Постанова 4857 № 380/10335/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/10335/20 пров. № А/857/4526/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Глушко І.В. суддя Запотічний І.І. секретар судового засідання Гнатик А.З. за участю: позивач ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року (головуючий суддя Кравців О.Р., м.Львів, письмове провадження) у справі №380/10335/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В: 17 листопада 2020 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі відповідач), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ від 23.10.2020 №13-11197/16-20-СГ про відмову у наданні згоди на розроблення документації із землеустрою; - зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,12 га (кадастровий номер 4623610100:08:000:0406), яка розташована на території Пустомитівського району Львівської області. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що наказ відповідача про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою не вмотивований. Зазначав, що вичерпний перелік підстав для відмови у наданні згаданого дозволу передбачені у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 Земельного кодексу України. Обов`язок доказування правомірності свого рішення, згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, покладається на відповідача. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник покликається фактично на доводи позовної заяви, вважає, що судом першої інстанції невірно надано їм правову оцінку, а відтак рішення ґрунтується на помилкових висновках. У відповідь на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Львівській області подало відзив, у якому проти вимог скаржника заперечує. Зазначає, що підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою було те, що запропонована позивачем земельна ділянка знаходиться в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву (кадастровий номер 4623610100:08:000:0406, площею 23,0250 га), поділ якого не проведено та включено до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які плануються для передачі у комунальну власність органам місцевого самоврядування. Такі земельні ділянки можуть передаватися у користування (оренду) для сільськогосподарського використання на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за умови відповідності площі та лінійних розмірів земельних ділянок параметрам, визначеним за результатами інвентаризації. У випадку невідповідності цих розмірів та площ необхідно здійснити роботи по виготовленню документації із землеустрою щодо поділу цієї земельної ділянки. Дана земельна ділянка з кадастровим номером 4623610100:08:000:0406, площею 23,0250 га, з якої 0,1200 га бажає приватизувати позивач, уже сформована шляхом її інвентаризації на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (ст. 57 Закону України «Про землеустрій»). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Тому, за даних обставин, неможливо сформувати нову земельну ділянку шляхом розроблення саме проекту землеустрою із ділянки, яка вже є сформованою, без її поділу. Згідно з законодавством, для передачі проінвентаризованих земель у власність необхідно поділити земельну ділянку на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Поряд з цим наголошує, що ні Земельним кодексом України, ні Законом України «Про державний земельний кадастр», ні Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 не передбачено такої підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки (у даних правовідносинах земельної ділянки з кадастровим номером 4623610100:08:000:0406), як клопотання громадянина про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка є частиною вже сформованої земельної ділянки. Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, вважає таку похідною від першої позовної вимоги; вважає дискреційними повноваження відповідача у цій частині. Позивач в судовому засідання вимоги апеляційної скарги підтримує, просить скаргу задовольнити. Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на наступне. Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з клопотанням від 23.09.2020 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,12 га (кадастровий номер 4623610100:08:000:0406), яка розташована на території Пустомитівського району Львівської області. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 23.10.2020 №13-11197/16-20-СГ відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Пустомитівської міської ради Пустомитівського району, орієнтовний розмір земельної ділянки 0,1200 га, із цільовим призначенням для ведення садівництва з таких підстав: земельна ділянка знаходиться в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву (кадастровий номер 4623610100:08:000:0406) площею 23,0250 га, поділ якого не проведено та включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які плануються для передачі у комунальну власність органам місцевого самоврядування. Вважаючи наказ про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою безпідставним та таким, що порушує його права та законні інтереси, позивач звернувся за їх захистом до суду. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України, якою встановлено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступні міркування. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею. Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Громадяни України відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва не більше 0,12 гектара. Як підтверджується матеріалами справи позивач, звертаючись до відповідача клопотав про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, яка знаходиться на території Пустомитівського району Львівської області, за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 4623610100:08:000:0406. Тобто, на час подання вказаного клопотання 23.09.2020 було відомо, що земельна ділянка, на частину якої позивач хоче отримати дозвіл на розробку проекту відведення, вже є сформованою згідно технічної документації із землеустрою та має кадастровий номер 4623610100:08:000:0406. Іншими словами, позивач просить надати йому дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на частину уже існуючої, сформованої та зареєстрованої у встановленому законом порядку земельної ділянки, а отже по суті просить про виділ/поділ такої ділянки За приписами статті ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється відповідно до ч. 5 ст. 79-1 Земельного кодексу України за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються згідно із ч. 6, 7 ст. 79-1 Земельного кодексу України за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. Проект землеустрою відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування. Документація із землеустрою відповідно до ст. 25 Закону України «Про землеустрій» розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. У своїх висновках суд першої інстанції вірно зазначив, що подальше формування земельної ділянки, на частину якої позивач хоче отримати дозвіл на розробку проекту відведення, яка вже є сформованою згідно технічної документації із землеустрою, та має кадастровий номер 4623610100:08:000:0406, здійснюється лише за технічною документацією, а не за проектом землеустрою. Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України, якою встановлено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.10.2020 у справі №802/1535/17-а, від 16.07.2020 у справі №802/1447/17-а. Також слід звернути увагу на те, що відповідно до Указу Президента України від 15.10.2020 №449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 №1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2020 №485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності» наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 09.12.2020 №11-ОТГ передано Пустомитівській міській раді (Пустомитівській територіальній громаді) у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 396,5070 га, які розташовані на території Пустомитівської міської ради Пустомитівського району. Згідно з актом приймання-передачі від 09.12.2020 земельну ділянку з кадастровим номером 4623610100:08:000:0406 (порядковий №12) площею 23,0250 га серед інших теж передано у комунальну власність Пустомитівській міській раді (Пустомитівській територіальній громаді) /арк.спр.39-43/. Враховуючи викладене апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірне рішення відповідачем прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі та обставини, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді, оскільки, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Згідно приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для стягнення судових витрат не має. Керуючись ст. ст. 243, 246, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у справі №380/10335/20 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 18 травня 2021 року.