Постанова 4823 № 740/5510/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА іменем України 24 листопада 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 740/5510/19 Головуючий у першій інстанції Ковальова Т.Г. Апеляційне провадження № 22-з/4823/48/20 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді: Мамонової О.Є., суддів: Бобрової І.О., Шитченко Н.В., із секретарем: Зіньковець О.О. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув у порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи заяву представника ОСОБА_2 адвоката Приходька Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виселення без надання іншого житлового приміщення, - У С Т А Н О В И В: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив усунути йому перешкоди у користуванні житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами (садибою) за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (садиби) без надання іншого житлового приміщення. Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26.08.2020 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Додатковим рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03.09.2020 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 6 000 грн. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 03.11.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26.08.2020 та додаткове рішення цього ж суду від 03.09.2020 залишено без змін. 05.11.2020 представник ОСОБА_2 адвокат Приходько С.О. звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі, в якій просив вирішити питання розподілу судових витрат на користь відповідача у розмірі 5 000 грн. У заяві вказав, що ним при поданні відзиву на апеляційну скаргу зазначались витрати на правничу допомогу та під час судових дебатів було повідомлено, що розрахунок судових витрат буде подано протягом п`яти днів згідно вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. З матеріалів справи вбачається, що постановою Чернігівського апеляційного суду питання розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу адвоката, під час апеляційного перегляду справи не вирішувалось. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України). Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 та у додатковій постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Представництво інтересів відповідача ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції здійснював адвокат Приходько С.О. згідно із ордером на надання правової допомоги серії ЧН № 098022 від 12.10.2020, виданим на підставі договору-доручення про надання правової допомоги від 12.10.2020 (а.с. 104, 129). Відповідно до пунктів 5.1-5.3 договору-доручення про надання правової допомоги від 12.10.2020 клієнт та адвокат домовились, що сума гонорару за послуги становить 5 000 грн. Складання процесуальних документів та консультації оплачуються з розрахунку 1 500 грн за одну годину роботи. Загальна сума вартості послуг адвоката розраховується у розрахунку. На підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу в матеріалах справи містяться: розрахунок розміру витрат на правничу допомогу адвоката, який передбачає надання послуг зі складання відзиву на апеляційну скаргу 2 000 грн та участь у судовому засіданні 3 000 грн, а всього 5 000 грн, та квитанція до прибуткового касового ордера від 02.11.2020 про сплату ОСОБА_2 5 000 грн (а.с. 127-128). Час, що був затрачений на вказані послуги не зазначено. З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи апеляційним судом 12.10.2020 адвокатом Приходьком С.О. був складений, підписаний та поданий відзив на апеляційну скаргу (а.с. 101-102), який складається з двох аркушів та є аналогічним за змістом відзиву на позовну заяву від 27.11.2019, що був поданий ним до суду першої інстанції (а.с. 30-32), та вочевидь не вимагав від адвоката значних витрат часу, зокрема, на думку суду, більше 20 хвилин. Із протоколу судового засідання вбачається, що адвокат Приходько С.О. брав участь в одному судовому засіданні 03.11.2020 тривалістю 1 год. (а.с. 114). Розподіляючи витрати, понесені ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному заявником розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 та від 31.07.2020 у справі № 301/2534/16-ц. Оскільки заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування за рахунок позивача понесених відповідачем ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу не надсилалась протилежній стороні, що позбавило її можливості доводити неспівмірність цих витрат, колегія суддів самостійно визначає їх розмір, що підлягає відшкодуванню, виходячи з критерію їх розумної необхідності. Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (складання та оформлення відзиву на апеляційну скаргу, що є ідентичним відзиву на позовну заяву, участь в одному судовому засіданні тривалістю 1 год.), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, враховуючи встановлений у договорі-доручення про надання правової допомоги розрахунок за одну годину роботи адвоката у сумі 1 500 грн, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи (підготовка відзиву, участь в одному судовому засіданні), критерію необхідності подання відзивів на апеляційну скаргу та значимості таких дій у справі, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн. Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 268, 270 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Заяву представника ОСОБА_2 адвоката Приходька Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 2 000 (дві тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуюча Судді: