Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/8944/18
від 12.10.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8944/18 Суддя першої інстанції: Костенко Д.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 жовтня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Степанюка А.Г., суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О., при секретарі - Масловській К.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: У жовтні 2021 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинський Тарас Євгенійович звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із поданням про заміну боржника у виконавчому провадженні у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Відповідач) в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, у якому просив замінити боржника у виконавчому провадженні №65219954 із Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) на Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840). Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2022 подання задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України, як юридична особа, не ліквідована, проте повноваженнями щодо здійснення архітектурно-будівельного контролю та нагляду наділена Державна інспекція архітектури та містобудування України. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Державна інспекція архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ України) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Свою позицію обґрунтовує тим, що ДІАМ України утворена шляхом утворення як нового органу влади і згідно даними єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є правонаступником Державної архітектурно-будівельної інспекції України, а чинними нормативно-правовими актами не встановлено, що ДІАМ України може виконувати функції інших неліквідованих органів державної влади. Після усунення визначених в ухвалі від 05.09.2022 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2022 відкрито апеляційне провадження та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2022 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.10.2022. Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 у червні 2018 року звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною бездіяльності Відповідача і зобов`язання його провести позапланову перевірку архітектурно-будівельного об`єкта, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 5-10). Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2020 (т. 1 а.с. 77-82), залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 ( т. 1 а.с. 143-145), адміністративний позов задоволено повністю. На підстави заяви Позивача судом видано виконавчий лист від 14.12.2020 №826/8944/18 щодо зобов`язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України провести позапланову перевірку архітектурно-будівельного об`єкта, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 150-151,154). 20.04.2021 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Т.Є. відкрито виконавче провадження №65219954 щодо виконання виконавчого листа від 14.12.2020 №826/8944/18 (т. 1 а.с. 164-165). 12.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просив державного виконавця звернутися до суду першої інстанції з поданням про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником (т. 1 а.с. 228-231). Із змісту скарги від 12.08.2021 №40-701-11/2909-21 вбачається, що в.о. голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України повідомив державного виконавця про те, що у зв`язку із змінами в законодавстві боржник здійснює лише дозвільно-реєстраційні функції у будівництві та не здійснює заходи державного архітектурно-будівельного контролю, а відтак не може виконати рішення суду у справі (т. 1 а.с. 203-206). На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. 379 КАС України, постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду», постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду», постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №960 «Питання Державної інспекції архітектури та містобудування», правової позиції Верховного Суду, наведеної у постанові від 15.07.2021 у справі № 812/1633/17, прийшов до висновку про обґрунтованість подання державного виконавця, оскільки повноваженнями щодо здійснення архітектурно-будівельного контролю та нагляду наділена Державна інспекція архітектури та містобудування України. З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке. Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Конституційним Судом України у рішенні від 13.12.2012 № 18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 наголосив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Згідно ч.1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Відповідно до п. п. 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» вирішено ліквідувати Державну архітектурно-будівельну інспекцію та утворити Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» вирішено утворити Державну інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Установити, що забезпечення діяльності Державної інспекції містобудування у 2020 році здійснюється в межах видатків, передбачених Державній архітектурно-будівельній інспекції. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» приписано утворити Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 960 вирішено погодитися з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. За інформацією із офіційного веб-ресурсу Міністерства розвитку громад та територій України з 16.09.2021 розпочала роботу Державна інспекція архітектури та містобудування України. З урахуванням наведеного судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність заміни Державної архітектурно-будівельної інспекції України у виконавчому провадженні №65219954 її правонаступником - Державною інспекцією архітектури та містобудування України, оскільки у цьому випадку має місце фактичний (компетенційний) перехід повноважень від державного органу, що ліквідується, до новоствореного державного органу, що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №9901/348/19, а також висновкам Верховного Суду в постанові від 15.07.2021 у справі № 812/1633/17 та в ухвалах від 11.11.2021 у справі №420/10247/20, від 13.04.2022 №260/184/21, від 01.06.2022 у справі №808/782/18. При цьому, у наведених вище ухвалах Верховного Суду також вказано на те, що новостворений центральний орган - Державна інспекція архітектури та містобудування України забезпечує реалізацію повноважень ДАБІ України у взаємовідносинах із суб`єктами, які мають правовідносини з ліквідованим органом та є правонаступником прав, обов`язків та майна ліквідованої юридичної особи публічного права Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 44245840). Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 379 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач А.Г. Степанюк Судді Н.П. Бужак Л.О. Костюк Повний текст постанови складено та підписано 12 жовтня 2022 року.