Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 361/14569/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 361/14569/25 Суддя (судді) першої інстанції: Савчак С.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2026 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Кравченка Є.Д., суддів: Осіпової О.О., Златіна С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа - ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі (серії 5АВ 10652029), винесеної 31.05.2025 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та закриття провадження у справі. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за постановою про накладення на неї штрафу, 31.05.2025, керуючи транспортним засобом RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 114, вона перевищила встановлену обмежену швидкість руху більше як на 20 км/год, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вказаний в постанові транспортний засіб зареєстрований за нею, придбаний під час шлюбу та фактично знаходиться в користуванні її чоловіка - ОСОБА_2 , який і вчинив вказане адміністративне правопорушення та самостійно здійснив оплату штрафу. Вказаного адміністративного правопорушення вона не вчиняла, а тому просить скасувати вказану постанову. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України (серія 5 АВ № 10652029) від 31.05.2025 - залишено без змін. Судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі у розмірі 605,60 грн покладено на ОСОБА_1 . Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 - особа, яка перебувала за кермом автомобіля, звернувся особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності, а також надав документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Отже, на думку суду першої інстанції, саме ОСОБА_1 несе в даному випадку відповідальність за порушення 30.05.2025 о 09 год. 30 хв., за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 114, особою, яка керувала транспортним засобом RENAULT TRAFIC, номерний знак НОМЕР_1 , перевищення встановленого обмеження швидкості руху транспортних засобів на 31 (тридцять один) км/год., та п. 12.9. (б) Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що у судовому засіданні суду першої інстанції було встановлено, що адміністративне правопорушення вчинене чоловіком позивача - ОСОБА_2 , під керуванням транспортного засобу RENAULT, номерний знак НОМЕР_2 , за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 114, що також підтверджується фото та відео, які були долучені відповідачем разом із відзивом до позову. Утім, судом це було встановлено, але повністю проігноровано та не надано правової оцінки. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції було проігноровано, що постанова адміністративного стягнення серії 5АВ № 10652029 про накладення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, не надсилалась та ОСОБА_1 її не отримувала, відтак, вона вважається і досі такою, що не набрала законної сили у розумінні норм статті 291 КУпАП. Вказує на те, що проігнорований сам факт того, що винною особою у скоєнні адміністративного правопорушення - ОСОБА_2 , було заявлено, що саме ним вчинено правопорушення, надані фото та відео докази того, штраф сплачений їм власноручно з особистого рахунку. І лише на підставі того, що ОСОБА_1 не внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів фактичні дані належного користувача, вона є відповідальною особою у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі 31.05.2025 за ст. ч. 1 ст. 122 КУпАП без права на оскарження такої постанови, що саме по собі йде у розріз з нормами ст. 289 КУпАП, ч. 2 ст. 2972 КУпАП. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення 09.03.2026 на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційну скаргу подано на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2026 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України (серія 5 АВ № 10652029) від 31.05.2025, винесену інспектором ДПП Фабриченко І.В. 30.05.2025 о 09 год. 30 хв., за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 114, зафіксовано транспортний засіб RENAULT TRAFIC, номерний знак НОМЕР_1 , особа, яка керувала транспортним засобом перевищила встановлене обмеження швидкості руху транспортних засобів на 31 (тридцять один) км/год., чим порушила п. 12.9. (б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Дані зафіксовано в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад, 183-1220 з номером свідоцтва про повірку технічного засобу 22-01/31607 зі строком терміну дії до 30.08.2025. Постановлено притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/31607 від 30.08.2024 Комплекс автоматичної фіксації/відео фіксації порушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «Каскад 3» № 183-1220 є вимірювачем швидкості руху транспортних засобів дистанційно з діапазоном вимірювання швидкості - від 20 км/год до 250 км/год. та має чинність до 30.08.2025. Фото/відезображеннями зафіксовано 30.05.2025 о 09 год. 30 хв. за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 114 рух транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_1 зі швидкістю руху 81 км/год. при обмеженні швидкості руху 50 км/год. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , транспортний засіб RENAULT TRAFIC зареєстрований 29.10.2020 з номерним знаком НОМЕР_1 за ОСОБА_1 . Як встановлено з платіжної інструкції № 5Х1А-341А-1КОК-СС77 від 31.05.2025, ОСОБА_2 сплатив 170,00 грн з призначенням платежу - ОСОБА_1 за банківськими реквізитами рахунку, зазначеними в оскаржуваній постанові. Судом першої інстанції встановлено, що за показаннями допитаного в судовому засіданні свідка - ОСОБА_2 , саме він керував транспортний засобом RENAULT, НОМЕР_1 в м. Чернігів та перевищив обмеження швидкості руху. Автомобілем не користується його дружина - ОСОБА_1 , разом вони не живуть, хоча продовжують перебувати в шлюбі. Зазначив, що він довідався через додаток в Монобанк, що за транспортним засобом значиться штраф та сплатив його, не повідомивши про це дружині. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 2.3.б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п. 12.9.б водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "й" пункту 30.3 цих Правил. Відповідно до п. 12.4. Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відповідальна особа, зазначена у частині 1 цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу. Статтею 279-3 КУпАП передбачено умови звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Відповідно до ч. 1 ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення - правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Аналогічна норма закону щодо звільнення відповідальної особи містить також ст.ст. 14-1, 279-3 КУпАП, розділ III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС №13 від 13.01.2020. Відтак, відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, є альтернативною, тобто така покладається або на власника транспортного засобу, або на користувачів такого майна виключно за умови, якщо особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадовою особою уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. Апелянтом визнаються та матеріалами справи підтверджуються обставини, встановлені відповідачем з приводу того, що транспортний засіб RENAULT TRAFIC, державний номер НОМЕР_1 , перебуває у власності позивача. Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. У статті 13 Конституції України закріплено, що власність зобов`язує. При цьому, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Вказана норма зазначає, що саме власник несе відповідальність за майно, що перебуває у його власності, зокрема транспортний засіб, що є об`єктом підвищеної небезпеки. Виходячи з положень частини 2 статті 291 КУпАП та пункту 2 частини 2 Розділу II Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі затверджена Наказом МВС України від 13.01.2020 № 13, направлення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, за місцезнаходження відповідної юридичної особи, за якою зареєстровано транспортні засоби, впливає на порядок набрання чинності цими постановами. Водночас, не дотримання Департаментом правил щодо надсилання постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, не підтверджує неправомірність її винесення, а також наявність підстав для її скасування в судовому порядку. Отже, з системного аналізу наведених вище норм Кодексу України про адміністративні правопорушення слідує, що за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб. При цьому, слід зауважити про те, що така особа може бути звільнена від адміністративної відповідальності лише в 2-х випадках: - якщо надасть документальне підтвердження того факту, що до моменту вчинення адміністративного правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, які належать її транспортному засобу; - якщо особа, яка фактично керувала транспортним засобом і вчинила адміністративне правопорушення на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Відповідно до положень ст. 14-2 КУпАП статусу відповідальної особи може набути і належний користувач транспортного засобу, якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу. Для набуття статусу відповідальної особи належним користувачем, необхідна наявність двох обов`язкових умов: - підтвердження того, що особа дійсно є належним користувачем даного транспортного засобу; - внесення відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів про належного користувача відповідного транспортного засобу. При цьому, апелянт покликається на те, що порушення правил дорожнього руху вона не вчиняла, оскільки транспортним засобом RENAULT TRAFIC, державний номер НОМЕР_1 , в цей час керував ОСОБА_2 . Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у даному випадку відповідальною особою транспортного засобу RENAULT TRAFIC, державний номер НОМЕР_1 , з урахуванням вищенаведених приписів законодавства України, є особа за якою зареєстровано указаний транспортний засіб, тобто ОСОБА_1 . З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сам по собі факт передачі позивачем зазначеного автомобіля іншій особі фактично не звільняє її від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, оскільки, як вже було зазначено вище, таке звільнення можливе лише тільки після вчинення обов`язкових дій, які передбачені положеннями ст. 14-2, 279-3 КУпАП. Частиною 2 ст. 291 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу. У відповідності до ч.1 ст. 300-1 КУпАП у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною. Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), також вважається виконаною у разі сплати штрафу за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, залишеним уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу, у тому числі шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня вчинення відповідного правопорушення. З огляду на приписи ч. 2 ст. 291 КУпАП постанова від 23.07.2025 серії 5АВ 10652029 набрала законної сили у зв`язку зі сплатою штрафу добровільному порядку протягом 10-ти днів з дня вчинення правопорушення. При цьому позивач зазначає, що не отримувала постанову відповідача. Враховуючи вимоги ст. 279-3 КУпАП та Порядку звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху до уповноваженого підрозділу Національної поліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 833, підстави для внесення змін до постанови від 23.07.2025 серії 5АВ № 10652029 були відсутні. Відтак, в спірному випадку належним суб`єктом правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі, є власник транспортного засобу - ОСОБА_1 . Будь-яких інших доказів (станом на день прийняття постанови серії 5АВ № 10652029), що транспортним засобом керувала інша особа, а не власник транспортного засобу, матеріали справи не містять. Колегія суддів акцентує увагу на тому, що відлік 20-денного строку для звернення із заявою про визнання правопорушення розпочинається з дня, коли особа дізналась про вчинення нею адміністративного правопорушення. При цьому, особою, яка може звернутись із заявою про визнання правопорушення є не власник транспортного засобу, а та, яка реально керувала цим транспортним засобом. У частині 7 статті 279-1 КУпАП визначено, постанова про накладення адміністративного стягнення, що не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). За зверненням особи постанова про накладення адміністративного стягнення, що вважається виконаною, надсилається рекомендованим листом на її адресу протягом п`яти днів з моменту отримання звернення. Таким чином, у зв`язку із сплатою 50% від суми штрафу, постанова про притягнення не надсилалась позивачу, оскільки така постанова була виконана добровільно. За встановлених у справі обставин, наявних доказів в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 23.07.2025 серії 5АВ № 10652029 відповідає вимогам КпАП України, винесена на підставі та в межах повноважень наданих поліцейському патрульної поліції, за наявністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а отже є законною. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача та норми законодавства України, що регулює дані правовідносини спростовують доводи позивача. Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 243, 272, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2026 - залишити без задоволення. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2026 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає оскарженню в силу приписів ч.3 ст.272 КАС України. Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко Судді: О.О. Осіпова С.В. Златін