Постанова 4857 № 380/1828/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 380/1828/20 пров. № А/857/8884/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Глушко І.В., суддя Матковська З.М. секретар судового засідання Гнатик А.З. за участю: представник відповідача Баїк Ю.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року (головуючий суддя Потабенко В.А., м.Львів, проголошено о 09:33:57, повне судове рішення складено 03 липня 2020 року) у справі № 380/1828/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання наказів протиправними, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В: 04 березня 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом (далі - ГУ Держгеокадастру у Львівській області, відповідач, апелянт), в якому просила: - визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 07 лютого 2020 року №13-1850/16-20-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою"; - визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 04 лютого 2020 року №13-1682/16-20-СГ в частині включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які будуть продані на земельних торгах Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, земельної ділянки кадастровий номер 4622186200:10:000:0429 шляхом виключення із додатку до цього наказу під № 4 з/п; - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Старояричівської сільської ради Кам`янка - Бузького району Львівської області (за межами населених пунктів), та щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 4622186200:10:000:0429. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що не погоджується із наказом відповідача від 07.02.2020 №13-1850/16-20-СГ, яким їй відмовлено у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, та надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 50,0518 га, кадастровий номер 4622186200:10:000:0429, для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га. Відмова у задоволенні вимог клопотання обумовлена тим, що бажана земельна ділянка знаходиться в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДКЗ масиву, який включений до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги ГУ Держгеокадастру у Львівській області, та які, відповідно до п.3 ст. 136 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), не можуть відчужуватися, передаватися у заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Позивач вважає мотиви відмови необґрунтованими, оскільки станом на дату звернення її із клопотанням, земельна ділянка не була включена до переліку ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги, що підтверджується копією наказу від 04.02.2020 №13-1682/16-20-СГ про її включення до відповідного переліку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року позов задоволено частково: - визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 07 лютого 2020 року №13-1850/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою»; - зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 19 січня 2020 року про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою.; - у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржене рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що земельна ділянка, яка зазначена позивачем у графічних матеріалах, входить до переліку ділянок в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДКЗ масиву площею 50,0518 га (кадастровий номер 4622186200:10:000:0429), який включений до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги ГУ Держгеокадастру у Львівській області, та які, відповідно до п.3 ст. 136 ЗК України, не можуть відчужуватися, передаватися у заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Крім того, позивач звернулася із клопотанням про отримання ділянки площею 2 га, тобто частини уже сформованої земельної ділянки площею 50,0518 га. Водночас, формування земельної ділянки шляхом поділу чи об`єднання сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу чи об`єднання земельних ділянок (абз. 1, 3 ч.2, ч.6 ст.79-1 ЗК України). Відповідач вважає, що відмова позивачу у задоволенні вимог клопотання є обґрунтованою та ґрунтується на невідповідності місця розташування земельної ділянки. Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримує. Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Як встановлено судом з матеріалів справи позивач звернулась до ГУ Держгеокадастру у Львівській області із клопотанням від 19 січня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Старояричівської сільської ради Кам`янка - Бузького району Львівської області (за межами населених пунктів), та надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 50,0518 га, кадастровий номер 4622186200:10:000:0429, для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 07 лютого 2020 року №13-1850/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання з підстав, що земельна ділянка знаходиться в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДКЗ масиву (кадастровий номер 4622186200:10:000:0429, загальна площа 50,0518 га), який включено до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги ГУ Держгеокадастру у Львівській області, та які відповідно до п.3 ст. 136 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) не можуть відчужуватися, передаватися у заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 04.02.2020 №13-1682/16-20-СГ "Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами" земельну ділянку кадастровий номер 4622186200:10:000:0429 було включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які будуть продані на земельних торгах під № 4 з/п. Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач звернулась до суду з позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що наказ відповідача від 07 лютого 2020 року №13-1850/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», який було винесено за результатами розгляду клопотання позивача від 19.01.2020, не містить визначених ч. 7 ст. 118 ЗК України підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а відтак вказане клопотання підлягає повторному розгляду повноважним органом. Щодо решти вимог суд першої інстанції дійшов висновку про їх необґрунтованість та суперечність нормам чинного законодавства. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками з огляду на наступні міркування. Суд наголошує, що згідно ст.308 Кодексу адміністративного судочинства перевірка висновків суду першої інстанції здійснюється в межах доводів апеляційної скарги, в яких відповідач заперечує проти протиправності його наказу від 07 лютого 2020 року №13-1850/16-20-СГ Право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. Згідно з ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані ст. 118 ЗК України. Відповідно до ч.6 вказаної статті, громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Зі змісту наказу від 07 лютого 2020 №13-1850/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», відмова позивачу у задоволенні її заяви обґрунтована тим, що бажана земельна ділянка знаходиться в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДКЗ масиву, який включений до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги ГУ Держгеокадастру у Львівській області, та які, відповідно до п.3 ст. 136 ЗК України, не можуть відчужуватися, передаватися у заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Матеріалами справи підтверджується, шо на момент винесення оскарженого наказу від 07 лютого 2020 року №13-1850/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» спірна земельна ділянка була включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які будуть продані на земельних торгах ГУ Держгеокастру у Львівській області на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 04 лютого 2020 року №13-1682/16-20-СГ, а відтак, з урахуванням положень ч. 3 ст. 136 ЗК України, така земельна ділянка не може відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги. Разом з тим, згідно з вимогами ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Частиною 4 ст.122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Водночас, за змістом оскарженого наказу від 07 лютого 2020 року №13-1850/16-20-СГ, як на підставу для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідач, всупереч нормам статті 118 ЗК України, якамістить вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, покликався на ст. 136 ЗК України, є некоректним, оскільки ЗК України. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який розширеному тлумаченню не підлягає. І при цьому чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17. Отже, аналізуючи наведені норми законодавства та фактичні обставини справи, суд першої інстанції вірно зазначив що у спірних правовідносинах відповідач розглянув клопотання позивача не у встановленому порядку, оскільки відповідачем не надав йому оцінки на предмет відповідності вимогам ст. 118 ЗК України. Тому, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 07.02.2020 №13-1850/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» є обґрунтованими та підлягають до задоволення. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв оскаржене рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, на переконання колегії суддів, не спростовують висновків суду першої інстанції, та в повній мірі відповідають позиції відповідача, викладеній у відзиві до адміністративного позову, яка в цілому суперечить чинному законодавству та спростовується наявними у матеріалах справи доказами. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України перерозподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись ст. ст.242, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі № 380/1828/20- без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко З. М. Матковська Повне судове рішення складено 23 листопада 2020 року. Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду