Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/323/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий суддя у першій інстанції : Гебеш С.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 260/323/20 пров. № А/857/9040/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Глушка І.В., Матковської З.М. за участю секретаря судового засідання: Гнатик А.З. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі № 260/323/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ : 05.02.2020р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати при призначенні пенсії за віком грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення та зобов`язання нарахувати та виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком, без вирахування податків, згідно з п.7-1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.06.2020р. позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Крім того, суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути питання щодо нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком, без вирахування податків, згідно з пунктом 7-1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.06.2020р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що пенсійний орган 21.09.2019р. ОСОБА_1 призначив пенсію за віком з врахуванням загального стажу роботи 40 років 7 місяців 14 днів. Спеціальний стаж, що дає право на пенсію за вислугу років становить 35 років 7 місяців, що підтверджується записами трудової книжки. На письмове звернення позивача про призначення та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно з п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» пенсійний орган надав відповідь про відсутність правових підстав для такої виплати, оскільки на дату досягнення пенсійного віку, останній перебував на обліку в Хустській міжрайонній філії Закарпатського обласного центру зайнятості, як одержувач допомоги по безробіттю, а не працював на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років. Із змісту п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» видно, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-»ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №1191 від 23.11.2011р. затверджений Порядок обчислення страхового стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (надалі - Порядок № 1191). п.5 цього Порядку № 1191 передбачено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Відповідно до п.7 Порядку №1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати. Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що необхідною умовою для отримання особою грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є наявність спеціального страхового стажу, а саме, для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-»ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Наявність у ОСОБА_1 спеціального стажу роботи (35 років 7 місяців) та страхового стажу (40 років 7 місяців), а також неотримання до моменту виходу на пенсію за віком будь-якого іншого виду пенсії пенсійний орган не заперечує. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що на дату досягнення позивачем пенсійного віку 20.09.2019р. останній перебував на обліку в центрі зайнятості з 22.07.2019р.-20.09.2019р. як одержувач допомоги по безробіттю, а тому це не може вважатись виходом на пенсію з посади з закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до п. «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виходячи з наступного. Як видно із матеріалів справи, перед виходом на пенсію ОСОБА_2 працював на посаді директора Хустського професійного ліцею сфери послуг на підставі контракту від 19.06.2014р. та додаткової угоди від 02.01.2018р. з 01.07.2014р. по 01.07.2019р. Наказом Департаменту освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації № 52-к від 25.06.2019р. позивача звільнено з посади директора Хустського професійного ліцею сфери послуг 30.06.2019р. ( дата виходу на пенсію 20.09.2019р) на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України, за закінчення терміну дії контракту. 17.07.2019р. Наказом Міністерства освіти і науки України № 998 затверджено Порядок проведення конкурсу на заміщення посади керівника державного закладу професійної (професійно - технічної) освіти на підставі, якого 06.09.2019р. Департаментом освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації видано Наказ № 206 «Про оголошення конкурсу» на заміщення вакантної посади директора Хустського професійного ліцею сфери послуг. Наказом Департаменту освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації від 26.11.2019р. № 92-к ОСОБА_1 за результатами конкурсного відбору на умовах контракту від 26.11.2019р. призначено на посаду директора Хустського професійного ліцею сфери послуг строком на три роки з 02.12.2019р. - 02.12.2022р. Відповідно до абз.1 ч.1 ст.21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. Отже, період перебування на обліку в центрі зайнятості включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області як суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб передбачений законами та Конституцією України. На день призначення пенсії за віком позивач досяг пенсійного віку, раніше будь-яких пенсій не отримував та мав страховий стаж ( стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років) понад 35 років, а тому останній має право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій яка передбачена Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Закінчення терміну дії трудового контракту, перебування на обліку в центі зайнятості не може нівелювати право на отримання грошової допомоги. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. В ст.242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі № 260/323/20 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя Н.В. Бруновська Суддя І.В. Глушко Суддя З.М. Матковська Постанова в повному обсязі складена 30.11.2020р.