Постанова 4823 № 748/576/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА іменем України 17 травня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 748/576/20 Головуючий у першій інстанції - Олещенко В. І. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/665/21 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Бечка Є.М., суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л., розглянувши питання про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 лютого 2021 року у справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у порядку застосування наслідків недійсності до нікчемного правочину, в с т а н о в и в: У березні 2020 року ФОП ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - договору про наміри щодо купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 16 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 та стягнути в порядку реституції з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 26150 грн та судові витрати. Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 26 150 грн, 6000 грн у відшкодування витрат на правову допомогу, 2451 грн 60 коп. витрат за проведену експертизу та 840 грн 80 коп. судового збору. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 лютого 2021 року - без змін. При ухваленні рішення апеляційним судом не було вирішено питання про судові витрати. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 13 травня 2021 року питання ухвалення додаткового рішення призначене до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку. Згідно до ст.382 ЦПК України в резолютивній частині постанови, суд апеляційної інстанції повинен зазначити розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати. Частинами 2-5 статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Згідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Як вбачається з матеріалів справи, при поданні відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 адвокатом позивачки - Кушнеренком Є.Ю. було заявлено клопотання про стягнення з відповідачки витрат за правничу допомогу в сумі 4000 грн. Відзив було направлено на адресу ОСОБА_1 (а.с.156), та за даними трекінгу відправлень Укрпошти, отриманий 03 квітня 2021 року. Однак, заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу позиваки подано не було. Згідно вимог ст.ст.137, 141 ЦПК України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. В матеріалах справи наявні: договір, укладений між адвокатом Кушнеренком Є.Ю. та ФОП ОСОБА_2 про надання правової допомоги від 01 квітня 2021 року, предметом якого є надання адвокатом правової допомоги клієнту та вказано розмір оплати адвоката, яка складає 4000 грн (а.с.150); квитанція до прибуткового касового ордеру №42 від 01 квітня 2021 року на суму 4000 грн (а.с.151); акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 01 квітня 2021 року, згідно якого позивачка сплатила адвокату гонорар в сумі 4000 грн за написання та подання відзиву на апеляційну скаргу, в тому числі виготовлення копій документів (а.с.153). Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що постановою суду апеляційної інстанції від 12 травня 2021 року відмовлено у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , що при ухваленні постанови судом не було вирішено питання розподілу витрат на правову допомогу, а відповідачкою не подані заперечення щодо заявленого позивачкою розміру витрат на правову допомогу, тому, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивачки слід стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 4000 грн, про що, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України слід ухвалити додаткове судове рішення. Керуючись статтями 270, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, п о с т а н о в и в : Ухвалити додаткову постанову про відшкодування витрат на правову допомогу у цивільній справі №748/576/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 лютого 2021 року у справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Стягнути з ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) понесені витрати на правову допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень. Додаткова постанова набирає законної сили з моменту прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Судді: