Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/1040/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 340/1040/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року (суддя Жук Р.В., повний текст складено 15.06.2020) по справі №340/1040/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м.Кропивницького про визнання протиправними та скасування приписів, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати: - припис №68 від 29.11.2017 року, виданий головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кіровоградської міської ради Риловою К.В., про зупинення підготовчих та будівельних робіт по АДРЕСА_1 ; - припис №69 від 29.11.2017 року, виданий головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кіровоградської міської ради Риловою К.В., про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким її зобов`язано привести квартиру АДРЕСА_2 в попередній стан, шляхом демонтажу добудови (балкону). Підставами позову визначено те, що їй, як суб`єкту містобудування не повідомлено про підстави та час проведення перевірки, а також, не надано акту та самих приписів. Крім цього, за позицією позивачки, відповідачем неправомірно складено одразу два приписа, оскільки один з яких зобороняє вчиняти дії, а інший навпаки зобов`язує їх вчиняти, Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду фактично мотивовано встановленими обставинами справи, які свідчать про те, що позивачкою виконувалися будівельні роботи (добудова балкону до квартири) без відповідного дозволу, що є порушенням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і, як наслідок, є правовою підставою для вжиття органом державного контролю заходів у вигляді внесеного припису. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем у спірному випадку дотримано процедуру призначення та проведення перевірки за наслідками якої складено оскаржувані приписи. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваних приписів. Позивачка зазначає, що відповідачем було порушено процедуру проведення перевірки, а саме її не було повідомлено про час проведення такої перевірки, не було надано копію складеного акту перевірки. Також позивачка звертає увагу на дату складення приписів (29.11.2017р.), що на її думку свідчить саме про дату проведення перевірки. В той же час, як зазначає позивачка, перевірка, згідно виданого направлення, мала бути проведена з 26.10.2017 по 08.11.2017р. З цього позивачка робить висновок про проведення перевірки поза межами визначеного строку. Також позивачка зазначає те, що справу судом першої інстанції розглянуто без її повідомлення, що унеможливило реалізацію процесуальних прав. До початку судового засідання від представника позивачки надійшло клопотання про зупинення провадження у цій справі до розгляду справи №340/5238/20 за позовом ОСОБА_1 до державного виконавця з приводу примусового виконання постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м.Кропивницького №60 від 15.12.2017р. Дослідивши вказане клопотання колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на те, що позивачем не було обґрунтовано, а судом не встановлено того, що існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи №340/5238/20. У судове засідання сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не з`явились. З цих підстав справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності із положеннями ч.2 ч.1 ст.311 КАС України. Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Встановлені обставини справи свідчать про те, що на підставі скарги ОСОБА_2 від 25.10.2017 року, наказу Управління державного архітектурно будівельного контролю Кіровоградської міської ради від 01.09.2017 року та направлення від 16.11.2017 року №204 проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.83). За результатами позапланової перевірки головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління встановлено, виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, а саме: Реконструкція квартири з будівництвом добудови (балкону) за адресою: АДРЕСА_1 , що за классом наслідків (відповідальності) належить до обєктів з середніми наслідками (СС2). Головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління складено акт №133 від 29.11.2017 року та протокол про адміністративне правопорушення №61 від 29.11.2017 року (а.с.88-93). Підписувати акт №133 від 29.11.2017 року та протокол №61 від 29.11.2017 року позивачка відмовилась, про що є відвідні відмітки. Також, за результатами перевірки посадовими особами відповідача видано припис від 29.11.2017 року № 69 про усунення порушень вимог містобудівного законодавства та припис від 29.11.2017 року № 68 про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Акт, протокол та приписи 30.11.2017 року направлено на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, у зв`язку із відмовою в їх отримання та підпису. Згідно поштового відправлення кореспонденція доставлена за адресою позивачки та одержана адресатом 01.12.2017 (а.с.99). Складені відповідачем приписи оскаржені позивачкою у судовому порядку. За наслідками розгляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, з огляду на таке. Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Отже, виконання будівельних робіт на об`єктах будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), можливе лише після отримання дозволу на виконання робіт. Встановлені обставини справи, які фактично не заперечуються і позивачкою, свідчать про те, що у квартирі АДРЕСА_2 , яка належить позивачці, виконуються будівельні роботи, а саме добудова балкону до квартири, без отримання відповідного дозволу. Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про порушення позивачкою вимог ч.1 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Щодо аргументів позивачки про недотримання відповідачем процедури проведення перевірки, суд першої інстанції правильно виходив з такого. Так, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого 23 травня 2011 року Постановою Кабінету Міністрів України №553 (далі - Порядок №553). Згідно з п.п.5, 7 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки. Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Згідно пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо - та відеотехніки. Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю. Згідно пункту 13 та 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали. З аналізу наведених норм права суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності, та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню. Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, але в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування. В той же час, як вірно зазначив суд першої інстанції, ні приписи Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, ні Порядку №533 не визначають обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попереджати суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб`єкта владних повноважень вимагається лише пред`явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2019 року по справі №813/578/17. Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності аргументів позивачки про неправомірність проведення перевірки через неповідомлення її про проведення такої перевірки. Щодо аргументів позивачки про ненадання відповідачем копій оскаржуваних приписів, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до пункту 16-17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. В пунктах 18-19 Порядку №553 передбачено, що керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Встановлені обставини справи свідчать про те, що на підставі виявлених порушень 29.11.2017 року головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління винесено оскаржувані приписи, а саме про: усунення позивачем порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; про зупинення підготовчих та будівельних робіт, якими зобов`язано ОСОБА_1 усунути порушення вимог містобудівного законодавства, а саме, у термін до 29.12.2017 року привести квартиру АДРЕСА_2 у попередній стан, шляхом демонтажу добудови (балкону)(а.с.6-7, 94-95). Акт, протокол та приписи 30.11.2017 року направлено на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, у зв`язку із відмовою в їх отримання та підпису. Згідно поштового відправлення кореспонденція доставлена за адресою позивачки та одержана адресатом 01.12.2017 (а.с.99). Отже, за встановлених обставин, відсутні підстави для висновку щодо невручення відповідачем акту перевірки та оскаржуваних приписів. Щодо аргументів позивачки про порушення відповідачем строків проведення перевірки, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Так, обгрунтовуючи таку позицію, позивачка посилається на те, що згідно направлення перевірка мала бути проведена у період з 26.10.2017р. по 08.11.2017р., в той же час оскаржувані приписи видані 29.11.2017р., тобто поза межами визначених для перевірки строків. Як вбачається з акту№133 від 29.11.2017 року, який став підставою для прийняття оскаржуваних приписів, у спірному випадку захід державного нагляду (контролю) проведено на підставі наказу від 01.09.2017р. №45 та направлення від 16.11.2017р. №204. У наказі про призначення перевірки строк її проведення не визначений. Натомість, у направленні на перевірку №204 визначено строк його дії з 16.11 по 29.11.2017р. Отже аргументи позивачки про прийняття відповідачем спірних приписів поза межами визначених для перевірки строків, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними. Як вбачається з матеріалів справи вказану справу судом першої інстанції розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання. Ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження направлено на адресу сторін засобами поштового зв`язку. Із зворотного поштового повідомлення вбачається, що вказане поштове відправлення доставлено на адресу позивачки та нею отримано 17.04.2020р. У свою чергу, рішення суду по справі ухвалено 15.06.2020р. Отже позивачка завчасно була повідомлена про порядок розгляду вказаної справи, а отже, у разі відповідного бажання, не була позбавлена можливості надавати суду докази та доводити перед судом переконливість своєї позиції. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції процесуального закону, в частині забезпечення прав учасника справи. Дослідивши зазначені обставини справи, аргументи позивачки, з якими вона пов`язує незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення суду з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року по справі №340/1040/19 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, які визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Повний текст судового рішення складено 27.11.2020р. Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк