Постанова 4814 № 554/2267/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/2267/20 Номер провадження 22-ц/814/2192/20Головуючий у 1-й інстанції Материнко М. О. Доповідач ап. інст. Чумак О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 листопада 2020 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Чумак О.В. суддів: Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О. розглянула в порядку письмового провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Маліченка Дмитра Васильовича на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 липня 2020 року, ухвалене суддею Материнко М.О., повний текст рішення складено 20.07.2020 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Полтави Північно-Східного територіального управління юстиції (м. Суми) про стягнення пені за прострочення сплати аліментів. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, - В С Т А Н О В И Л А: У березні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 54-57), прохала суд стягнути з відповідача пеню за порушення строків сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначених до сплати рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 15.01.2015 р. №554/17852/14-ц, за період з 01.02.2019 р. по 25.12.2019 р. у розмірі 23 966,60 грн. В обґрунтування позовних вимог вказувала, що з відповідачем вони перебували у зареєстрованому шлюбі з 30.05.2012 року, який між ними було розірвано на підставі рішення суду від 01.12.2012 року. Від вказаного шлюбу вони мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу залишився проживати разом із нею. На підставі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 15.01.2015 р. №554/17852/14-ц зі ОСОБА_1 було призначено до стягнення на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму щомісячно, починаючи з 01.12.2014 року та до досягнення дитиною повноліття. На виконання вказаного рішення було видано виконавчий лист, який було пред`явлено нею, як стягувачем, до примусового виконання у Шевченківський ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області (наразі - Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Полтави Північно-Східного територіального управління юстиції (м. Суми)). Відповідно довідки-розрахунку державного виконавця, за відповідачем станом на 01.01.2020 р. утворилась заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини у розмірі 29958,25 грн., яка сплачена боржником у повному обсязі лише 26.12.2019 року після вжиття державним виконавцем примусового заходу у вигляді обмеження боржника у праві виїзду за межі України, у зв`язку із чим його у грудні 2019 року було знято з рейсу при спробі перетину державного кордону України. У порядку ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем було сплачено штраф у розмірі 20% заборгованості у сумі 5 991,65 грн. З урахуванням суми боргу у розмірі 29 958,25 грн., що утворилась за період з 01.02.2019 р. по 25.12.2019 р., за мінусом суми сплаченого боржником штрафу у розмірі 5 991,65 грн., позивач прохала стягнути з відповідача пеню у розмірі 23966,60 грн. на підставі ч. 1 ст. 196 СК України. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 12 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Полтави Північно-Східного територіального управління юстиції (м. Суми), про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задоволено у повному обсязі. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню за порушення строків сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначених до сплати рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 15.01.2015 р. №554/17852/14-ц (провадження № 2/554/495/2015), а саме за період з 01.02.2019 р. по 25.12.2019 р. у розмірі 23 966,60 грн. З рішенням місцевого суду не погодився відповідач ОСОБА_1 , оскарживши його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі представник відповідача адвокат Маліченко Д.В., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, прохає скасувати рішення та ухвалити нове, яким стягнути на користь позивачки пеню за порушення строків сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , 2012 року народження, за період з 01.07.2019 р. по 17.12.2019 р. у сумі 11142,32 грн. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що у період з січні 2019 року по 22 травня 2019 року син проживав разом з відповідачем та перебував на його утриманні, що не заперечувалося позивачкою. Дитина відвідувала дошкільний навчальний заклад за місцем проживання відповідача, обслуговувався в лікарні, про що суду було надано підтверджуючі документи. Зазначає, що відповідач, починаючи з 01.12.2014 р. регулярно сплачував аліменти на користь позивачки, до моменту звільнення зі служби з органів поліції 28.12.2018 р., що стало причиною відсутності у нього будь-яких доходів, а працевлаштуватися в Україні з гідною заробітною платнею він не мав можливості. Проте ним вживалися заходи працевлаштуватися, про що свідчить укладений 26.07.2019 р. трудовий договір з роботодавцем у Латвії. Отже, відсутність доходу у вищевказаний період та скрутний матеріальний стан стали причиною виникнення заборгованості зі сплати аліментів та накладення на нього штрафу, яка була погашена 18.12.2019 р. Вважає, що нарахування пені повинно здійснюватися з 01.07.2019 р. по 17.12.2019 р., та її розмір становить 11142,32 грн., тоді як період з січня 2019 р. по 22.05.2019 р. необхідно виключити, так як син проживав разом з відповідачем. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки адвокат Божко Т.Б. прохає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін, оскільки вважає його законним і обґрунтованим. Вказує, що у період з серпня 2019 року по 25.12.2019 р. відповідач не сплачував аліменти, хоча був працевлаштований з 26.07.2019 р., розмір заробітної плати відповідача згідно контракту становить 1000 Євро, заборгованість була погашена лише після встановлення обмеження у виїзді відповідача за кордон. За період проживання сина з батьком позивачка перераховувала йому гроші, надсилала посилки з одягом, гостинцями, а син приїжджав до батька з усіма необхідними для нього речами. Розгляд справи проводиться апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 30.05.2012 року. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 01.12.2012 року у справі № 554/15928/14-ц, що набрало законної сили 12.12.2014 р., шлюб між сторонами розірвано (а.с. 6). Від вказаного шлюбу сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 5) (а.с. 5). Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 15.01.2015 року у справі № 554/17852/14-ц було стягнуто із ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму щомісячно, починаючи з 01.12.2014 року та до досягнення дитиною повноліття. Вказане рішення суду набрало законної сили 26.01.2015 року та на його виконання ОСОБА_2 отримано виконавчий лист, який пред`явлено до примусового виконання у Шевченківський ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області (наразі - Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Полтави Північно-Східного територіального управління юстиції (м. Суми)), а державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 46542936. Згідно з довідкою-розрахунком державного виконавця Магди І.Г. за № 85374 від 18.12.2019 р., за період з 01.02.2019 р. по 01.01.2020 р. за ОСОБА_1 утворилась заборгованість по сплаті аліментів у виконавчому провадженні № 46542936 у загальному розмірі 29 958,25 грн. На підставі постанови державного виконавця, відповідно до ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», на боржника накладено штраф у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 5 991,65 грн., що не заперечувалося сторонами. Як убачається з постанови державного виконавця від 18.12.2019 року, згідно з повідомленням про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників від 12.09.2019 року відомості про ОСОБА_1 внесено до Єдиного реєстру боржників. Станом на 18.12.2019 року заборгованість зі сплати аліментів та штраф сплачений боржником у повному обсязі, у зв`язку із чим відомості про боржника було виключено з даного реєстру (а.с. 42). Погашення боржником заборгованості зі сплати аліментів та штрафу у вищезазначеному розмірі також підтверджується квитанцією № 0015571446891 від 18.12.2019 року (а.с. 41). Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач, як боржник у виконавчому провадженні, допустив заборгованість зі сплати аліментів, розмір якої склав 29958,25 грн. Тому у позивачки, як одержувача аліментів, виникло право на стягнення з нього неустойки (пені), як відповідальності за прострочення сплати аліментів. При цьому, суд першої інстанції встановив, що за наданим позивачкою розрахунком розмір пені, нарахованої за період з 01.02.2019 р. по 25.12.2019 р. становить 47 777,26 грн. Та врахувавши висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 по справі №333/6020/16-ц, а також положення ч. 1 ст. 196 СК України, місцевий суд дійшов висновку, що розмір пені може бути зменшено до розміру заборгованості, а саме до 29 958,25 грн., оскільки перевищує 100 відсотків заборгованості зі сплати аліментів у спірний період. Крім того, районний суд послався на те, що розмір пені має бути зменшено на суму сплаченого відповідачем, як боржником у виконавчому провадженні, штрафу у розмірі 5 991,65 грн., та її розмір становить 23 966,60 грн. Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Абзацом другим ч. 1 ст. 196 СК України передбачено, що у разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження". Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць із дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %. З урахуванням викладеного, пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати від 03.04.2019 по справі №333/6020/16-ц, яка підлягає врахуванню при вирішенні спірних правовідносин. При цьому Велика Палата наголосила, що аналогічно вирішено питання у постанові Великої Палати від 25.04.2018 по справі №572/1762/15-ц. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд першої інстанції вірно встановив, що розмір пені, нарахованої за період з 01.02.2019 р. по 25.12.2019 р. складає 47 777,26 грн., згідно з розрахунком, наданим позивачкою, який здійснено у відповідності до формули, визначеної у вищевказаній постанові ВП ВС від 03.04.2019 по справі №333/6020/16-ц. Також обґрунтовано послався на те, що оскільки сума нарахованої пені перевищує 100 відсотків заборгованості зі сплати аліментів у спірний період, її розмір становить суму заборгованості, а саме 29 958,25 грн. та з урахуванням того, що відповідачем як боржником у виконавчому провадженні, сплачено штраф, на підставі ч. 1 ст. 196 СК України сума пені до стягнення може бути зменшена на суму сплаченого відповідачем, як боржником у виконавчому провадженні, штрафу у розмірі 5 991,65 грн. Відповідно, становить 23 966,60 грн. Між тим, як убачається з матеріалів справи, і не заперечувалось позивачкою, що малолітній син ОСОБА_3 у період з січня 2019 р. по травень 2019 р. постійно проживав разом з батьком ОСОБА_1 ОСОБА_2 зазначала, що вона перераховувала кошти на утримання сина, в тому числі на банківську картку, відкриту на його ім`я та на ім`я теперішньої дружини відповідача, про що надано копії квитанцій (а.с. 59-63). Крім того, відповідачем до відзиву на позовну заяву у суді першої інстанції було надано довідку ДНЗ «Пролісок» Стасівської сільської ради від 21.03.2020 р. № 01, згідно якої ОСОБА_3 у період з 10.11.2016р. по 15.11.2017 р. та з 27.04.2018 р. по 22.05.2019 р. відвідував дошкільний навчальний заклад, а також декларація № 0000-ЕКЕ2-Н884 від 25.05.2018 р. про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, де місце проживання дитини збігається з місцем проживання батька - відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 36,37). Відповідно до ч. 2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Приймаючи до уваги те, що в період з січня 2019 року по травень 2019 року малолітній ОСОБА_3 постійно проживав разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходився на його утриманні, що не спростовано позивачкою, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені до 13000 грн. При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивачки на те, що вона в період з січня 2019 р. по травень 2019 р. перераховувала кошти на утримання сина, оскільки, як вбачається з наданих нею дублікатів чеків за 08.05.2019 р. на суму 1507,54 грн. та від 19.05.2019 р. на суму 500 грн. (а.с. 61-62), вони не містять призначення платежу та не вказують на те, що зазначені кошти перераховувалися нею саме на утримання малолітнього ОСОБА_3 . Крім того, отримувачем коштів у квитанції від 08.05.2019 р. на суму 1507,54 грн. зазначена ОСОБА_5 . За вказаних обставин, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду зміні в частині розміру пені, що стягнута з відповідача на користь позивачки, з 23 966,60 грн. до 13000, 00 грн. В іншій частині рішення місцевого суду залишається колегією суддів без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. 3,4, ст.ст. 382-384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Маліченка Дмитра Васильовича задовольнити частково. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 липня 2020 року змінити в частині розміру пені за порушення строків сплати аліментів, що стягнута зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначених до сплати рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 15.01.2015 р. №554/17852/14-ц (провадження № 2/554/495/2015), а саме за період з 01.02.2019 р. по 25.12.2019 р., з 23 966,60 грн. до 13000,00 (тринадцять тисяч гривень). В іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 липня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В.Чумак Судді Ю.В.Дряниця Т.О.Кривчун