Постанова 4873 № 911/3015/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" листопада 2020 р. Справа№ 911/3015/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Алданової С.О. суддів: Корсака В.А. Мартюк А.І. при секретарі судового засідання Позюбан А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" на рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2020 у справі № 911/3015/19 (суддя Антонова В.М.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" про стягнення 5 656 915,10 грн за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" про стягнення 5 656 915,10 грн заборгованості, з яких: 5 102 516,64 грн основного боргу, 184 634,22 грн 3% річних та 369 764,24 грн інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 221/2017/КЗА-1209 від 28.11.2017 в частині своєчасної сплати боргу за виготовлений та поставлений товар. Рішенням Господарського суду Київської області від 05.05.2020 у справі № 911/3015/19 позов ПАТ "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" про стягнення з ТОВ "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" 5 656 915,10 грн задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" на користь ПАТ "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики": 5 102 516, 64 грн основного боргу, 167 334, 59 грн 3% річних, 369 764, 24 грн інфляційних втрат, 84 594, 24 грн судового збору та 39877, 67 грн витрат на правову допомогу. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Техімпекс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2020 у справі № 911/3015/19 та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято при невірному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального і процесуального права. Так, апелянт зазначає, що поставлені згідно накладної № 103 від 26.06.2019 вироби (комплекси складових частин стабілізаторів озброєння СВУ-500-3Ц-02 у кількості 8 одиниць) не належної якості, оскільки під час проведення випробувань встановлено наявність значних вертикальних відхилень (коливань) прицільної марки в стабілізованому режимі. Згідно наданого апелянтом Акта № 256/1/02-20 від 20.02.2020 перевірки технічних характеристик стабілізатора СВУ-500-3Ц зав.ном. 38008 бойового модуля «СПИС» зав.ном. 1806УТ85-003, вказаний виріб не відповідає заявленим технічним характеристикам та перевищує допустиму норму у 6.5 разів. Оскільки усі 8 одиниць комплектів складових частин стабілізаторів ідентичні за технічними характеристиками, то, на думку скаржника, і інші 7 одиниць виробів також не відповідають заявленим технічним характеристикам. Також відповідач зазначає, що у відповідності до п. 2.5 договору товариством прийнято рішення повернути постачальнику 8 одиниць комплектів складових частин стабілізатора СВУ-500-3Ц-02 у зв`язку з наявністю суттєвих недоліків. Також апелянт звертає увагу на те, що 26.05.2020 були проведені повторні випробування бойового модуля «СПИС» № 1806УТ85-003, під час яких виявлено, що пульт не вмикається. За наведеного, відповідач стверджує, що позивачем не було належним чином виконано свої договірні зобов`язання щодо якості виконаних робіт. Щодо неподання вищенаведених доказів неналежної якості виробів в суді першої інстанції відповідач зазначає, що впровадження на всій території України карантину ускладнило та затягнуло проведення остаточних випробувань, а тому він не мав можливості їх подати. В частині порушення норм процесуального права відповідач зазначає, що судом було необґрунтовано відмовлено в задоволенні його клопотання про відкладення у зв`язку із запровадженням карантину, тоді як, з посиланням на вказані обставини суд ухвалою від 19.03.2020 зняв з розгляду судові засідання, що призначені на 24.03.2020. Також відповідач зазначає, що судом безпідставно не було прийнято до розгляду подані ним нові докази щодо недоліків поставлених позивачем виробів. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2020 року, справу № 911/3015/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Калатай Н.Ф., Дідиченко М.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 поновлено відповідачу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Техімпекс" на рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2020; запропоновано учасникам справи подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання та повідомлено строки на їх подання. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 розгляд справи призначено на 10.08.2020. Від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просить рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2020 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Заперечуючи проти доводів апелянта, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом на підставі повного, всебічного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи з вірним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Так, позивач вказує на безпідставність тверджень апелянта щодо неможливості подання ним доказів у зв`язку з впровадженням карантину, оскільки судовий розгляд справи в підготовчому провадженні, в межах якого за загальним правилом подаються сторонами докази, був проведений до впровадження карантинних обмежень. Також позивач зазначає, що прийняття вказаних доказів на стадії перегляду справи в апеляційному порядку призводить до порушення принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Щодо поданого відповідачем Акта № 256/1/02-20 від 20.02.2020 позивач зазначає, що він складений в односторонньому порядку без участі позивача. Крім того, позивач звертає увагу на те, що визначений в п. 2.5 договору порядок щодо надсилання постачальнику письмового повідомлення про характер відмови виробів скаржником не дотриманий. За доводами позивача, відповідачем не надано належні і допустимі докази в підтвердження істотного порушення вимог щодо якості товару (виробу), що був отриманий відповідачем за накладними № 57 від 17.04.2018 та № 103 від 26.06.2019. Вимога апеляційної скарги про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості за поставлений товар, на думку позивача, не відповідає змісту ст. ст. 678, 857, 858 ЦК України та ст. 268 ГК України, на які посилався відповідач, оскільки передбачають можливість застосування інших способів захисту за поставку неякісного товару та не звільняє покупця від виконання зобов`язань перед постачальником щодо сплати за товар. Позивач звертає увагу на недобросовісну суперечливу поведінку апелянта, оскільки до моменту пред`явлення йому позову про стягнення заборгованості претензій щодо якості продукції (виробів) не було. Твердження апелянта про неврахування судом умов впровадження карантину та відмови в задоволенні клопотання про відкладення, на думку позивача, є безпідставними, оскільки представник сторони не був позбавлений можливості приймати участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Від сторін надійшли клопотання про відкладення розгляду справи. У зв`язку з перебуванням суддів Калатай Н.Ф., Дідиченко М.А. які входить до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2020, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О (головуючий), Мартюк А.І., Корсак В.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 справу прийнято до провадження визначеним складом суду та призначено до розгляду на 08.09.2020. Від відповідача надійшли письмові пояснення, до яких, зокрема, приєднано копію акта дослідження № 519/11 від 01.07.2020 щодо причин дефектів пульта ЮКАИ.468312.003-05-04 ПУ03-05-04 та лист № 1085/09-20 від 08.09.2020. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 у зв`язку із задоволенням клопотання відповідача розгляд апеляційної скарги ТОВ "Техімпекс" на рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2020 відкладено на 23.09.2020. Судове засідання, що було призначено на 23.09.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючої судді Алданової С.О. у відпустці. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 розгляд справи призначено на 27.10.2020. Від позивача надійшли заперечення на письмові пояснення відповідача, до яких приєднано накладну № 61 на повернення товарно-матеріальних цінностей (пульта). 27.10.2020 від відповідача надійшло клопотання про призначення у даній справі судової товарознавчої експертизи щодо якості виготовленої та поставленої позивачем продукції. В судовому засіданні 27.10.2020 оголошено перерву до 16.11.2020, що зафіксовано протокольною ухвалою. 12.11.2020 від позивача надійшли заперечення проти задоволення клопотання про призначення експертизи. Також від відповідача надійшли письмові пояснення. Колегія суддів, розглянувши в судовому засіданні 16.11.2020 заявлене відповідачем клопотання, заслухавши доводи та аргументи присутніх представників сторін, дійшла висновку про залишення його без розгляду на підставі ст. 207 ГПК України, як таке що було заявлено поза межами встановлених судом процесуальних строків без обґрунтування поважності причин пропуску такого строку. До того ж, судова колегія звертає увагу на те, що призначення у справі експертного дослідження призначається у разі дійсної необхідності встановлення обставин, що входять до предмета доказування у даній справі, що апелянтом не доведено. Представник відповідача в судовому засідання 16.11.2020 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Представник позивача заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Крім того в судовому засіданні 16.11.2020 представником позивача заявлено про відшкодування судових витрат на правничу допомогу, докази понесення яких ним буде подано до суду в строк, визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України. Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного. Місцевим господарським судом вірно встановлено, що 28.11.2017 між ТОВ "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" (покупець за договором, відповідач у справі) та ПАТ "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" (постачальник за договором, позивач у справі) було укладено договір № 221/2017/КЗА-1209 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язується виготовити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується провести оплату та прийняти вироби на умовах та у терміни, передбачені договором. Відповідно до п. 2.1 договору кількість, комплектність, найменування та ціна виробів вказані в додатку 1, що складає невід`ємну частину договору. В п. 4.2 договору сторонами узгоджено, що загальна вартість договору становить 7 653 774,96 грн. У відповідності до п. п. 3.1 та 3.2 договору постачальник здійснює поставку виробів на умовах FCA м. Київ, вул. Старокиївська, 10 (згідно з правилами Інкотермс-2010) окремими партіями у наступні терміни: - перша партія виробів у кількості чотирьох комплектів - чотири місяці з моменту отримання передоплати в повному обсязі згідно п. 5.2 договору за першу партію виробів; - друга партія виробів у кількості чотирьох комплектів - чотири місяці з моменту отримання передоплати в повному обсязі згідно п. 5.2 договору за другу партію виробів; - третя партія виробів у кількості чотирьох комплектів - чотири місяці з моменту отримання передоплати в повному обсязі згідно п. 5.2 договору за третю партію виробів. Під комплектом виробів слід розуміти по одній одиниці виробів поз. № 1 та по дві одиниці кожної поз. № 2, поз. № 3 Специфікації (Додаток 1 до договору). Дозволяється дострокова поставка виробів по відношенню до термінів відвантаження, вказаних в п. 3.1 договору. Часткове відвантаження виробів дозволяється. Відповідно до п. п. 10.1, 10.2 договору даний договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. В частині гарантійних зобов`язань договір діє до моменту закінчення гарантійних зобов`язань постачальника. 28.11.2017 між сторонами було підписано додаток 1 до договору "Специфікація", яким погоджено найменування виробів, ціну за одиницю товару, кількість комплектів, тощо. Зокрема, постачальник зобов`язався поставити покупцю 12 комплектів стабілізаторів озброєння СВУ-500-3Ц-02, а також по 24 комплекти електродвигунів ЭДМ20М ЮКАИ.527144.001 та датчиків ДУ04 ЮКАИ.527499.004. Обґрунтовуючи звернення з позовом, ПАТ "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" зазначало, що на виконання умов вищевказаного договору товариством виготовлено та поставлено покупцю вироби на загальну суму вказану у договорі, однак покупець розрахувався лише за першу партію товару, заборгувавши постачальнику грошові кошти за другу та третю партії поставлених виробів. При цьому, в своїх листах, адресованих постачальнику, гарантував проведення повної оплати за отримані вироби, однак остаточного розрахунку за договором так і не здійснив, що стало підставою для звернення постачальника до суду з даним позовом. Крім того, на суму основної заборгованості позивачем в порядку ст. 625 ЦК України нараховано інфляційні втрати та 3% річних. Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до ст. 173 ГК України, що кореспондується зі ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Відповідно до ч. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За змістом ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Частинами 1, 2 ст. 664 ЦК України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві. Матеріалами справи підтверджується, що сторонами в розділі 5 договору узгоджено порядок та строки оплати покупцем виготовлених постачальником виробів. Так, за умовами п. п. 5.1 - 5.3 договору оплата покупцем виробів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному договорі (якщо постачальник не повідомить покупцеві реквізитів іншого рахунку). Всі витрати по перерахуванню коштів на поточний рахунок постачальника сплачуються покупцем. Покупець зобов`язаний здійснити постачальнику попередню оплату в розмірі п`ятдесят відсотків від загальної вартості партії виробів за цим договором у термін: перша партія - до 30.11.2017, друга партія - до 25.12.2017, третя партія - до 27.01.2018 (п. 5.2 договору). Остаточний розрахунок в розмірі п`ятдесят відсотків від загальної вартості відповідної партії виробів за цим договором здійснюється покупцем впродовж 5-ти банківських днів з дати отримання рахунку-фактури постачальника після повідомлення постачальником про готовність відповідної партії виробів до відвантаження (п. 5.3 договору). Згідно банківської виписки по особовому рахунку позивача від 29.11.2017 відповідачем здійснено передоплату за першу партію виробів на суму 1 275 629,16 грн. Листом від 02.02.2018 вих. № 555/64, в порядку визначеному в п. 5.3 договору, постачальник повідомив покупця про готовність до відвантаження стабілізаторів озброєння СВУ-500-3Ц-02 у кількості 4-х комплектів, електродвигунів ЭДМ20М та датчиків ДУ04 у кількості 8 штук згідно договору. Крім того позивачем було направлено рахунок-фактуру № 4 від 02.02.2018 на оплату остаточного розрахунку в розмірі 50% від загальної вартості першої партії виробів на суму 1 275 629,16 грн. Обставини отримання відповідачем рахунку сторонами не заперечуються. Згідно накладної № 19 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 21.02.2018 позивачем здійснено поставку 1 комплекту стабілізаторів озброєння СВУ-500-3Ц-02 та 2 комплекти електродвигунів ЭДМ20М та датчиків ДУ04. Всього виробів на загальну суму 637 814,58 грн. Вказана накладна містить підпис уповноважених осіб як постачальника, так і покупця. Факт отримання відповідачем обладнання жодними доводами та доказами не спростовано. Листом від 05.03.2018 покупець гарантував постачальнику повну оплату рахунку-фактури № 4 від 02.02.2018 на суму 1 275 629,16 грн до 20.03.2018, однак, як вірно встановлено місцевим господарським судом, покупець розрахувався з постачальником за поставку першої партії виробів згідно з даних банківської виписки лише 16.04.2018. Згідно накладної № 57 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 17.04.2018 позивачем здійснено поставку 3-х комплектів стабілізаторів озброєння СВУ-500-3Ц-02 та 6 комплектів електродвигунів ЭДМ20М та датчиків ДУ04, всього на загальну суму 1 913 443,74 грн. Листом від 24.04.2018 вих. № 555/326 постачальник повідомив покупця про готовність до відвантаження йому стабілізаторів озброєння СВУ-500-3Ц-02 у кількості 8-ми комплектів, а також електродвигунів ЭДМ20М та датчиків ДУ04 у кількості 16 штук згідно договору. Також вказаним листом постачальник повідомив покупцю, що відвантаження виробів буде здійснено після оплати авансу згідно рахунку-фактури № 24 від 18.04.2018 та рахунку-фактури № 25 від 18.04.2018. 23.05.2018 за вих. № 555/377 та 18.10.2018 за вих. № 555/843 постачальником було направлено на адресу покупця листи з проханням провести попередню оплату за поставку другої та третьої партії виробів згідно виставлених рахунків на суму 2 551 258,32 грн. 31.05.2019 постачальник повторно направив покупцю листа за вих. № 555/427 про готовність до відвантаження йому виробів згідно другої та третьої партії та повідомив про ненадходження передплати за товар в сумі 2 551 258,32 грн. Разом з вказаним листом постачальник направив покупцю рахунок-фактуру № 29 від 29.05.2019 та рахунок-фактуру № 30 від 29.05.2019 для проведення остаточної оплати за другу та третю партії товару, а саме стабілізаторів озброєння СВУ-500-3Ц-02 у кількості 8-ми комплектів, а також електродвигунів ЭДМ20М та датчиків ДУ04 у кількості 16 штук, всього на загальну суму 2 551 258,32 грн. Листом від 20.06.2019 вих. № 1090/06-19 покупець гарантував проведення оплати за другу та третю партії виробів на суму 5 102 516,64 грн в строк до 02.09.2019. Позивачем згідно накладної № 103 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 26.06.2019 було відвантажено покупцю 8 штук стабілізаторів озброєння СВУ-500-3Ц-02 та 16 штук електродвигунів ЭДМ20М і датчиків ДУ04 на загальну суму 5 102 516,64 грн. Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Беручи до уваги те, що відповідач ані у встановлений договором, ані визначений ним в гарантійному листі від 20.06.2019 вих. № 1090/06-19, строк за поставлений товар розрахувався не в повному обсязі, належних і допустимих доказів в спростування встановлених судом обставин щодо наявності у нього заборгованості за договором № 221/2017/КЗА-1209 від 28.11.2017 апелянтом не надано, колегія суддів погоджується з вірним висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" основної заборгованості в сумі 5 102 516,64 грн. Щодо аргументів апелянта в частині поставки неякісних виробів за накладною № 103 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 26.06.2019 з наданням в суді апеляційної інстанції нових доказів, що не були предметом дослідження під час вирішення спору місцевим господарським судом, судова колегія зазначає наступне. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Отже, виходячи із правового аналізу чинних норм процесуального законодавства, за загальним правилом апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що були зібрані місцевим господарським судом, піддані оцінці і за результатами оцінки покладені в основу рішення цього суду або відхилені судом. Водночас суд переглядає справу також і за додатково поданими апеляційному суду доказами. Однак подання сторонами додаткових доказів апеляційному суду обмежено. Додаткові докази приймаються судом, якщо особа, яка подає докази, обґрунтує неможливість подання цих доказів місцевому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції. Обґрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що об`єктивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господарському суду. Обмеження права на подання доказів в суд апеляційної інстанції покликано активізувати змагальний процес в суді першої інстанції. Його можливо розглядати як своєрідну процесуальну санкцію за невиконання особою, що бере участь у справі, своїх обов`язків по доказуванню в суді першої інстанції (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 916/332/17). Зі змісту апеляційної скарги, до якої скаржником було приєднано нові докази, вбачається, що у зв`язку із впровадженням карантинних обмежень остаточне випробування поставлених позивачем складових комплектів виробів проведено із значним затриманням, а тому він був позбавлений можливості подати такі докази в суді першої інстанції. Однак, вказані аргументи не можуть бути покладені в основу висновку про визнання винятковою обставиною неподання відповідачем доказів в строки, унормовані чинним процесуальним законом оскільки, як свідчать матеріали справи, позивачем пред`явлено вимогу про стягнення заборгованості за поставлений товар за накладними № 57 від 17.04.2018 та № 103 від 26.06.2019, тоді як, карантин введений на всій території України в березні 2020 року. При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачем було прийнято обладнання без будь-яких зауважень та заперечень в квітні 2018 та червні 2019. Відтак він не був позбавлений об`єктивної можливості здійснити випробування поставленого йому обладнання та, у випадку виявлення недоліків, звернутися до позивача з відповідними претензіями до звернення останнього з позовом. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів, користуючись правами суду першої інстанції в межах повноважень, наданих процесуальним законом апеляційному господарському суду, а також з дотриманням принципів справедливості та балансу інтересів, здійснює розгляд справи за наявними у справі документами. Північний апеляційний господарський суд, серед іншого, вважає за необхідне зауважити, що у відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару. Із правового аналізу вищенаведеної норми слідує, що покупець у випадку виявлення недоліків по якості товару після його прийняття не може бути звільнений від обов`язку його оплати. В такому випадку він, зокрема, вправі вимагати гарантійного обслуговування, що мало місце у даній справі щодо виявлених недоліків в роботі пульта. Істотного порушення умов щодо якості товару не доведено. Доводи апелянта щодо прийняття відповідачем рішення про повернення 8 одиниць виробів відхиляються судовою колегією, оскільки в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази повернення позивачу вказаного обладнання. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно поданого позивачем детального розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, ПАТ "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" нараховано 184 634,22 грн 3% річних та 369 764,24 грн інфляційних втрат. Перевіривши вказаний розрахунок даної частини позовних вимог, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що він є частково арифметично вірним, зокрема, лише в сумі інфляційних. Відтак висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог в сумі 369 764,24 грн інфляційних втрат та 167 334,59 грн 3% річних є обґрунтованим та таким, що відповідає матеріалам справи. Щодо аргументації апеляційної скарги про порушення місцевим господарським судом приписів процесуального закону щодо встановлення судом строків на подання письмового відзиву на позовну заяву колегія суддів зазначає, що наведене не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки ухвалою Господарського суду Київської області від 24.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та, відповідно, продовжено відповідачу строк для подання відзиву до 08.01.2020 включно. Твердження апелянта щодо залишення без розгляду поданих ним додаткових документів також визнаються судом безпідставними, оскільки, як вірно зауважено місцевим господарським судом, подання нових доказів після закриття підготовчого провадження можливо лише у випадку заявлення відповідного клопотання з обґрунтуванням поважності причин пропуску відповідного процесуального строку, що відповідачем зроблено не було. При цьому, в силу принципу диспозитивності, унормованого в ст. 14 ГПК України, на особу, що не подала своєчасно відповідні докази, покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності. Посилання апелянта на неврахування судом карантинних обмежень та відмови в задоволенні клопотання про відкладення відхиляються судовою колегією, оскільки згідно з ч. 4 ст. 197 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ) під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. На виконання Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 152, ч. 5 ст. 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів" Державна судова адміністрація України наказом від 08.04.2020 №169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду може бути здійснено за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon". Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, у тому числі внаслідок наявності технічної можливості дистанційної участі представників в судовому засіданні. Натомість відповідач не скористався наданим йому правом участі в режимі відеконференцзв`язку, що не може свідчити про порушення його прав на забезпечення належного захисту. До того ж, як підставно констатовано судом першої інстанції в його рішенні, що з початку відкриття провадження у справі до введення на території України, зокрема в м. Києві, карантинних заходів, відбулося три судові засідання у справі (два у підготовчому провадженні та одне по суті), а згідно з клопотанням від 03.03.2020 вих. № 315/03-20 відповідач просив розглянути справу, призначену до розгляду по суті на 03.03.2020, без участі його представника. Отже, порушень норм процесуального права на час вирішення судом першої інстанції спору у даній справі Північним апеляційним господарським судом не встановлено. Підсумовуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги щодо прийняття оскаржуваного рішення при невірному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2020 у справі № 911/3015/19 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" на рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2020 підлягає залишенню без задоволення. Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у даній справі). Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" на рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2020 у справі №911/3015/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2020 у справі №911/3015/19 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2020 у справі №911/3015/19.

4. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс".

5. Справу №911/3015/19 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя С.О. Алданова Судді В.А. Корсак А.І. Мартюк Повний текст постанови складено 23.11.2020