Постанова 4854 № 420/4397/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4397/19 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М. Дата і місце ухвалення: 12.08.2020р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Ступакової І.Г. суддів - Бітова А.І. - Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А : В липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області, в якому просив суд: - визнати зменшення Головним управлінням Національної поліції в Луганській області премії позивачу з 31% в квітні 2016 року до 10% в травні, червні та липні місяцях 2016 року, неправомірним; - зобов`язати ГУНП в Луганській області залишити без змін щомісячну премію позивачу в травні, червні та липні місяцях 2016 року на встановленому попередньому рівні квітня місяця 2016 року у розмірі 31%; - визнати неправомірним порядок нарахування відповідачем одноразової грошової допомоги позивачу при звільненні на підставі розрахунку з врахуванням премії на день звільнення 10% у розмірі 105270 грн.; - стягнути з відповідача на користь позивача кошти недораховані при раніше сплаченій одноразовій грошовій допомозі при звільненні в розмірі 20 097 грн. Позов обґрунтовував тим, що ГУНП в Луганській області без будь-яких правових підстав, в порушення вимог Положення про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції в Луганській області, зменшило позивачу розмір премії з 31% в квітні 2016 року до 10% в травні, червні та липні місяцях 2016 року. ОСОБА_1 зазначає, що незважаючи на те, що встановлення премії є правом, а не обов`язком керівника ГУНП, однак відсутність прозорості та необхідності керівництвом обґрунтовувати розмір премії під час його встановлення породжує правову невизначеність для поліцейських та надає простір для свавілля. При цьому, наслідком зменшення розміру премії стало нарахування та виплата на користь позивача одноразової грошової допомоги при звільненні у значно меншому розмірі. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Луганській області із зменшення ОСОБА_1 премії із встановленням у розмірі 10% в травні, червні та липні 2016 року наказами ГУНП в Луганській області від 20.05.2016р. №1218, від 27.07.2016р. №1830, від 24.06.2016р. №1501. Визнано протиправними дії ГУНП в Луганській області із нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 105270 грн. на підставі розрахунку з врахуванням премії на день звільнення 10%. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 не донараховані при виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні кошти у сумі 20097,00 грн. із відрахуванням усіх установлених законом податків та зборів. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Національної поліції в Луганській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 12.08.2020р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на пропуск позивачем строку звернення з даним позовом до суду, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України. За твердженнями апелянта, одноразова грошова допомога при звільненні зі служби в поліції не входить до складу грошового забезпечення поліцейського, у зв`язку з чим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення ч.2 ст.233 КЗпП України. При цьому, при зверненні з даним позовом до суду ОСОБА_1 не просив стягнути не донараховану на його користь премію за травень, червень та липень 2016 року. Також, апелянт посилається на те, що зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та наказу МВС України від 06.04.2016р. №260, яким затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, слідує, що здійснення преміювання є дискреційним повноваженням керівника органу Національної поліції. Чинним законодавством не передбачено, що розмір премії за поточний місяць повинен дорівнювати розміру премії за попередній місяць. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 25.07.2016р. №482 о/с, з урахуванням наказу №597 о/с від 05.09.2016р., полковника поліції ОСОБА_1 начальника відділу Управління превентивної діяльності ГУНП в Луганській області звільнено зі служби в поліції відповідно до п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) з 27 липня 2016 року. На день звільнення вислуга років позивача у календарному обчисленні склала 24 роки 08 місяців 13 днів; вислуга років у пільговому обчисленні склала 35 років 09 місяців 16 днів. У жовтні 2016 року Головним управлінням Національної поліції в Луганській області, у відповідності до ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», на користь позивача виплачено одноразову грошову винагороду при звільненні в сумі 105 270,12 грн. Розмір одноразової грошової винагороди при звільненні розраховано відповідачем із щомісячних видів грошового забезпечення ОСОБА_1 на день звільнення, а саме: посадовий оклад - 3100 грн., оклад за спеціальним званням - 2400 грн., вислуга років - 2475 грн., щомісячна премія (10%) - 797,51 грн. Відповідно довідки про доходи позивача №980/11/22-2018 від 14.11.2018р., останньому була встановлена премія в квітні 2016 року в розмірі 31 %. В травні, червні та липні 2016 року розмір щомісячної премії було встановлено на рівні 10%. Предметом спору у даній справі є оскарження ОСОБА_1 дій ГУНП в Луганській області щодо зменшення премії позивачу з 31% в квітні 2016 року до 10% в травні, червні та липні місяцях 2016 року, що фактично, за твердженнями позивача, призвело до не правильного нарахування відповідачем одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 зі служби в поліції. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , виходив з того, що у даній справі процесуальним обов`язком Головного управління є доведення обґрунтованості встановлення премії позивачу у розмірі 10% у травні-липні 2016 року та обґрунтування причин, з яких премія була зменшена з 31% до 10% у порівнянні з квітнем місяцем 2016 року. При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання ГУНП в Луганській області, що у травні-липні 2016 року бюджетні асигнування не були достатніми для встановлення премії у більшому розмірі, зазначивши, що суду не надано інформації чому виплата позивачу премії у більшому розмірі є неможливою в контексті наявних грошових ресурсів, а також зі змісту наказів від 20.05.2016р. №1218, від 24.06.2016р. №1501 та від 27.07.2016р. №1830 не вбачається, які обставини стали підставою для встановлення конкретних розмірів премії для окремих працівників. За висновками суду першої інстанції, відповідачем, на якого КАС України покладає обов`язок доказування правомірності прийнятих ним рішень, не доведено, що визначення розміру премії ОСОБА_1 на рівні 10% грошового забезпечення у травні-липні 2016 року із зменшенням з 31% у порівнянні з квітнем 2016 року відбулося на підставах, встановлених п.12 розділу 2 Порядку №260, та у відповідності з пунктом 3 Положення про преміювання. Беручи до уваги те, що підстави для встановлення премії у меншому розмірі у травні-липні 2016 року у порівнянні з квітнем 2016 року не встановлені судом, легітимним очікуванням позивача, за висновками суду, було отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, що вираховується із премії 31%. Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII). Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Підпунктом 2 пункту 4 цієї Постанови надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби. Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016р. №260 (далі Порядок №260). Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Пунктом 6 Порядку №260 передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат. Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Порядку №260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції. Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення. Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції. У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці. Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання. Відповідно до вимог Постанови №988 та Порядку №260 наказом ГУНП в Луганській області №1098 від 13.05.2016р. затверджено Положення про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції України в Луганській області (далі - Положення про преміювання). Пунктом 1 вказаного Положення передбачено, що воно розроблено з метою визначення порядку матеріального заохочення поліцейських з урахуванням специфіки умов проходження служби та особливостей виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та вказівок керівників підрозділів. Преміювання поліцейських, умови грошового забезпечення яких визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а також іншими нормативно-правовими актами, що регламентують питання грошового забезпечення поліцейських, здійснюється відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби. Видатки на преміювання здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у кошторисі для утримання Головного управління Національної поліції в Луганській області. Пунктом 3 Положення про преміювання визначено показники, за якими визначається преміювання за результатами служби за місяць а саме: неухильне дотримання положень Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійність виконання своїх службових обов`язків відповідально до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; виконання заходів, передбачених планами роботи Національної поліції України, ГУНП в Луганській області та підпорядкованому йому структурному підрозділі; виконавська дисципліна; своєчасність та якість підготовки наказів, довідкових, аналітичних та інших матеріалів, що стосуються діяльності Національної поліції України та ГУНП в Луганській області; виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, ужиття в межах своєї компетенції заходів для їх усунення; уживання заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічної безпеки, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; службова дисципліна. Згідно п.4.1 Положення у разі несвоєчасного виконання та неналежної організації в установлені строки завдань керівники територіальних органів Національної поліції України мають право зменшувати розмір премії. Пунктом 4.2 Положення про преміювання передбачено випадки, за наявності яких керівник органу має право позбавляти поліцейського премії повністю або частково. Відповідно до п.4.3 Положення поліцейські позбавляються премії в повному обсязі або частково виключно за той календарний місяць, у якому вони допустити порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про встановлення розміру премії приймає керівник структурного підрозділу. У разі позбавлення премії (повністю або частково) керівником який прийняв таке рішення, зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії поліцейських протягом кількох місяців за одне допущене порушення. Згідно п.5 Положення про преміювання списки про преміювання підписує керівник зазначеного підрозділу та затверджує начальник ГУНП в Луганській області. На підставі списків про преміювання УКЗ ГУНП в Луганській області готує наказ про встановлення розміру премії поліцейським, погоджений із заступником начальника ГУНП в Луганській області відповідно до функціональних повноважень та підписаний начальником ГУНП в Луганській області, терміном до 20-го числа місяця, за який установлюється премія. Після чого, наказ із списками подається до УФЗБО ГУНП в Луганській області. Виплата премії проводиться в поточному місяці в день виплати грошового забезпечення. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що за своїм змістом премія є засобом заохочення та не є обов`язковим платежем, хоча і входить до структури грошового забезпечення. При цьому, встановлення та визначення розміру премії є правом керівника, а не його обов`язком, залежить передусім від наявності відповідних бюджетних асигнувань та з урахуванням показників преміювання, які визначені в пункті 3 Положення, тобто носить індивідуальний характер. Для прийняття керівником рішення про преміювання попередньо кожного місяця вирішується питання про наявність визначеного фонду грошового забезпечення, в межах якого можливо здійснити виплату премії, і лише після цього керівником ГУ НП на підставі поданих списків, враховуючи особливості виконання кожним працівником покладених на нього службових обов`язків, видається наказ про встановлення конкретного розміру премії кожному поліцейському, при цьому цей розмір премії може як збільшуватися, так і зменшуватися в залежності від наявного бюджетного асигнування на цей місяць. Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що ні Порядок №260, а ні Положення про преміювання не містять нормативно закріпленого мінімального розміру премії, який виплачується поліцейському в обов`язковому порядку, натомість визначено, що розмір премії встановлюються за рішенням керівника органу поліції, яке приймається на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання, на який покладена відповідальність за встановлення розміру преміювання. Таким чином, начальники структурних підрозділів та керівник органу поліції, визначаючи розмір премії, діють з певною свободою розсуду, можуть приймати таке рішення, яке вони вважають найкращим за даних обставин, тобто діють на «вільний розсуд». Колегія суддів вважає обґрунтованими твердження апелянта, що повноваження начальника структурного підрозділу органу поліції та керівника органу поліції щодо визначення розміру премії в контексті спірних правовідносин є дискреційними, у зв`язку з чим суд не може перебирати на себе повноваження відповідача щодо визначення конкретного розміру премії, як і не може оцінити чи були у позивача в спірному періоді показники преміювання на рівні інших поліцейських, які обіймають рівнозначні з позивачем посади. Однак, прийняте на «вільний розсуд» рішення про встановлення розмірів премії поліцейським органу поліції, зокрема й позивачу, має відповідати закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірного рішення та не здаватися сторонньому спостерігачу «свавіллям». Так, як слідує із завдань адміністративного судочинства, закріплених, зокрема у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при наданні оцінки рішенню, прийнятому суб`єктом владних повноважень, суд зобов`язаний перевірити, чи прийнято (вчинене) воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Як вбачається з матеріалів справи, у період грудень 2015 року - січень 2016 року ОСОБА_1 виплачувалася премія в розмірі 8%, в лютому 2016 року - 9%, в березні 2016 року - 31,08%, в квітні 2016 року - 31% грошового забезпечення. Наказами ГУНП в Луганській області від 20.05.2016р. №1218, від 24.06.2016р. №1501 та від 27.07.2016р. №1830 затверджено списки на преміювання осіб рядового та начальницького складу ГУНП в Одеській області за травень 2016, червень 2016 та липень 2016 року відповідно, згідно яких премію позивачу встановлено на рівні 10%. Саме вказаний розмір премії враховано відповідачем при визначенні ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги при звільненні. В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що зі змісту вказаних наказів не вбачається, які обставини стали підставою для встановлення конкретних розмірів премії для окремих працівників. Однак, при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що ні Порядок №260, а ні Положення про преміювання не передбачають необхідності наведення обґрунтування в рішенні керівника органу поліції встановленого конкретному працівнику поліції розміру премії. Зазначене може мати місце лише при позбавленні відповідного працівника поліції премії або її зменшення (тобто виплати у розмірі, що є меншим за встановлений) за наявності підстав, передбачених пунктом 4 Положення про преміювання. В матеріалах справи міститься лист ГУНП у Луганській області від 21.06.2019р. за №3907/11/22/05-2019, згідно якого у травні 2016 року розмір асигнувань територіального органу Нацполіції склав 16666,4 тис. грн., у червні 27457,7 тис. грн., у липні 22871,9 тис. грн. З посиланням на вказаний лист суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано суду інформації чому виплата позивачу премії у більшому розмірі є неможливою в контексті наявних грошових ресурсів. Відсутність відповідних калькуляцій, які б економічно та фінансово обґрунтували неможливість встановлення більшої премії, за висновками суду першої інстанції свідчить про необґрунтованість встановлення ОСОБА_1 розміру премії нижче, ніж у попередні місяці. Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки дослідивши наявні в матеріалах справи затверджені начальником ГУНП в Луганській області списки співробітників УПД ГУНП в Луганській області на преміювання за квітень - липень 2016 року, колегією суддів встановлено, що розмір премії всіх працівників в квітні 2016 року є значно вищим, аніж розмір премії, встановлений у травні-липні 2016 року. З вказаного слідує, що встановлення у травні-липні 2016 року премії у меншому розмірі порівняно з квітнем 2016 року стосувалося не лише ОСОБА_1 та залежало від наявних грошових ресурсів органу Нацполіції. Оцінка результатів роботи поліцейського є виключно дискреційним повноваженням керівника поліцейського підрозділу, яка проводиться в межах його власного розсуду про ефективність роботи підлеглого, та не може бути перевірена та досліджена судом. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові 04 липня 2018 року у справі № 805/1182/17-а. Оскаржуваним рішенням суд першої інстанції, серед іншого, визнав протиправними дії Головного управління Національної поліції в Луганській області із зменшення ОСОБА_1 премії із встановленням у розмірі 10% в травні, червні та липні 2016 року наказами ГУНП в Луганській області від 20.05.2016р. №1218, від 27.07.2016р. №1830, від 24.06.2016р. №1501. Однак, при задоволенні вказаної позовної вимоги судом першої інстанції не враховано, що у спірних правовідносинах не мало місця зменшення ОСОБА_1 розміру премії в розумінні абзацу 4 пункту 12 розділу ІІ Порядку №260 та пункту 4 Положення про преміювання поліцейських ГУНП в Луганській області, оскільки вказані положення стосуються зміни розміру вже встановленої премії за відповідний місяць шляхом проведення перерахунку премії в наступному місяці. В даному випадку мало місце саме встановлення розміру премії шляхом видання відповідного наказу. Зменшення встановленого розміру премії, де обов`язковим є наведення обґрунтування причин, не відбувалося. Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що чинним законодавством не передбачено, що розмір премії за поточний місяць повинен дорівнювати розміру премії за попередній місяць або перевищувати його. А відтак, безпідставними є висновки суду першої інстанції про те, що легітимним очікуванням позивача було отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, що вираховується із премії 31%. Висновки колегії суддів у даній справі відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.04.2020р. по справі №816/2038/17. Відповідно до ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що постановлене Одеським окружним адміністративним судом рішення від 12.08.2020р. підлягає скасуванню, з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Що ж до посилань апелянта на пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого процесуальним законом, то колегія суддів не надає їм правової оцінки, оскільки питання щодо дотримання ОСОБА_1 строків звернення до суду з даним позовом вже вирішено постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019р. Будь-яких нових обставин щодо строку звернення до суду у даній справі апелянт не наводить, а колегією суддів не встановлено. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року скасувати. Прийняти по справі нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити дії. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 24 листопада 2020 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук