Постанова 4815 № 569/15321/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 листопада 2020 року м. Рівне Справа № 569/15321/20 Провадження № 22-ц/4815/1206/20 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шимківа С.С., суддів: - Боймиструка С.В., Хилевича С.В. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , позивач - ОСОБА_2 , позивач - ОСОБА_3 , відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Амбрелла", відповідач - ОСОБА_4 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2020 року про повернення заяви заявникові (постановленої у складі судді Першко О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Амбрелла", ОСОБА_4 про визнання правочину та реєстрації права власності недійсними,- в с т а н о в и в : 22 вересня 2020 року до Рівненського міського суду звернулися позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 із позовною заявою до ТзОВ "ФК "Амбрелла", ОСОБА_4 , в якій просять визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 26 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., серія і номер 1284 у вигляді: - земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:046:0244 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ; - житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами загальною площею 100,5 кв.м., житловою 64,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 з реєстрацією права власності на ці об`єкти за ОСОБА_4 .. 29 вересня 2020 року позивач ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову у справі, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна: житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами загальною площею 100,5 кв.м., житловою 64,3 кв.м. та земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:046:0244 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 та заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам вчиняти будь-які дії пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також інші реєстраційні дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав на вказане майно до розгляду справи по суті. Заяву обґрунтовує тим, що в неї є достатньо обґрунтоване припущення, що внаслідок спільних дій відповідача ОСОБА_4 і приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Д.В. через подальше відчуження житлового будинку з надвірними будівлями та присадибної земельної ділянки виконання судового рішення у справі стане неможливим. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2020 року заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Амбрелла", ОСОБА_4 про визнання правочину та реєстрації права власності недійсними - повернуто заявнику. Покликаючись на порушення судом норм процесуального права, ОСОБА_2 оскаржила ухвалу суду в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що обрані нею заходи забезпечення позову (заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору) не призведуть до невиправданого обмеження прав відповідачів, оскільки вони лише частково обмежують одного з відповідачів - ОСОБА_5 у праві розпорядитися предметом спору на власний розсуд. Такі заходи ніяким чином не впливають на матеріальний стан відповідачів та не призводять до понесення ними додаткових витрат унаслідок їх застосування. Незабезпечення даного позову, шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору призведе до послідуючого його відчуження, що в свою чергу викличе необхідність у залученні до участі в справі інших фізичних чи юридичних осіб, у зв`язку з чим її розгляд автоматично буде продовжений. Крім того, нові власники заставного майна зможуть ставити питання про невідкладне її виселення з членами сім`ї із житлового будинку, у якому вони проживають та зареєстровані. ТзОВ "ФК "Амбрелла" є відповідачем у багатьох цивільних та адміністративних справах, предметом спору по яких є нерухоме майно іпотекодавцІв, незаконно зареєстроване за цим товариством з послідуючою його реалізацією третім особам. При цьому постійною третьою особою на стороні відповідача є приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна. Припускає, що їхніми спільними діями відчуження житлового будинку з надвірним будівлями та присадибної земельної ділянки буде продовжене задля їх збагачення. У зв`язку з чим, вважає ухвалу місцевого суду формальною та необґрунтованою, а обрані нею заходи забезпечення позову співмірними із заявленими позовними вимогами та такими, що можуть стати належним і достатнім інструментом забезпечення ефективності судового захисту її порушеного майнового права. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що перешкоджає подальшою провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до місцевого суду. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення, виходячи з наступного. Повертаючи ОСОБА_2 заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що подана нею заява не відповідає вимогам цивільного процесуального кодексу України, зокрема, заявником не внесено пропозицій щодо зустрічного забезпечення відповідно до вимог статті 154 ЦПК України. З таким висновком колегія суддів погодитися не може. Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Вимоги до заяви про забезпечення позову встановлені статтею 151 ЦПК України, яка в пункті 6 частини 1 передбачає, що заява повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Поряд із цим, питання про зустрічне забезпечення, про пропозиції щодо такого зустрічного забезпечення повинно розглядатися і вирішуватися у взаємозв`язку з конкретними підставами для застосування цього процесуального інституту, а також з урахуванням характеру спору та предмета позову. За приписами ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Частиною 3 ст. 154 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Сама по собі відсутність пропозиції позивача у заяві про забезпечення позову щодо зустрічного забезпечення не може слугувати підставою для відмови в прийнятті та вирішенні по суті заяви, якщо існують інші підстави для забезпечення позову. Зрештою, сторона може не мати своїх пропозицій щодо зустрічного забезпечення, в тому числі, через відсутність даних про ймовірність збитків для відповідача та їх розмір. Даних про обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 154 ЦПК України як підстави для обов`язкового застосування судом зустрічного забезпечення, в матеріалах справи немає, тоді як лише за наявності таких підстав та доказів, що їх підтверджують, може йтися про обов`язок суду застосувати зустрічне забезпечення. У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичними, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви (заяви) або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Враховуючи наведене, відсутність пропозиції позивача у заяві про забезпечення позову щодо зустрічного забезпечення не є достатньою підставою для повернення заяви про забезпечення позову, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа в частині розгляду заяви про забезпечення позову направленню до місцевого суду для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2020 року скасувати, а справу в частині розгляду заяви про забезпечення позову направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Суддя-доповідач Шимків С.С. Судді: Боймиструк С.В. Хилевич С.В.