Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 522/12990/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД __________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 листопада 2020 р.м. ОдесаСправа № 522/12990/20 Категорія: 113070100 Головуючий в 1 інстанції: Бондар В.Я. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 20.08.2020 р. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , до якої приєднався ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора Департаменту патрульної поліції Суботи Наталії Анатоліївни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, В С Т А Н О В И Л А : У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до інспектора Департаменту патрульної поліції (далі ДПП) Суботи Н.А., ДПП про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії 1АВ №00378946 від 27 червня 2020 року. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що у постанові наведено дві диспозиції, саме ч.1 ст.122 КУпАП та п.12.9 "б" ПДР, а конкретного порушення, тобто об`єктивної сторони правопорушення не наведено. Позивач вважає, що підставою для скасування постанови є відсутність вини, відсутність об`єктивної сторони правопорушення та відсутність доказів вчинення правопорушення. Також просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 14 421 грн. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що правопорушення було зафіксовано технічним засобом Каскад 041-1219. Результатами автоматичної фіксації перевищення встановленого швидкісного обмеження автомобілем Mitsubishi Lancer, номерний знак НОМЕР_1 на 37 км./год. є інформаційний файл з трьома фотознімками зображення транспортного засобу та відеозапис правопорушення. На фотознімках міститься вся необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, тому факт перевищення встановленого обмеження швидкості доведений в повному обсязі. Також заперечують щодо стягнення витрат на правову допомогу, адже враховуючи перелік наданих послуг, розмір витрат на правничу допомогу є не розумним та неспівмірним. Справу розглянуто за правилам встановленими ст. 286 КАС України. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПП Суботи Н.А., ДПП про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності залишено без задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги: - спірна постанова не містить будь-яких натяків на те, що обмеження швидкості встановлювалися саме дорожнім знаком. Більш того, в описі обставин правопорушення, в спірній постанові, поліція використовує конструкцію диспозиції, що передбачає санкції за перевищення швидкісних лімітів встановлених саме безпосередньо нормою ПДР України, а не знаком - "перевищення встановлених обмежень швидкості руху на 27 км/год" (дослівно, мова оригіналу з обставин правопорушення); - в постанові в електронному виді зазначено, що обмеження швидкості встановлено у 50 км/год, а допустиме перевищення у 20 км/год, що є жодним чином не сумісним з порушенням вимог дорожніх знаків, а є прямою вказівкою на встановлення обмеження швидкості саме безпосередньою нормою ПДР України, яка регламентує швидкість в населених пунктах (п. 12.4 ПДР України). У відзиві ДПП на апеляційну скаргу вказується, що суд першої інстанції, приймаючи до уваги надані стороною відповідача докази вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, діяв у межах норм КАС України. 17 вересня 2020 року на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 , в якій зазначено, що керував автомобілем саме він, що підтверджується договором позички від 25 червня 2020 року та актом прийому передачі. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року прийнято заяву ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПП Суботи Н.А., ДПП про скасування постанови. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження: Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії 1АВ №00378946 від 27 червня 2020 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП України у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. З вищевказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , 27 червня 2020 року о 16:22 год. за адресою М05 Київ-Одеса 15+740, перевищила обмеження швидкості руху транспортних засобів на 37 км/год, чим порушила п.12.9 "б" ПДР. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача є безпідставними, адже постанова містить об`єктивну сторону правопорушення, ОСОБА_1 як відповідальна особа є винною у вчиненні правопорушення та матеріали справи містять докази вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 73, 74, 77 КАС України, п.п.1.9, 12.9"б", 30.3 "и" ПДР України, ст. 14-2, ч.1 ст. 122, ст.ст. ст. 251, 279-1, 279-3 КУпАП. Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Відповідно до п.1.9 ПДР України особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пунктом 12.9"б" ПДР України встановлено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту п.30.3 "и" цих Правил. Положеннями ч.1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину. Приміткою до цієї статті визначено, що суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених ч.ч.1-3 цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у ч.1 ст. 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абз.3 ч.1 ст. 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису). За приписами ст. 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу. Статтею 279-3 КУпАП встановлено, що відповідальна особа, зазначена у ч.1 ст. 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Аналогічну норму закону, щодо звернення відповідальної особи у 20 денний календарний день містить також ст.ст. 14-1, 279-3 КУпАП, розділ III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі", затвердженої наказом МВС №13 від 13 січня 2020 року. Відповідно ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у ч.1 ст. 14-2 цього Кодексу. За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних". Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Тобто, положеннями КУпАП чітко встановлено порядок звільнення власника транспортного засобу від відповідальності за порушення правил ПДР України, в разі передачі автомобіля третім особам. Разом з тим, судова колегія доходить висновку, що позивач не дотримався вищезгаданого порядку, а наданий до суду апеляційної інстанції договір позички автомобіля від 25 червня 2020 року та акт приймання-передачі від 25 червня 2020 року, з яких вбачається що з 25 червня 2020 року автомобіль переданий ОСОБА_2 , не встановлює останнього як належного користувача транспортного засобу та відповідальної особи за вчинення адміністративного правопорушення в розумінні КУпАП. Судова колегія акцентує увагу, що вищезазначені документи не було надано ані до ДПП, ані до суду першої інстанції. Щодо суті правопорушення судова колегія зазначає наступне. Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Згідно ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, вищезазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП є, зокрема показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Матеріалами справи встановлено, а саме постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі (а.с.15, 49) на виконання приписів КУпАП в оскаржуваній постанові є посилання на технічний засіб, яким здійснювалось вимірювання швидкості Каскад, 041-1219. Технічний засіб Каскад 041-1219 має сертифікат перевірки типу №UA.TR.001 5-19 Rev.1 відповідності комплексу автоматичної фото/ відеофіксації правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху "КАСКАД" Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" дійсний до 14 січня 2029 року та експертний висновок, згідно якого комплекс фото / відеофіксації правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху "КАСКАД" відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у документі "Комплекс фото/відеофіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху "КАСКАД". Технічні вимоги за критеріями технічного захисту інформації". На підтвердження того, що транспортний засіб "Mitsubishi Lancer", державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою М05 Київ-Одеса 15+740, рухався зі швидкістю 87 км/год до матеріалів справи було надано диск (а.с. 65 (диск)) з зображеннями файлу з технічного приладу "Каскад, 041-1219", на якому, зокрема, зафіксоване перевищення швидкості транспортного засобу під керуванням позивача. Таким чином, факт перевищення позивачем максимальної швидкості є доведеним, а тому є визначальним при застосуванні санкції передбаченої ч.1 ст. 122 КУпАП при порушенні позивачем максимально допустимої швидкості руху Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що дані спеціальні заходи у вигляді обмеження швидкості запровадженні для безпеки пішоходів та попередження й зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод пов`язаних з наїздами на людей, що перетинають дорогу по пішохідному переходу, безпосередньо перед яким і було зафіксовано перевищення швидкості автомобілем позивача. За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимоги ОСОБА_1 . Інші доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання. Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, судова колегія, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , до якої приєднався ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 25 листопада 2020 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Суддя: Лук`янчук О.В. Ступакова І.Г.