Постанова 4852 № 160/10031/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/10031/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року (головуючий суддя - Кальник В.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД" про визнання протиправною та скасування постанови, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (далі - Відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» (далі - Третя особа), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження №6267920 від 29.07.2020 року. В обґрунтування адміністративного позову Позивач, зокрема, зазначив, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження №6267920 від 29.07.2020 року була винесена з порушенням приписів статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавче провадження було відкрито не за місцем проживання, перебування Позивача або знаходження його майна з порушенням правил територіальної діяльності. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року позовні вимоги задоволено (а.с.48-50). Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, зокрема, зазначив, що у Відповідача - приватного виконавця на час відкриття виконавчого провадження №62679204 не було доказів проживання, перебування боржника у виконавчому окрузі міста Києва, а тому, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження № 62679204 прийнята Відповідачем всупереч вимог частини 2 статті 24 Закону України №1404-VIII, оскільки виконавчий документ прийнято до виконання з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника (Позивача) в іншому виконавчому окрузі. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Апеляційна скарга, із посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, містить вимогу про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що виконавчим документом встановлено, що місце проживання боржника - ОСОБА_1 , знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва. Відповідач вказує, що чинною редакцією Закону України «Про виконавче провадження» не перебачено проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено, що 03.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №5409, про звернення стягнення з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , який є боржником за Кредитним договором №335/8731BCLKB24К1 від 15.02.2016р., укладеним ним з ПАТ «Платинум банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «ФК «Кредит Капітал» на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами за 148-К від 23.03.2018 року, правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «ФК «АЛАНД» на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами за 14/05/2020-ФА від 14.05.2020року. Розмір заборгованості, вказаний у виконавчому написі, складає 36436,40 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 21590,72 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 14845,68 грн, за вчинення виконавчого напису - 500 грн. 07.07.2020 р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД" звернувся до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. з заявою про примусове виконання рішення, в якій просив: - відкрити за місцем проживання (перебування) боржника виконавче провадження з примусового виконано виконавчого напису, виданого Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєвим Олегом Станіславовичем за №5409 від 03.07.2020 року про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 , коштів у розмірі 36 936,40 гривень; - у випадку встановлення доходу боржника, яким є: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1 , - звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доход боржника без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) Боржника. У вказаній заяві про примусове виконання рішення стягувачем зазначено, що адресою місця реєстрації боржника ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , а адресою проживання: АДРЕСА_3 . До вказаної заяви стягувачем, зокрема, додано оригінал виконавчого напису №5409 від 03.07.2020р. та кредитний договір №335/8731BCLKB24К1 від 15.02.2016р. Судом встановлено, що у кредитному договорі №335/8731BCLKB24К1 від 15.02.2016р. зазначено адресу боржника, а саме: місце реєстрації - АДРЕСА_4 та адресу фактичного місця проживання: АДРЕСА_5 . 29.07.2020р. за вищевказаною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД" приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62679204 з виконання виконавчого напису №5409, виданого 03.07.2020р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД" заборгованості у розмірі 36936,40 грн. Крім того, 31.07.2020р. приватним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон України № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України № 1404-VIII, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів. Частиною 1 статті 5 Закону України № 1404-VIII, визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. При винесенні постанови від 29.07.2020 року про відкриття виконавчого провадження №62679204 приватним виконавцем адресою боржника (Позивача в цій справі) зазначено: АДРЕСА_2 . Разом з тим, єдиною документально підтвердженою адресою реєстрації та проживання Позивача є його місце реєстрації в місті Дніпрі, що також підтверджується копіями паспорту та довідки про склад родини від 14.08.2020 року, долученими до матеріалів справи. Жодних доказів проживання, перебування Позивача в місті Києві, як і знаходження в останньому його майна, ні Відповідачем, ні третьою особою суду не надано. Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що зміст ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави стверджувати, що виконавець повинен перевірити, чи за правильним місцем проживання, перебування боржника подає виконавчий документ стягувач, оскільки за приписами п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» пред`явлення виконавчого документа не за місцем виконання є підставою для повернення останнього стягувачу. Отже, у спірному випадку Відповідач, отримавши заяву представника ТОВ "Фінансова компанія "АЛАНД" про примусове виконання рішення, повинен був перевірити, чим підтверджується факт проживання Позивача в місті Києві, оскільки з документів видно, що зареєстрованим, тобто документально підтвердженим місцем проживання Позивача, є його адреса в місті Дніпрі, і, встановивши, що таких доказів немає, повернути виконавчий документ стягувачу. Таким чином, у Відповідача - приватного виконавця на час відкриття виконавчого провадження №62679204 не було доказів проживання, перебування боржника у виконавчому окрузі міста Києва, а тому, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження № 62679204 прийнята Відповідачем всупереч вимог частини 2 статті 24 Закону України №1404-VIII, оскільки виконавчий документ прийнято до виконання з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника (Позивача) в іншому виконавчому окрузі. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 07 вересня 2020 року необхідно залишити без змін. Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі №160/10031/20 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Головуючий - суддя В.В. Мельник суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов