Постанова Херсонський апеляційний суд № 654/773/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 листопада 2020 року м. Херсон Справа №654/773/20 Провадження № 22-ц/819/1734/20 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий Бездрабко В.О. (суддя-доповідач) судді: Базіль Л.В. Приходько Л.А., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Данилевського М.А., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В: У березні 2020 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 09 вересня 2015 року ОСОБА_1 , з метою отримання банківських послуг, звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», де заповнила і підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, на підставі якої банк надав відповідачу кредит у розмірі 300,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм підписом у заяві позичальник підтвердила, що анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, «Правилами користування платіжною карткою» та Тарифами Банку, які опубліковані на сайті банку www.privatbank.ua, складає укладений між сторонами кредитний договір. В порушення взятих на себе зобов`язань позичальник умови договору належним чином не виконувала, у зв`язку з чим допустила утворення заборгованості, яка станом на 20 січня 2020 року становить 12297,81грн., яка складається з: 407,87грн. - заборгованість за тілом кредиту, 407,87грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 108,44грн. - проценти, нараховані на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 10719,70грн. - пеня, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов і правил надання банківських послуг: 500,00грн. - штраф (фіксована частина), 561,80грн. - штраф (процентна складова) та судові витрати по справі, які банк просив стягнути з відповідача на свою користь. Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2020 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено з підстав укладення кредитного договору з особою, яка не мала повної цивільної дієздатності. Не погодившись з рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2020 року, АТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Скарга мотивована тим, що відповідачем було укладено кредитний договір, який не виходить за межі дрібного побутового правочину, а тому його укладення неповнолітньою особою не потребувало згоди батьків. Зазначивши, що 09 вересня 2015 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої відповідачу відкрито картковий рахунок та видано картку № НОМЕР_1 , із кредитним лімітом в 0,00грн., що не суперечить нормам чинного законодавства, зокрема положенням ст. ст. 32, 203 ЦК України. Кредитний ліміт на картку відповідача було встановлено 22 серпня 2016 року, тобто вже після досягнення ОСОБА_1 повноліття, що свідчить про те, що остання до набуття повної цивільної дієздатності кредитними коштами не користувалася. Правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористалася. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 09 вересня 2015 року відповідач ОСОБА_1 , з метою отримання банківських послуг, звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», де заповнила і підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, на підставі якої банк надав відповідачу кредит у розмірі 300,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. При цьому станом на день укладення кредитного договору ОСОБА_1 виповнилось 17 років. Звернувшись до суду з позовом банк вказав, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконує, у результаті чого станом на 20 січня 2020 року утворилась заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 12297,81грн. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що на відповідача не може бути покладена відповідальність за невиконання зобов`язань за кредитним договором, який був укладений нею до набуття повної цивільної дієздатності. Колегія суддів погоджується із висновком суду, виходячи з наступного. За змістом пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Пунктом другим частини першої статті 30 ЦК України визначено, що цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Відповідно до частини першої статті 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття). Згідно з частинами першою та другою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга статті 203 ЦК України). Відповідно до статті 32 Цивільного кодексу України фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має неповну фізичну дієздатність, і, окрім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку). Відповідно до ч. 2 ст. 32 ЦК України неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Таким чином, станом на день укладення кредитного договору ОСОБА_1 , як особа, яка не досягла повноліття, не мала права самостійно вчиняти такий правочин без згоди на те батьків чи органу опіки та піклування, а відтак не несе цивільної відповідальності перед банком за неналежне виконання кредитних зобов`язань. В апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк» зазначає, що хоча договір із ОСОБА_1 й був укладений на час її неповноліття, проте кредитний ліміт на картку встановлений позичальнику 22 серпня 2016 року, тобто вже після досягнення нею повноліття. Проте наведені посилання банку, колегія суддів оцінює критично з огляду на те, що вони спростовуються зібраними у справі доказами. Так, з виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 (а.с.82) встановлено, що позичальник проводила зняття коштів, починаючи з 02 жовтня 2015 року, тобто банком вже були надані кредитні кошти за укладеним 09 вересня 2015 року кредитним договором та ОСОБА_1 користувалася ними, будучи неповнолітньою. Безпідставними також є посилання банку на положення пункту 4 частини першої статті 32 ЦК України, яким передбачено укладання неповнолітньою особою договору банківського вкладу та розпорядження коштами, які знаходяться на вкладному рахунку, оскільки нормами цієї статті визначено неповну цивільну дієздатність осіб від 14 до 18 років, обсяг якої дає право цим особам розпоряджатися своїм заробітком, відкривати вкладні рахунки, накопичувати кошти, тобто вчиняти дії, які позитивно впливатимуть на розвиток фізичної особи та її самостійності, а не право на укладання кредитних договорів. При цьому, за наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права. Також слід зауважити, що договір банківського вкладу (рахунку) та кредитного договору за своєю правовою природою є різними. Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилань, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог врахувавши нікчемність укладеного з неповнолітньою особою кредитного договору. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки місцевим судом повно та всебічно з`ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, постановлено законне і обґрунтоване рішення, подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення. Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2020року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно ст.389 ч.3 п.2, ст.19 ч.6 п.1 ЦПК України. Головуючий: В.О. Бездрабко Судді: Л.В. Базіль Л.А. Приходько