Постанова 4855 № 826/4383/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4383/17 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Карпушової О.В., Ключковича В.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ТОВ БК «ГЕРМЕС», ТОВ «Барвінок-3000» про визнання протиправним та скасування наказу, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ТОВ БК «ГЕРМЕС», ТОВ «Барвінок-3000», в якому просить: - визнати нечинним наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №22 від 18.11.2016 про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт за №КВ 082161441847 від 23.05.2016 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації за №142161730706 від 21.06.2016 на об`єкт будівництва: «Реконструкція нежитлових приміщень №№ 1,2,3,4 (групи приміщень № 55) (в літ. А) з облаштуванням додаткового входу на АДРЕСА_1 ». В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуваний наказ прийнято без проведення перевірки дотримання норм містобудівного законодавства, не містять конкретної причини скасування реєстрації, відсутні посилання на відповідні норми чинного законодавства щодо підстав скасування декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, а отже даний наказ є нечинним. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій останній просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що сам по собі лист Департаменту містобудування та архітектури від 10.11.2016 № 055-17710 не може вважатися належним та достатнім доказом відсутності містобудівних умов та обмежень. Зазначений лист є лише формою передачі інформації між органами влади, однак не є результатом перевірки, не є процесуальним документом, складеним за результатами встановлення фактичних обставин справи та не підтверджує належним чином факт невидачі містобудівних умов та обмежень. Апелянт стверджує, що суд першої інстанції поклав в основу висновок про недостовірність відомостей у декларації лише зміст зазначеного листа, не з`ясувавши при цьому, чи здійснювалась належна перевірка факту видачі або невидачі містобудівних умов та обмежень. За відсутності таких досліджень вважає, що висновок Департаменту містобудування та архітектури про відсутність містобудівних умов та обмежень ґрунтується виключно на припущенні. Зазначає, що для встановлення факту порушення містобудівного законодавства контролюючий орган повинен здійснити повну перевірку відповідних обставин. Лише за результатами такої перевірки можуть бути встановлені наявність або відсутність необхідних дозвільних документів та відповідність проектної документації вимогам законодавства. Використання виключно інформаційного листа без проведення відповідної перевірки не може вважатися достатнім доказом наявності порушення. Посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26 квітня 2023 року у справі № 420/22130/21. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2026 та від 29.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні. Від представника Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до суду 05.05.2026 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Від представника позивача до суду 23.06.2026 надійшла заява про розгляд справи без участі. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, у зв`язку із чим, судом апеляційної інстанції постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга непідлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до фактичних обставин справи, 06.04.2016 позивач на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень укладеного з ОСОБА_3 , придбав нежитлові приміщення №№ 1, 2, 3, 4 (групи приміщень №55) (в літ.А), що розташовані в будинку під номером АДРЕСА_2 , посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу Леончук І.А., зареєстрованого в реєстрі №

655. Належність позивачу на праві власності вказаного вище приміщення підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості № 62190467 від 24.06.2016. В подальшому до Департаменту ДАБІ в м. Києві позивачем подано декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконстукція нежитлових приміщень №1, 2, 3, 4 (групи приміщень №55) (в літ.А), з облаштуванням додаткового входу за адресою: АДРЕСА_1», яка зареєстрована в Департаменті ДАБІ у м.Києві за №КВ082161441847. Роботи по реконструкції, як вказує позивач, були завершені, що підтверджується декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 21.06.2016 № КВ142161730706. Відповідачем 21.10.2016 видано направлення про проведення позапланової перевірки на «Реконструкція нежитлових приміщень №1, 2, 3, 4 (групи приміщень №55) (в літ.А), з облаштуванням додаткового входу за адресою: АДРЕСА_1», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 «Про затвердження Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю» на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 60 від 17.10.2016 та звернення прокуратури міста Києва від 22.09.2019 № 19-р-16, звернення ОСОБА_2 . Наказом відповідача №22 від 18.11.2016 «Про скасування реєстрації декларацій про початок будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності», відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів»:

1. Скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: «Реконструкція нежитлових приміщень № 1,2,3,4 (група приміщень № 55) (в літ. А) з облаштуванням додаткового входу за адресою: АДРЕСА_1 » № KB 082161441847 від 23.05.2016. Замовник будівництва ОСОБА_1 .

2. Скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція нежитлових приміщень № 1,2,3,4 (група приміщень № 55) (в літ. А) з облаштуванням додаткового входу за адресою: АДРЕСА_1 » № KB 142161730706 від 21.06.2016. Замовник будівництва - ОСОБА_1 . Підставою для скасування декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта в наказі зазначено лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 055-17710 від 10.11.2016. Вважаючи зазначений наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідача було достатньо підстав для висновку про наведення недостовірних даних замовником будівництва у декларації про початок виконання будівельних робіт від 23.05.2016 № КВ 082161441847 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I-III складності від 21.06.2016 № КВ 142161730706 без здійснення, зокрема співставлення побудованого об`єкта із його технічними та будівельними характеристиками відповідно до дозвільних документів. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин (Закон №3038-VI) замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності. Згідно частини другої статті 34 Закону №3038-VI зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Відповідно до частини першої статті 36 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об`єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається. Пунктом 13 Порядку №466 закріплено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою, наведеною у додатках 1, 2 до цього Порядку, подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта. В силу вимог п. 11 Порядку №466, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданих ним повідомленні, декларації, за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до частини першої статті 39 Закону №3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Згідно частини десятої статті 39 Закону №3038-VI замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката. Відповідно до частини першої статті 39-1 Закону №3038-VI у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об`єкта до експлуатації, а також у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації. Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону №3038-VI у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування. Згідно частини третьої статті 39-1 Закону №3038-VI після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством. Таким чином, скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт та реєстрації декларації може бути у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у них недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Отже, виключною підставою для скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; будівництво здійснюється/здійснено за відсутності затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорту; скасовано містобудівні умови та обмеження. При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із зазначених умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до статті 41 Закону та Порядку № 553 на підставі звернення ОСОБА_2 , що надійшло листом прокуратури міста Києва від 22.09.2016 № 19-р-16, посадовою особою Департаменту з метою проведення позапланової перевірки здійснено виїзд на об`єкт будівництва: «Реконструкція нежитлових приміщень № 1, 2, 3, 4 (групи приміщень 55 (в літ. А) з облаштуванням додаткового входу на АДРЕСА_1 ». Як зазначає відповідач, під час виїзду посадовою особою Департаменту виявлено ознаки виконання будівельних робіт на прибудинковій території будинку на АДРЕСА_2 із будівництва прибудови до підвальних нежилих приміщень, відповідальні особи були відсутні, що унеможливило проведення перевірки, відповідно до п. 9 Порядку №

553. Разом з тим, відповідно до даних єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на опрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (що функціонував на час прийняття оскаржуваного рішення), Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві зареєстрував подані замовником будівництва ОСОБА_1 : - декларацію про початок виконання будівельних робіт: «Реконструкція нежитлових приміщень № 1, 2, 3, 4 (група приміщень № 55) (в Літ. А) з облаштуванням додаткового входу за адресою: АДРЕСА_1 » від 23.05.2016 № KB 082161441847; - декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція нежитлових приміщень № 1, 2, 3, 4 (група приміщень № 55) (в Літ. А) з облаштуванням додаткового входу за адресою: АДРЕСА_1 » від 21.06.2016 № КВ 142161730706. Згідно даних, зазначених замовником будівництва у декларації про початок виконання будівельних робіт від 23.05.2016 № КВ 082161441847 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 20.04.2016 № 227/16/12-4/028-16 (т.1, а.с.14-15). Слід наголосити, що, в силу вимог частини восьмої статті 36 Закону № 3038-VI та п. 11 Порядку №466, замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення. Також, згідно положень частини десятої статті 39 Закону № 3038-VI та п. 16 Порядку №461, замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката. Отже, в даному випадку, ОСОБА_1 , як замовник будівництва, несе відповідальність за достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Матеріали справи свідчать, що керуючись п. 11 Порядку № 553, Департамент листами від 25.10.2016 № 073-1146 та від 01.11.2016 № 073-1364 звернувся до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо надання інформації стосовно отримання замовником будівництва, ОСОБА_1 , містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об`єкт будівництва: «Реконструкція нежитлових приміщень № 1, 2, 3, 4 (групи приміщень № 55 (в літ. А) з облаштуванням додаткового входу на АДРЕСА_1 ». Відповідно до листа Департаменту містобудування та архітектури від 10.11.2016 № 055-17710, що надійшов у відповідь на листи Департаменту від 25.10.2016 № 073-1146 та від 01.11.2016 № 1364, встановлено, що відповідно до електронної бази Департаменту містобудування та архітектури містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для реконструкції нежитлових приміщень № 1, 2, 3, 4 (групи приміщень № 55 (Літ. А) з облаштуванням додаткового входу на АДРЕСА_1 , 20 - б у Печерському районі міста Києва ОСОБА_1 не надавались, а також містобудівні умови та обмеження від 20.04.2016 за № 227/16-12-4/028-16 відсутні в електронній базі Департаменту містобудування та архітектури (т.1, а.с.51). З наведеного слідує, що проєктна документація на об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень № 1, 2, 3, 4 (групи приміщень № 55) (в Літ. А) з облаштуванням додаткового входу за адресою: АДРЕСА_1 » розроблена та затверджена замовником будівництва, ОСОБА_1 , з порушеннями вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: без містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, які є однією із складових вихідних даних. Згідно з Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за № 913/19651 (який діяв на момент прийняття оскаржуваного рішення), містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією. Відповідно до статті 26 Закону №3038-VI (у редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування. Відповідно до п. 1 частини першої статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження є однією із основних складових вихідних даних, і відповідно до статті 31 цього Закону, повинні враховуватись при розробленні проектної документації на будівництво. Частиною другою статті 29 Закону №3038-VI передбачено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Абзацом 3 статті 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що замовники на проектування і будівництво об`єктів архітектури мають право, зокрема затверджувати проєкт, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки. Відповідно до частини першої статті 31 Закону, проєктна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. Таким чином, проєкт може вважатися юридично значимим документом, який має юридичну силу та створює правові наслідки, за умови його відповідності встановленим вимогам і лише у разі дотримання таких вимог проєкт може бути затверджений замовником. Самочинним також вважається будівництво, яке здійснюється хоча і на підставі проєкту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил, як у самому проєкті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень. Варто відзначити, що підставою для скасування реєстрації декларації або для припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, в силу приписів частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання не будь-яких недостовірних даних, а лише тих даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду складі Касаційного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі № 815/5987/16. Частиною другою статті 39 Закону (у редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проєкту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування. Відповідно до п. 22 Порядку № 466 та п. 22 Порядку 461 (у редакції, що діяла до 10.06.2017 у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проєкту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю. Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що проєктна документація на об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень № 1, 2, 3, 4 (групи приміщень № 55) (в Літ. А) з облаштуванням додаткового входу за адресою: АДРЕСА_1» розроблена та затверджена замовником будівництва, ОСОБА_1 , з порушеннями вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: без містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, які є однією із складових вихідних даних. Враховуючи вищевикладене, відповідно до частини другої статті 39 Закону, Порядку № 466 та Порядку №461 на підставі листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.11.2016 № 055-17710, Департамент наказом від 18.11.2016 № 22 скасував реєстрацію: - декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція нежитлових приміщень № 1, 2, 3, 4 (група приміщень № 55) (в Літ. А) з облаштуванням додаткового входу за адресою: АДРЕСА_1» від 23.05.2016 № KB 082161441847; - декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I-III категорії складності «Реконструкція нежитлових приміщень № 1, 2, 3, 4 (група приміщень № 55) (в Літ. А) з облаштуванням додаткового входу за адресою: АДРЕСА_1» від 21.06.2016 № КВ 142161730706. Щодо доводів апелянта про те, що лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради від 10.11.2016 №055-17710 не є належним та достатнім доказом відсутності містобудівних умов та обмежень, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 № 90 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2014 № 1550 (далі по тексту - Положення) Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Згідно з п. 6.43. Положення до повноважень Департаменту містобудування та архітектури віднесено, зокрема надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Позивачем не враховано, що відповідно до пп. 8 п. 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно - будівельного контролю. Отже, інформація, на підставі якої Департаментом видано оскаржуваний наказ надійшла на його адресу в офіційному повідомленні від компетентного органу влади, яким встановлено факт того, що проєктна документація розроблена без отримання вихідних даних, а саме: містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянки. Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що твердження позивача про те, що інформація отримана від інших органів влади, не може бути підставою для прийняття рішення про скасування документів декларативного характеру, є необґрунтованими. Також є безпідставними посилання скаржника на судову практику, викладену у постанові Верховного Суду від 26.04.2023 справа №420/22130/21, оскільки правові позиції у справі, що розглядається, та правові позиції у справі, на яку послався скаржник, є різними. Так, предметом розгляду справи №420/22130/21 слугувало питання щодо визнання протиправною бездіяльність Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, яка полягає у непроведенні позапланової перевірки об`єкту містобудування та зобов`язання відповідача провести позапланову перевірку об`єкта містобудування. Разом з тим, фактичні обставини справи №826/4383/17 суттєво відрізняються від обставин у справі 420/22130/21, оскільки предметом даної справи не являється бездіяльність відповідача що не проведення за зверненням фізичної особи. У даній справі перевірка була призначена, виїзд на об`єкт здійснено, містобудівні умови та обмеження виявилися відсутніми в обліку компетентного органу. Доводи апелянта про те, що для встановлення факту порушення містобудівного законодавства контролюючий орган повинен здійснити повну перевірку відповідних обставин та лише за результатами такої перевірки можуть бути встановлені наявність або відсутність необхідних дозвільних документів та відповідність проектної документації вимогам законодавства, колегія суддів оцінює критично, оскільки Верховний Суд у постанові від 24.04.2024 у цій справі із посиланням на судову практику зазначив, що закон не зобов`язує органи ДАБІ проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною. Окрім того, судова колегія додатково зазначає, що позивачем ні в суду першої та апеляційної інстанції не надано доказів фактичної наявності містобудівних умов та обмежень на об`єкт будівництва. Апеляційна скарга ОСОБА_1 зводиться фактично до процесуальних заперечень щодо порядку проведення перевірки, а не щодо отримання позивачем містобудівних умов та обмежень. Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам. Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні позову. В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню. Згідно із статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Керуючись статтями 229, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №826/4383/17 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина Судді О.В.Карпушова В.Ю.Ключкович