Постанова 4806 № 308/253/20
від 01.09.2020 ·Справа № 308/253/20 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 01.09.2020 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В : постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 квітня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. із позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 420,40 грн. Згідно постанови, 01 січня 2020 року о 13 год. 10 хв. у м. Ужгород, по вул. Гагаріна, 131 «А» водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 проведено у встановленому законом порядку, результат огляду 0.86%. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги передбачені п. 2.9 «А» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова судді є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню. Зазначає, що автомобілем у стані алкогольного сп`яніння не керував, а лише перебував у салоні транспортного засобу, що матеріали справи не містять будь-яких доказів у підтвердження факту керування ним автомобілем. Просить постанову скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Апеляційний суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та перевірених апеляційним судом доказів, яким дана правильна оцінка в постанові. Так, протоколом про адміністративне правопорушення підтверджено, що 01 січня 2020 року о 13 год. 10 хв. у м. Ужгород, по вул. Гагаріна, 131 «А» водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 проведено у встановленому законом порядку, результат огляду 0.86%. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги передбачені п. 2.9 «А» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. З вказаного протоколу також вбачається, що протокол підписаний ОСОБА_1 , якому роз`яснені прав та обов`язки, у тому числі передбачені ст. 268 КУпАП (а. с. 1). Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції підтверджено, що 01.01.2020 о 13 год. 20 хв. під час освідчення лікарем Закарпатського обласного наркологічного диспансеру ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. З вказаного Висновку також вбачається, що висновок підписаний ОСОБА_1 , який будь-яких заперечень щодо результатів огляду не подавав (а. с. 2). Із постанови про накладення адміністративного стягнення вбачається, що 01 січня 2020 року о 13 год. 10 хв. у м. Ужгород, по вул. Гагаріна, 131 «А» водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги передбачені п. 2.2 «В» Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51 грн. З вказаної постанови також вбачається, що така підписана ОСОБА_1 (а. с. 4). Окрім цього, під час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_1 підтвердив сплату ним штрафу в розмірі 51 грн., накладеного за скоєне ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. Із розписки ОСОБА_1 вбачається, що ним підтверджено факт залишення транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , на місці його зупинки працівниками поліції за адресою - у м. Ужгород, вул. Гагаріна, 131 «А» (а. с. 3). Із рапорту поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Закарпатській області Галатиби М. вбачається, що після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 залишено на місці зупинки автомобіль марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою - у м. Ужгород, вул. Гагаріна, 131 «А» (а. с. 5). Із пояснень поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Закарпатській області Садварі В.В. вбачається, що 01 січня 2020 року о 13 год. 10 хв. у м. Ужгород, по вул. Гагаріна, 131 «А» під час патрулювання було виявлено та зупинено автомобіль марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , водієм якого виявився ОСОБА_1 , який не був пристебнутий пасками безпеки. Під час спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота). У зв`язку з цим було проведено огляд ОСОБА_1 лікарем Закарпатського обласного наркологічного диспансеру, результат огляду 0.86%. Даними відеозапису з боді-камер поліцейських підтверджені вищевказані обставини - зупинення патрульними поліцейськими автомобіля марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , який не був пристебнутий пасками безпеки ; проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння в Закарпатському обласному наркологічному диспансері та результат огляду 0.86%. Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, і зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.9 «А» ПДР та його винуватість у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектори взводу 1 роти 4 батальйону КУПП в Закарпатській області Садварі В.В. та Галатиба М. були упереджені при проведенні перевірки та складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в них були підстави для обмови ОСОБА_1 , фальсифікації протоколу та інших доказів у справі, і що вони зацікавлені у результатах розгляду справи у підтвердження таких даних у матеріалах справи відсутні які-небудь докази, і таких до апеляційної скарги не додано. Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що інспектори ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при виконанні своїх функціональних обов`язків діяли у межах наданих їм повноважень. Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис з нагрудної камери працівника поліції не можна вважати належним та допустимим доказом у справі, - апеляційний суд вважає такими, що не спростовують факту порушення ОСОБА_1 вимог передбачених п. 2.9 «А» ПДР, та відповідно, і висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, оскільки його вина підтверджується наявними в матеріалах справи та вищенаведеними доказами, якими достовірно підтверджується факт керування автомобілем та перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Тому, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги, які не знайшли свого підтвердження спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у порушенні вимог, передбачених пунктом 2.9 «а» ПДР та, відповідно, у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення; що адміністративне стягнення на нього накладено в межах санкції вищевказаної статті, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення. На інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу не заявлялось, а також те, що ОСОБА_1 , маючи достатньо часу та можливості не звертався із відповідними заявами до посадових осіб правоохоронних органів про те, що відеозапис з нагрудної камери працівника поліції є сфальшованим, про вчинення дій, які можуть бути розцінені як кримінально-карні, що, з`явившись на розгляд справи, ОСОБА_1 не подавав будь-яких клопотань, у тому числі й про виклик свідків, та надання (витребування) яких-небудь доказів у підтвердження обґрунтованості доводів апеляційної скарги. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 квітня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Стан