Постанова 4811 № 462/2584/20

Справа № 462/2584/20 Головуючий у 1 інстанції: Бориславський Ю.Л. Провадження № 33/811/1350/20 Доповідач: Гуцал І. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Гуцал І.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Винниченка Михайла Петровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 9 липня 2020 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : постановою судді Залізничного районного суду м. Львова від 9 липня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Згідно з протоколом 28.04.2020 року близько 07:40 год. у м. Львові на вул. Каховська, 27 ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Seat Ibiza», номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується тестом щодо результатів стану алкогольного сп`яніння «Драгер», згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння з результатом 1,09 %, порушивши п. 2.9 а Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погоджуючись з постановою судді Залізничного районного суду м. Львова від 9 липня 2020 року, ОСОБА_1 16 вересня 2020 року подав апеляційну скаргу на зазначену постанову, в якій просить таку постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду від 9 липня 2020 року Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що з дня винесення вказаної постанови до 10.09.2020 року на адресу його проживання копія постанови про результати розгляду судом адміністративної справи не надходила, у зв`язку з чим захисник Винниченко М.Р звернувся до суду першої інстанції та отримав оскаржувану постанову 10 вересня 2020 року. Подану апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції виніс постанову з порушенням норм процесуального права, судом першої інстанції не допитано свідків та відмовлено в передачі матеріалів на розгляд трудового колективу, суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, підійшовши формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою винесення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню. Зазначає що апелянту не було вручено постанови Залізничного районного суду м. Львова від 09.07.2020, він не погодився з результатами огляду на стан сп`яніння, йому не було роз`яснено права і обов`язки працівниками поліції, працівниками поліції порушено порядок інструкції проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, неналежно оформлено акт на стан алкогольного сп`яніння, працівниками поліції порушено право на захист, відсутнє направлення водія на огляд в мед заклад, також зазначає що з 1 липня таке правопорушення віднесено до кримінальних проступків. Вислухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її представника в підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, суддя апеляційного суду дійшов наступного висновку. Клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається особі, щодо якої її винесено, у разі якщо копія постанови відсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 копія постанови не надсилалась, з її змістом ознайомився 10 вересня 2020 року його адвокат, після цього 16 вересня 2020 року подав апеляційну скаргу, тобто з пропущенням 10-тиденного строку на її оскарження. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Ці вимоги закону, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 №420947 від 28.04.2020, що підтверджується тестом щодо результатів стану алкогольного сп`яніння «Драгер» , відеозаписом, поясненнями свідків. Доводи апелянта стосовно того, що поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, зокрема, через те, що неналежно оформлено акт на стан алкогольного сп`яніння та нерозяснено права та обов`язки ОСОБА_1 , є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та стороною захисту не надано жодних доказів на їх підтвердження. Участь захисника під час складення протоколу про адміністративне правопорушення не є обов`язковою. При цьому, особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 271 КУпАП, може залучити до участі у справі захисника під час розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у судах першої та апеляційної інстанції таким правом скористався. Відповідно до ст.21 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу. Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення ДПР18 № 420947, ОСОБА_1 не повідомив свого місця праці, також в судовому засіданні не було надано достатніх доказів що апелянт являється партнером за ЦПД з ТзОВ «Фортуна авто». Доводи апелянта про закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із скасуванням акта, який встановлював адміністративну відповідальність, не заслуговують на увагу у зв`язку з тим, що відповідно до вимог ст.8 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону,що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Як вбачається із відеозапису нагрудного відеореєстратора поліцейського, ОСОБА_1 особисто вказав працівникам патрульної поліції, що вживав невелику кількість алкоголю, у чому кається та просить вибачення, а також вказав, що розуміє, що вчинив не правильно, що, на думку, суду є безумовним підтвердженням винуватості ОСОБА_1 , а доводи апелянта що він не визнає результатів огляну на стан сп`яніння не заслуговують на увагу. Відтак, суд вважає, оскільки ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 28.04.2020 року, а тому до відповідальності за скоєне має притягатися за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції, що діяла на час вчинення адміністративного правопорушення. Твердження апелянта що суддею не допитано свідків є безпідставними, оскільки на думку судді апеляційної інстанції, є обраною формою захисту особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суперечить усій сукупності доказів, які містять матеріали справи про адміністративне правопорушення та які були повно та всебічно перевірені судом першої та апеляційної інстанції. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду в достатній мірі повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи доказах. Суд першої інстанції призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобам, відповідно до ст. 33-36 КУпАП, яке в даному випадку, відповідно до вимог чинного законодавства, є безальтернативним. Таким чином, на думку судді апеляційного суду, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Залізничного районного суду м. Львова від 9 липня 2020 року. Постанову судді Залізничного районного суду районного суду м. Львова від 09.07.2020 стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Гуцал І.П