Постанова Київський апеляційний суд № 363/322/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 363/322/19 Головуючий у суді І інстанції Рудюк О.Д. Провадження № 22-ц/824/9970/2020 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 листопада 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Ігнатченко Н.В., суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О., за участю секретаря судового засідання - Войтенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до громадської організації садівницького товариства «Ветеран-3», ОСОБА_2 , третя особа - приватне акціонерне товариство «Київобленерго», про порушення прав споживача електричної енергії, визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, в с т а н о в и в: У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що вона є власником садового будинку АДРЕСА_1 , а з 1 травня 2003 року вона є членом садового товариства «Ветеран-3». Зазначає, що систематично сплачує платежі за користування електричною енергією, заборгованості по сплаті немає, останній платіж вчинено 25.11.2018 року в сумі 480 грн. Однак 08.12.2018 року відбулось засідання правління ГО СТ «Ветеран-3», згідно якого було доручено електрику відключати боржників від електромережі товариства з повторним підключенням після оплати боржниками штрафу та боргу. На дане засідання правління її не запрошували, пояснень не відбирали, попередження про відключення будинку вона не отримувала. 11.12.2018 року садовий будинок позивача був відключений від електромережі товариства, яке вона вважає незаконним, таким що грубо порушило її права, як власника будинку, при цьому їй завдано матеріальної та моральної шкоди. Після відключення садового будинку від електропостачання, позивач виявила пошкоджені продукти харчування, пошкоджений котел в будинку, а також вона була вимушена звертатися до лікарів та перебувати на лікуванні. На підставі викладеного, позивач просила визнати незаконними дії правління громадської організації садівницьке товариство «Ветеран-3» та голови ГО СТ «Ветеран-3» ОСОБА_2 з відключення 12.12.2018 року від електричної мережі та припинення подачі електроенергії до її садового будинку АДРЕСА_1 ; зобов`язати правління ГО СТ «Ветеран-3» поновити енергопостачання до садового будинку; стягнути з ГО СТ «Ветеран-3» заподіяну матеріальну шкоду в сумі 15 010 грн; стягнути солідарно з ГО СТ «Ветеран-3» та голови правління ОСОБА_2 заподіяну моральну шкоду в сумі 10 000 грн, також витрати, пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 13 березня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з даним судовим рішенням, позивач через свого представника - адвоката Талай С.В. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в частині визнання дій незаконними, зобов`язання поновити енергопостачання та стягнення моральної шкоди, з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи (не встановлення судом обставин прийняття рішень правління СТ та надання підроблених документів на підтвердження проведення загальних зборів СТ), невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи (ненадання оцінки поданим відповідачем підробленим документам, на підставі яких суд прийшов до невірних висновків), неправильного застосування норм матеріального права (в частині обов`язку позивача сплачувати членські внески, про які вона належним чином не повідомлялася та які сплачувати не була зобов`язана в силу відсутності наданих з боку СТ послуг). В апеляційній скарзі представник позивача відмовився від позовних вимог в частині відшкодування завданої матеріальної шкоди на підставі п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України. У відзиві на апеляційну скаргу представник ГО СТ «Ветеран-3» - адвоката Мяготіна О.Д. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників справи, що з`явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 належить садовий будинок АДРЕСА_1 (а.с.8-9). Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що на час подання позову і розгляду справи районним судом, керівником юридичної особи громадської організації садівницького товариства «Ветеран-3» є ОСОБА_2 (а.с.73). Відповідно до Статуту ГО СТ «Ветеран-3», затвердженого позачерговими загальними зборами ГО СТ «Ветеран-3», протокол № 2 від 17 вересня 2016 року, об`єднання є неприбутковою організацією, що створена шляхом добровільного об`єднання фізичних осіб для ведення садівництва та городництва. Пунктом 2.2 Статуту визначено - основними напрямками діяльності є: сприяння у веденні садівницького та городницького господарства, сприяння у організації відпочинку членів товариства та їх сімей; утримання та збереження спільного майна товариства; сприяння у створенні, розвитку та реконструкції інфраструктури, комунікацій та інженерних споруд товариства, в т.ч. електромереж з освітленням місць загального користування, поливного водопроводу, огорож, господарських споруд, дитячих та спортивних майданчиків, доріг, сміттєзбірника тощо; сприяння добросусідству у використанні земельних ділянок членами товариства. У розділі 4 Статуту визначено джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна товариства, де в п. 4.4 зазначено, що кошти товариства складаються у визначеному Загальними зборами розмірі, наведено перелік видів внесків та вказано, що вказані кошти також покривають витрати, пов`язані з веденням статутної діяльності та утримання електричних мереж, утримання ТП-747, на покриття втрат (кВт) в електромережах та ТП-747 (а.с.62). Пунктом 4.5. Статуту визначено, що товариство самостійно вирішує усі питання, пов`язані з фінансуванням своєї діяльності, визначає фонди і резерви, їхні розміри, порядок їх створення і використання (а.с.62) За змістом п. 3.11.4. Статуту плата за використану електроенергію проводиться щомісячно до 10 числа поточного місяця, членські внески можна сплачувати часками помісячно, поквартально, останній платіж необхідно здійснити до 1 жовтня поточного року, якщо не сплачено до 1 жовтня 100% плату, це розцінюється як заборгованість (а.с.61). На загальних зборах ГО СТ «Ветеран-3» 29.04.2018 року рішенням (протоколом) № 1 вирішено: збільшити розмір членських внесків СТ та встановлено плату по 1 200 грн. на рік та підвищено тариф за 1 Квт/год до 2,00 грн. (а.с.95-98). Порушуючи вимоги Статуту та рішення правління СТ від 29.04.2018 року позивачем сплачено за 2018 рік членські внески у розмірі 600 грн, тобто половину від встановленої на 2018 рік суми в 1200 грн. Згідно п. 3.12.1 Статуту, у разі невиконання членом товариства вимог Статуту та/або рішень керівних органів товариства, він попереджається правлінням в письмовій формі або смс-повідомленням про необхідність усунення порушення в місячний термін. У разі ігнорування попередження, згідно п. 3.12.2 правління має повноваження відключити ділянку від електромережі до усунення порушень (а.с. 61). Позивачу 13.10, 27.10, 11.11, та 25.11.2018 року вручались повідомлення про необхідність сплати заборгованості по членським внескам у розмірі 600 грн та попередження про відключення будинку від електропостачання у випадку несплати заборгованості та вартості повторного підключення до мережі електропостачання за умови сплати 1 000 грн. (а.с. 77-80). Однак позивач заборгованість не сплатила, тому було прийнято рішення від 08.12.2018 року № 08/12-2018 відключити будинки боржників від електромережі СТ, про що складено акт відключення позивача, як боржника (а.с.89,86). Взаємовідносини між постачальником електричної енергії та ГО СТ «Ветеран-3» регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії», Законом України «Про кооперацію», Статутом товариства, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14 березня 2018 року №

312. Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів визначені розділом 10 Правил роздрібного ринку електричної енергії - «Постачання та розподіл електричної енергії в умовах малої системи розподілу та колективного побутового споживача». Відповідно до положень пункту 10.2.4 і 10.2.5 вищевказаних Правил (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), колективний побутовий споживач на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами колективного побутового споживача для задоволення комунально-побутових потреб споживачів колективного побутового споживача, для технічних цілей та інших потреб колективного побутового споживача. За обсяг закупленої електричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується колективний побутовий споживач відповідно до умов договору. Закупівля електричної енергії та розподіл здійснюються за рахунок коштів споживачів колективного побутового споживача. Умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів колективного побутового споживача, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж колективного побутового споживача регулюються установчими документами та/або укладеними в установленому законодавством порядку договорами між споживачами колективного побутового споживача та колективним побутовим споживачем щодо розподілу та постачання електричної енергії в межах колективного побутового споживача. Відповідно до статей 15, 16 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства, тощо. Виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити відомості, серед іншого, такі як умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов`язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу і відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати. Статутом ГО СТ «Ветеран-3», а саме в п. 3.11.1 передбачено, що члени товариства зобов`язані дотримуватись вимог Статуту, виконувати рішення органів управління товариства (а.с. 60). Таким чином, питання щодо користування електричною енергією членами товариства та її оплати врегульовані установчими документами і рішеннями керівного органу товариства. Згідно договору № М-132 про постачання електричної енергії, укладеного 21 лютого 2011 року між ЗАТ АС «Київобленерго» (постачальник) і ГО СТ «Ветеран-3» (колективний споживач) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. Оскільки енергокомпанія на підставі договору постачає електричну енергію юридичній особі - садівничому товариству, члени останнього здійснюють розрахунки за спожиту електричну енергію в порядку визначеному установчими документами і рішеннями керівного органу товариства. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у цивільній справі № 317/629/15-ц і суд апеляційної інстанції не вбачає підстав відступати від такого правового висновку Верховного Суду. Згідно з частиною четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України). При цьому у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (ч. 4 ст. 611 ЦК України). Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Виходячи з наведеного та в силу ст. 81 ЦПК України, саме позивач повинен довести факт протиправної поведінки, спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою винної особи та збитками потерпілої сторони. З наданих доказів встановлено, що садовий будинок позивача був від`єднаний від ЛЕП 11 грудня 2018 року і саме ці дії відповідача позивач оскаржує та просила суд визнати незаконними дії правління громадської організації СТ «Ветеран3» та голови ГО СТ «Ветеран 3» ОСОБА_2 з відключення від електричної мережі та припинення подачі електроенергії до її садового будинку. Встановивши, що відключення від електропостачання садового будинку АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 , відбулося на підставі положень Статуту ГО СТ «Ветеран 3» (п. 3.12.2) та рішень загальних зборів правління садівників ГО СТ «Ветеран 3» 2016-2018 років, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено протиправності дій та вину відповідачів по відключенню її будинку від електропостачання, а відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконними дії правління ГО СТ «Ветеран-3» та голови ГО СТ «Ветеран 3» ОСОБА_2 з відключення від електричної мережі та припинення подачі електроенергії до її садового будинку, та відшкодування моральної шкоди. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не можуть бути визнані підставою для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, тому колегія суддів їх відхилила. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, обґрунтовані підстави для його скасування відсутні. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, то розподіл судових витрат відповідно до вимог статей 141, 382 ЦПК України не проводиться. Керуючись статтями 367 - 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 березня 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України. Головуючий Н.В. Ігнатченко Судді: С.А. Голуб Д.О. Таргоній