LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Закарпатський апеляційний суд308/6307/19

від 22.10.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 308/6307/19 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 22.10.2020 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Семенова Ю. О., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 липня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, визнаний винним у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення й на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 384,20 гривень. Згідно постанови, 29 травня 2019 року о 01-ій годині 57 хвилин, ОСОБА_1 по вул. Гагаріна в м. Ужгороді, керував автомобілем марки «ЗАЗ Daewoo», д. н. з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, який підтверджується оглядом проведеним на місці зупинки у присутності двох свідків із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager», чим порушив вимоги, передбачені п. 2. 9 «а» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) і скоїв передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне правопорушення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова судді є незаконною. Стверджує, що суд розглянув справу з порушенням норм процесуального та матеріального права, без з`ясування усіх фактичних обставин справи, зібрані по справі докази не є достатніми для визнання його вини, а протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати доказом його вини, оскільки не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому, зазначає, що в постанові не наведено чому суд взяв до уваги одні докази, а відкинув інші. Посилається на те, що під час розгляду справи судом не дотримано вимоги ст. ст. 268, 280 КУпАП і розглянуто справу однобічно, обставини події не перевірено, не з`ясовано винуватість особи у вчиненні правопорушення, а також не допитано його, захисника та свідків події, що призвело до позбавлення його можливості спростувати викладені в протоколі обставини та надати суду докази в їх спростування. Разом із тим, вказує на те, що висновок суду про наявність у його діях складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення є передчасним, ґрунтується на припущеннях та не підтверджується доказами відповідно до ст. 251 КУпАП. Просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Семенова Ю. О., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності ОСОБА_1 , неявка якого відповідно до ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду, при цьому, береться до уваги, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що у розгляді справи приймає участь захисник - адвокат Семенов Ю.О., який не заперечував щодо розгляду справи за відсутності правопорушника, а також те, що розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями як ОСОБА_1 , так і адвоката Семенова Ю.О. Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є безпідставними, оскільки винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у справі, досліджених судом першої та апеляційної інстанції доказів. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 228320, 29 травня 2019 року о 01-ій годині 57 хвилин, по вул. Гагаріна у м. Ужгород ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ЗАЗ Daewoo», д. н. з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, який підтверджується оглядом проведеним на місці зупинки у присутності двох свідків із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager», чим порушив вимоги, передбачені п. 2. 9 «а» ПДР, що тягне настання адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З указаного протоколу також убачається, що своїми підписами ОСОБА_1 підтвердив, що права та обов`язки йому роз`яснено; зі змістом протоколу ознайомлений; його копію отримав; зазначені в протоколі відомості щодо його особи - правильні; пояснив, що їхав до неповнолітнього сина по сімейним обставинам (а. с. 1). З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння вбачається, що такий проведено за допомогою приладу «Drager Alkotest » у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у зв`язку з виявленими у гр. ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння обличчя), - результат огляду - 0,92 % проміле (а. с. 3), що також підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою тестування на алкоголь (а. с. 2). З указаних документів також убачається, що ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, підтвердивши це своїми підписами. З наявних у матеріалах справи письмових пояснень громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що вони були запрошені в якості свідків при складанні адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо водія ОСОБА_1 і в їхній присутності водій пройшов огляд у встановленому Законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер» для визначення стану сп`яніння, в результаті чого в нього було виявлено - 0,92 % проміле алкоголю (а. с. 4-5). З розписки ОСОБА_1 видно, що ОСОБА_1 підтвердив факт залишення транспортного засобу марки «ЗАЗ Сенс», р. н. з. НОМЕР_1 , на місці зупинки без порушень ПДР України (а. с. 6). З копії постанови серії ЕАВ № 1185448 вбачається, що 29.05.2019 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме, за те, що 29.05.2019 о 01 год. 57 хв. по вул. Гагаріна, 10, у м. Ужгород, ОСОБА_1 у темну пору доби керував транспортним засобом марки «ЗАЗ», р. н. з. НОМЕР_1 , на якому не працював задній лівий габаритний ліхтар і, при цьому, у водія був відсутній чинний страховий поліс обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а. с. 7). Викладені в протоколі обставини підтверджуються і наявним у матеріалах справи відеозаписом із місця події (а. с. 8). Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи апеляційним судом не встановлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.9 «а» ПДР, та його винуватість у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що працівники поліції були упереджені при проведенні огляду та складанні щодо ОСОБА_1 протоколу за ознаками передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, що в них були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, і що вони зацікавлені в результатах розгляду справи, - у підтвердження таких даних відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги й на такі не посилалася сторона захисту в ході апеляційного розгляду справи. Тому, апеляційний суд доходить висновку, що працівники поліції при виконанні своїх функціональних обов`язків діяли у межах наданих їм повноважень. Крім того, під час апеляційного розгляду справи не встановлено й даних про те, що у громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були залучені в якості свідків проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння та складанні протоколу, були підстави для обмови ОСОБА_1 , - такі дані в матеріалах справи також відсутні й до апеляційної скарги таких також не додано й на такі не посилалася сторона захисту в ході апеляційного розгляду справи. Не встановлено в ході апеляційного розгляду й будь-яких фактів примусу чи незаконних методів з боку працівників поліції щодо ОСОБА_1 , які призвели до примусового проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та підписання ОСОБА_1 протоколу та акту огляду. Доводи апеляційної скарги про те, що суд розглянув справу з порушенням норм процесуального та матеріального права, без з`ясування усіх фактичних обставин справи, зібрані по справі докази не є достатніми для визнання його вини, а протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати таким доказом, оскільки не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 був присутній під час розгляду судом першої інстанції справи, вину в скоєнні адміністративного правопорушення визнав та просив не позбавляти його права на керування транспортними засобами. При цьому, як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, у такому відображені всі необхідні й передбачені ст. 256 КУпАП відомості, до протоколу додано належні та допустимі докази, які в достатній мірі підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. При оцінці доводів апеляційної скарги про те, що в постанові не наведено чому суд взяв до уваги одні докази, а відкинув інші, - апеляційний суд бере до уваги те, що стороною захисту не вказується на те які саме докази не взяв до уваги суд першої інстанції при розгляді справи та винесенні судового рішення щодо ОСОБА_1 .. При цьому, також береться до уваги і те, що в матеріалах справи відсутні й стороною захисту не надано в ході апеляційного розгляду будь-яких доказів, які начебто не взяв до уваги суд першої інстанції. Із вищенаведених підстав, як такі, що не знайшли свого підтвердження, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що під час розгляду справи судом не дотримано вимоги ст. ст. 268, 280 КУпАП і справу розглянуто однобічно, обставини події не перевірено, не з`ясовано винуватість особи у вчиненні правопорушення, а також не допитано ОСОБА_1 , що призвело до позбавлення його можливості спростувати викладені в протоколі обставини та надати суду докази в їх спростування. Відхиляючи вказані доводи, апеляційний суд бере до уваги і те, що, як уже зазначено вище, ОСОБА_1 був присутній при розгляді справи, вину визнав і не надав будь-яких доказів у спростування викладених у протоколі обставин, а також адвокат не надав будь-яких доказів під час апеляційного розгляду в спростування висновку суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. Із вищенаведених підстав, як такі, що не впливають на висновки суду першої інстанції і не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не допитано свідків події. При цьому, береться до уваги і те, що апеляційним не встановлено обставин, які б давали підстави сумніватися у письмових поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .. Разом із тим, сторона захисту не вказує на наявність будь-яких інших свідків, яких начебто не було допитано судом першої інстанції, а також те, що ОСОБА_1 , будучи неодноразово викликаним на розгляд справи жодного разу не з`явився. З огляду на вищенаведене, доводи апеляційної скарги про те, що висновок суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення є передчасним, ґрунтується на припущеннях та не підтверджується доказами відповідно до ст. 251 КУпАП, - апеляційний суд відхиляє як такі, що також не підтверджені будь-якими доказами та спростовані матеріалами справи, у зв`язку чим, визнаються такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Зважаючи на викладене, апеляційний суд доходить висновку про те, що судом першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у порушенні вимог, передбачених пунктом 2.9 «а» ПДР та скоєнні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення; що адміністративне стягнення накладено на нього в межах санкції вищевказаної статті, у зв`язку із чим, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення. На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувану постанову суду першої інстанції як законну та обґрунтовану необхідно залишити без зміни, а подану ОСОБА_1 апеляційну скаргу - без задоволення. Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що до апеляційної скарги не додано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та підтверджували доводи апеляційної скарги, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, в тому числі й про виклик свідків, стороною захисту не заявлялось, що ОСОБА_1 не з`явившись на розгляд справи позбавив себе можливості довести обґрунтованість доводів апеляційної скарги. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 липня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Стан

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»