Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 428/6680/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2020 року справа №428/6680/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 вересня 2020 року (повне судове рішення складено 24 вересня 2020 року у м. Сєвєродонецьку) у справі № 428/6680/20 (суддя в І інстанції Баронін Д.Б.) за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Овчиннікова Кирила Вікторовича, Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Луганській області про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до поліцейського роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Овчиннікова К.В. (далі - Поліцейський), Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Луганській області про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що відповідачем у відношенні неї складена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2855838 від 21.07.2020 (далі - Спірна постанова), у якій зазначено, що позивач 21.07.2020 о 15:02 годині у м. Рубіжне на трасі Р66 158км, під час перевірки документів не мала при собі поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушила п. 2.4 (а) ПДР України. Оскаржувану постанову позивач вважала протиправною та необґрунтованою, тому просила її скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення. Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 вересня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила суд скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті ж самі доводи, якими була мотивована позовна заява. На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано встановив факт відсутності у позивача полісу під час зупинки транспортного засобу, при цьому не послався на доказ, який підтверджує факт відсутності у нього вказаного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення по справі. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Справа розглядається у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 21.07.2020 Поліцейським в м. Рубіжному, траса Р66 158км, було винесено Спірну постанову, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладено штраф у розмірі 425 грн. 00 коп. Винесення вищевказаної постанови мотивовано тим, що водій ОСОБА_1 21.07.2020 о 15:02 годині у м. Рубіжне, траса Р66 158км, була зупинена згідно ст. 35 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), під час перевірки документів не мала при собі поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушила п. 2.4 (а) ПДР України. В пункті 7 оскаржуваної постанови «до постанови додаються» зазначено: відео з бодікамери DSJX300096_BB0096, DSJX300047_BB0047, фото та відео з технічного приладу TRUCAM TC000670. Отже, між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності. Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, апеляційний суд виходить з такого. Згідно із ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п. 2.4 (а) ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. Згідно із пунктом 2.1 вищевказаних Правил водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Відповідно до пункту 12.4 вищевказаних Правил у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону № 580-VIII поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, в тому числі у випадку, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону № 580-VIII поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив ПДР України. Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV (у редакції Закону України від 24.09.2008 № 586-VI), з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. Транспортний засіб має відповідати вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону з моменту прийняття участі в дорожньому русі. Пунктом 21.2 ст. 21 вказаного Закону передбачено, що контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. Згідно з п.21.3 ст.21 вказаного Закону, при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу. Відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно із ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема, про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався). Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Слід зауважити, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Така правова позиція неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у справі № 465/6677/16-а від 21 листопада 2018 року, у справі № 524/126/17 від 16 серпня 2019 року, у справі № 127/19283/17 від 25 вересня 2019 року, у справі № 545/3654/16-а від 19 лютого 2020 року. Суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП є особа, яка керує транспортним засобом, а отже обов`язок пред`явлення для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, покладається лише на цю особу. Відмова від пред`явлення для перевірки поліса може бути розцінена працівником органу Національної поліції як його відсутність у водія на момент перевірки, у зв`язку з чим особа має нести відповідальність, встановлену законом, а саме частиною 1 статті 126 КУпАП. З наданого відповідачем відеозапису, який вказаний у додатках до оскаржуваної постанови, вбачається, що 21.07.2020 у м. Рубіжне, траса Р66 158км, позивач ОСОБА_1 дійсно була зупинена згідно ст. 35 Закону № 580-VIII за порушення п. 12.4 ПДР України, проте під час перевірки документів не мала при собі поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушила п. 2.4 (а) ПДР України. У позовній заяві позивач визнає факт її зупинки в місті Рубіжному та факт не пред`явлення відповідного поліса. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що відповідачем доведено, що у діях позивача 21.07.2020 був наявний склад адміністративного правопорушення. При цьому достатнім та належним доказом такого правопорушення є відеозапис, який було зроблено поліцейськими після зупинки транспортного засобу під керуванням позивача. Доводи позивача стосовно того, що працівник поліції має право вимагати пред`явити поліс лише при складанні протоколів або постанов щодо порушення ПДР України не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Так, зі змісту відеозапису з технічного приладу TRUCAM TC000670, який є додатком до Спірної постанови, вбачається, що цим приладом було зафіксовано факт руху транспортного засобу під керуванням позивача в межах населеного пункту зі швидкістю 82 кілометри на годину, тобто із порушенням п. 12.4 ПДР України. За таких обставин, Поліцейський мав право на підставі статей 32, 35 Закону № 580-VIII зупинити транспортний засіб під керуванням позивача та вимагати пред`явлення відповідних документів, в тому числі поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. При цьому апеляційний суд, як і суд першої інстанції, вважає, що для притягнення позивача до відповідальності за відсутність вищевказаного полісу, відповідач не мав обов`язку складати постанову за порушення позивачем п.12.4 ПДР України, тобто за перевищення швидкості в межах населеного пункту. Згідно ст. 32 Закону № 580-VIII достатнім приводом для вимоги поліцейського пред`явити відповідні документи є існування достатніх підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. В даному випадку, у Поліцейського були підстави вважати, що позивач вчинила правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП та п. 12.4 ПДР України, що підтверджується відеозаписом з технічного приладу TRUCAM TC000670. Наявність у позивача діючого поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, копія якого додана до позовної заяви, не свідчить про те, що позивач не підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що відповідальність за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП та п. 2.4 (а) ПДР України настає не у випадку відсутності такого поліса взагалі, а саме у випадку не пред`явлення поліса для перевірки на вимогу поліцейського. Посилання позивача на те, що в Централізованій базі даних МСТБУ наявні відомості про поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є неспроможними та не беруться судом до уваги. Зі змісту пунктів 2.1,2.4 (а) ПДР України вбачається, що відомості про наявність поліса в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України, мають перевірятися працівником поліції лише після того, як водій механічного транспортного засобу пред`явив чинний страховий поліс про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії). Позивач не пред`явила відповідний поліс або договір ані на електронному, ані на паперовому носії. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особі зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 72 КАС України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. За встановлених в цій справі обставин і правового регулювання спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджує висновок місцевого суду про правомірність Спірної постанови у справі про адміністративне правопорушення, яку Поліцейський виніс стосовно ОСОБА_1 . Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права. Відповідно до положень ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд першої дійшов вірного висновку про необхідність відмови у задоволені позовних вимог, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись ч.2 ст.77, ч.3 ст.272, п.3 ч.3 ст.286, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст. 321, 322, ч.1 ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 вересня 2020 року у справі № 428/6680/20 - залишити без змін. Повне судове рішення - 25 листопада 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І. В. Сіваченко Судді А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук