Постанова 4857 № 140/6872/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 140/6872/20 пров. № А/857/10722/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Гудима Л.Я., Гуляка В.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року (головуючого судді Валюха В.М. ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Луцьк) у справі №140/6872/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 18.05.2020 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо виплати йому перерахованої пенсії з 01.01.2018 у заниженому розмірі: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50 % перерахованої пенсії, з 01.01.2019 по 01.01.2020 щомісячно 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, зобов`язати відповідача провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів з виплати сум пенсії у заниженому розмірі, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсі особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року задоволено позов частково. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду в частині відмови ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити повністю позовні вимоги. Вказує, що Верховний Суд у рішенні від 06.08.2019 зразкова справа №160/3586/19 зазначив те, що постановою Кабінету Міністрів України №103 врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій, відповідно зробив висновок, що питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, а також розмірів такої доплати не охоплюється поняттям «порядок проведення перерахунку пенсії», отже у Кабінету Міністрів України відсутні повноваження встановлювати строки та порядок виплати вже перерахованої пенсії. Положення Закону № 2262-ХІІ не передбачають можливості відстрочення (розстрочення, встановлення іншого порядку) виплати перерахованої (нарахованої) пенсії. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №804 від 14.08.2019 не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах, оскільки Кабінет Міністрів України не має повноважень встановлювати порядок (строки, розмір) виплати вже перерахованої пенсії. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим. ОСОБА_1 подав до апеляційного суду відповідь на відзив в якій не погоджується із відзивом на апеляційну скаргу відповідача. На підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є військовим пенсіонером, якому з 24.11.1998 призначена пенсія відповідно до Закону №2262-ХІІ (вислуга років - 34), перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 (аркуш справи 10), розрахунком за вислугу років від 30.11.1998 (аркуш справи 21). Згідно із протоколом перерахунку пенсії від 19.03.2018 у пенсійній справі № ХА14537-Міноборони позивачу ОСОБА_1 , на підставі Постанови №103, проведено з 01.01.2018 перерахунок пенсії, при цьому, пенсія виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення, з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення, з 01.01.2020 100% щомісячно 100% підвищення (аркуш справи 27). 25.02.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою, в якій просив повідомити, чи було застосовано для виплати йому перерахованої з 01.01.2018 пенсії положення пункту 2 Постанови №103 (аркуш справи 12), на яку отримав відповідь від 11.03.2020 про те, що виплата перерахованих пенсій в 2018 році проводилась відповідно до пункту 2 Постанови № 103 в розмірі 50 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, у 2019 році - у розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії на підставі пункту 2 Постанови № 103 та Постанови № 804; згідно з Постановою № 1088 з 01.01.2020 виплата пенсії здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018; одночасно повідомлено, що чинним законодавством не передбачено проводити виплату пенсій з виключенням поетапності (аркуші справи 13-14). 25.03.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із новою заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату йому пенсії (із урахуванням раніше виплачених сум) з 05.03.2019 в розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 (аркуш справи 17), та листом від 10.04.2020 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що відповідь на поставлене питання щодо перерахунку та виплати пенсії з урахуванням 100 відсотків від суми її підвищення уже була надана листом від 11.03.2020 (аркуш справи 18). Вважаючи вищевказані дії відповідача протиправними позивач звернувся в суд з даним позовом. Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина 4 статті 63 Закону № 2262-XII). З наведеного слідує, що Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії звільненим із служби військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом. Частина 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Відповідно до частини 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком

14. Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 (із змінами, внесеними згідно з Постановою №103) ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року. З метою реалізації положень частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ, Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103). Пунктами 1, 2 Постанови №103 постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Згідно з пунктом 6 Постанови №103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, від 13.02.2008 №45, пункт 5 якого викладено в такій редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням». Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 й зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, серед іншого вказав на те, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати. Відтак із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верхового Суду від 09.04.2020 у справі №640/19928/18. Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року пункти 1 та 2 Постанови №103 були чинними та не скасованими. За таких обставин у відповідача не було правових підстав для неврахування та незастосування до спірних правовідносин чинних на той час норм пунктів 1 та 2 Постанови №103, а також здійснення у інший спосіб виплати перерахованої пенсії. Відтак, дії відповідача щодо проведення виплати позивачу перерахованої відповідно до пункту 1 Постанови №103 підвищеної пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 у розмірі 50 відсотків суми підвищення пенсії та за період з 01.01.2019 по 05.03.2019 у розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, не можуть вважатися протиправними, оскільки здійснення такої виплати за вказаний період проведено відповідачем на виконання пункту 2 Постанови №103, чинного до 05.03.2019. У рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.08.2019 у справі №160/3586/19, залишеного без змін за результатами апеляційного перегляду постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020, зазначено, що у зв`язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано. З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вказав, що з 05.03.2019 пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100% суми підвищення пенсії. Таким чином, враховуючи, що пункт 2 Постанови №103 втратив чинність з 05.03.2019, тому виплата позивачу пенсії в розмірі 75% суми підвищення пенсії за цим пунктом постанови з 05.03.2019 є безпідставною. Водночас, 14.08.2019 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі - Постанова №804), якою установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року. З огляду на те, що Постанова №804 набрала чинності 04.09.2019, виплата позивачу пенсії в розмірі 75% суми підвищення пенсії є безпідставною лише в період з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно), оскільки відповідач на підставі Постанови №804 зобов`язаний був виплачувати пенсію з врахуванням зазначеної суми підвищення пенсії, починаючи з 04.09.2019. Постановою №1088 установлено, що з 1 січня 2020 року виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Одночасно виключено пункти 1-3 Постанови №

103. При цьому суд враховує, що організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначає Закон України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 №794-VII (далі - Закон №794-VII). За змістом статей 49, 52 Закону №794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України. Зупинення дії акта Кабінету Міністрів України Президентом України на підставі пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України має наслідком зупинення вчинення будь-якими органами, особами дій, спрямованих на виконання зупиненого акта Кабінету Міністрів України, здійснення повноважень, визначених цим актом. Винесення Конституційним Судом України ухвали про відмову у відкритті провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України акта Кабінету Міністрів України, ухвали про припинення конституційного провадження у справі або визнання акта Кабінету Міністрів України таким, що відповідає Конституції України, відновлює дію цього акта. Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом. Постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування. Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначає Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 №3166-VI (далі - Закон №3166-VI). У розумінні частини першої статті 1 Закону №3166-VI систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України (частини 1, 3 статті 3 Закону №3166-VI). У частинах першій та третій статті 21 Закону №3166-VI закріплено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади. Типове положення про територіальні органи центрального органу виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280 (далі - Положення №280), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Пунктом 7 Положення №280 передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Пунктом 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, встановлено, що головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду. Таким чином, в період дії порядків виплати пенсій, затверджених Постановою №103 та Постановою №804, останні підлягали безальтернативному застосуванню відповідачем в період 2018 року, з 01.01.2019 до 05.03.2019 та з 04.09.2019 до 31.12.2019. На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо виплати йому пенсії у заниженому розмірі у період з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно) та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року включно в розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. Стосовно позовної вимоги про виплату позивачу компенсації втрати частини доходів, то суд зазначає наступне. Апеляційний суд вважає, що позовні вимоги про виплату позивачу компенсації втрати частини доходів, є передчасними, оскільки відповідно до статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушене відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам. Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі №134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19, від 15.07.2020 у справі №520/3360/19, від 25.03.2020 у справі № 804/175/1638/18 (262СП/804/3953/18) та ухвалі Верховного Суду, зокрема від 18.06.2020 у справі № 240/12556/19, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору. Щодо покликання апелянта із посиланням на дії Кабінету Міністрів України, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що до 05.03.2019, тобто на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі діяли норми та підлягали застосуванню суб`єктами владних повноважень норми про часткову виплату пенсії, зокрема й Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області та після скасування судом виплату пенсії відновлено у повному обсязі. Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність висновків, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, тому задоволенню не підлягає. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі №140/6872/20 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді Л.Я. Гудим В.В. Гуляк