Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/8944/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8944/18 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Оксененка О.М., Мельничука В.П., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача і зобов`язати його провести позапланову перевірку архітектурно-будівельного об`єкта, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На обґрунтування своїх вимог позивач посилався, що виявлення факту самочинного будівництва об`єкта та звернення фізичної особи щодо порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності є підставою для проведення відповідачем позапланової перевірки, однак така перевірка відповідачем проведена не була, що свідчить про неправомірність його бездіяльності за вказаних обставин. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. В апеляційній скарзі Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову. Зокрема, скаржник наполягає на тому, що посадовою особою Департаменту було здійснено виїзд на об`єкт будівництва та встановлено, що за зазначеною адресою виконано будівельні роботи, а земельна ділянка огороджена парканом. Крім того, вказано, що для перевірки звернень позивача ним вжито відповідних заходів, а також прийнято рішення про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер 3222486201:01:025:0077, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. 23.06.2017 відповідачем зареєстровано повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта № КС061171740182 на об`єкт будівництва "Будівництво садового будинку, господарських будівель і споруд", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Замовник - ОСОБА_2 26.12.2017 відповідачем зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ". Позивач звернувся до відповідача із зверненням від 03.02.2018, в якому просив здійснити перевірку дотримання третьою особою вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; провести перевірку достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації; скасувати право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт та виключити з Єдиного реєстру запису про реєстрацію повідомлення № КС061171740182; скасувати декларацію № КС141173600497 та виключити з Єдиного реєстру запис про реєстрацію цієї декларації. Звернення обґрунтоване тим, що на сусідній з позивачем земельній ділянці, належній третій особі, здійснюється самочинне будівництво з порушенням державних будівельних норм та містобудівного законодавства. Листом від 19.02.2018 № 10/10-11/1902/06/02 відповідач повідомив позивачу про те, що під час виїзду на місце встановлено, що на земельній ділянці виконано будівельні роботи з будівництва будівель, споруд, земельна ділянка огороджена парканом. Суб`єкт містобудування (власник земельної ділянки) або його представник на земельній ділянці відсутній, будівельні роботи не виконувались, будівельники відсутні, будівельної техніки не було. Департаментом надіслано лист третій особі з проханням забезпечити особисту присутність (або уповноваженої особи) під час проведення позапланової перевірки, а також надіслано лист відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації про надання інформації про видачу будівельного паспорту або містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. 21.03.2018 позивач знову вернувся до відповідача із зверненням щодо порушення забудовником містобудівного законодавства та наведення недостовірних даних у повідомленні та декларації. Листом від 04.04.2018 № 10/10-25/0404/06/02 відповідач надав позивачу відповідь, зміст якої аналогічний попередній. 24.04.2018 позивач звернувся до відповідача із зверненням, в якому пославшись на продовження проведення будівельних робіт третьою особою і отримання ним технічного паспорту, виконаного 14.12.2017 ТОВ "Лідер Плюс", просив провести повторну перевірку дотримання третьою особою містобудівного законодавства. Листом від 05.05.2018 № 10/10-31/0505/06/02 відповідач надав позивачу відповідь, зміст якої аналогічний попередній. Також повідомив, що третя особа до Департаменту не прибула, тому відповідач направив лист до Києво-Святошинського відділу поліції з проханням забезпечити присутність третьої особи. Крім цього, повідомлено про прийняття наказу від 05.05.2018 № 137 про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КС061171740182 і декларації про готовність об`єкта до експлуатації № КС141173600497. Одночасно позивачу повідомлено про відсутність у відповідача повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням вимог з проведення технічної інвентаризації об`єктів. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перевірки вищевказаного об`єкту будівництва, позивач звернувся з даним позовом до суду. Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038) підставою для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Суд першої інстанції вірно вказав, що заяви позивача, з якими він звертався до контролюючого органу свідчать про наявність достатніх підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 41 Закону № 3038, для проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1, що не спростовано апелянтом жодними обґрунтованими доводами. З копії рішення відповідача від 05.05.2018 № 114 вбачається, що підставою для скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КС061171740182 і декларації про готовність об`єкта до експлуатації № КС141173600497 стало те, що замовником наведені недостовірні дані у повідомленні і в декларації, а саме зазначено будівельний паспорт № 1269 від 22.05.2017, який третій особі на забудову земельної ділянки не видавався. Згідно із ч. 2 ст. 39-1 Закону № 3038 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Дослідивши матеріали та встановивши обставини справи, колегія суддів погоджується з тим, що відсутність у замовника належно затвердженого будівельного паспорта, що випливає із змісту рішення відповідача від 05.05.2018 № 114, дає підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, що у свою чергу свідчить про наявність підстави для проведення позапланової перевірки, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону № 3038. Тобто, судами встановлено наявність двох підстав, передбачених п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 41 Закону № 3038 для проведення органом Державного архітектурно-будівельного контролю позапланової перевірки вищевказаного об`єкта будівництва. Оцінюючи доводи апелянта щодо неможливості проведення перевірки та відсутності представника суб`єкта містобудування, колегія суддів вказує, що абзацами 10, 11 п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівель-ного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі - Порядок № 553), строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. В той же час, апелянтом ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду справи не надано суду жодних доказів призначення і проведення позапланової перевірки у встановленому порядку щодо об`єкта, зазначеного позивачем. Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що п. 9 Порядку № 553 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з яким державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Вказані твердження обґрунтовано відхилено судом першої інстанції, який вказав, що такі заперечення жодним чином не спростовують доводів позивача щодо не виконання відповідачем своїх повноважень, оскільки позапланова перевірка здійснюється на підставі відповідного направлення, доказів оформлення якого відповідач у жодному листі не зазначав й суду не повідомляв. Крім того, у разі відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт (п. 12 Порядку №553). Натомість доказів складення такого акту відповідач не надав. Реалізація права суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю залежить від обізнаності останнього про намір органу щодо проведення перевірки. Крім того, з`ясування цього питання є передумовою для притягнення особи до відповідальності відповідно до положень пункту другого частини шостої статті 2 Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон №208/94-ВР). Вищеназваною нормою Закону № 208/94-ВР встановлено відповідальність суб`єктів містобудування за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (а після внесення змін Законом України від 17.01.2017 №1817-VIII посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю), на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат. Відповідальність за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю передбачена й статтею 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), що тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Верховний Суд у постанові від 12.02.2019 у справі № 813/578/17 зазначвв, що відповідальність, визначена Законом №208/94-ВР, настає у разі недопущення суб`єктом містобудування посадових осіб архітектурно-будівельної інспекції на об`єкт будівництва для здійснення ними заходів контролю, в тому числі шляхом проведення перевірки, за умови наявності в останніх законних підстав здійснювати ці заходи та дотримання ними процедури їх здійснення. З аналізу вищенаведеного слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на, зокрема безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню. Як вбачається з викладеного вище, контролюючий орган уповноважений вживати відповідних заходів для проведення перевірки, а у випадку не допуску до перевірки, до суб`єктів містобудування передбачено застосування штрафу, визначеного КУпАП. В той же час, жодних постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за недопуск перевіряючих до законно призначеної перевірки матеріали справи не містять, що на переконання колегії суддів, також свідчить про неправомірну бездіяльність відповідача в межах спірних правовідносин. Враховуючи те, що відповідачем не доведено, а судами не встановлено обставин, які б свідчили про належне виконання обов`язку Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області з проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва "Будівництво садового будинку, господарських будівель і споруд", що розташований за адресою: АДРЕСА_1, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволені позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.О.Лічевецький Суддя О.М.Оксененко Суддя В.П.Мельничук