Франції", пункти 45-50; справа "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (справа "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (справа "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; справа "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; справа "Мікалефф проти Мальти", пункт 96). У рішенні в справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49). Крім того, відвід може бути задоволений лише у разі неможливості ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі, відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23. Проаналізувавши доводи, викладені в заяві ОСОБА_1 про відвід суддів Жука А.В., Загороднюка А.Г. і Мельник-Томенко Ж.М., Верховний Суд дійшов висновку, що викладені ним аргументи побудовані на припущеннях та суб`єктивній оцінці й не є достатніми для встановлення упередженості цих суддів за суб`єктивним чи об`єктивним критеріями. Відтак, передбачених статтею 36 КАС України підстав для відводу вказаних суддів від розгляду цієї справи немає. Керуючись статтями 36, 40 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Жука А.В., Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М. у справі №826/6347/15 за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності, визнання постанови незаконною і нечинною в частині. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. …………………………… Н.М. Мартинюк, Суддя Верховного Суду