Постанова Миколаївський апеляційний суд № 487/2492/16-ц

20.11.20 22-ц/812/1729/20 Провадження № 22-ц/812/1729/20 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопада 2020 року м. Миколаїв справа № 487/2492/16-ц Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого Данилової О.О., суддів: Коломієць В.В., Шаманської Н.О., із секретарем Лівшенком О.С., переглянувши в апеляційному порядку цивільну справу за трудовим спором між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» та ОСОБА_1 після розгляду спору комісією по трудових спорах за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Заводського районного суду м.Миколаєва, ухвалене 28 грудня 2016 року суддею Агеєвою Л.І. в приміщенні цього ж суду (дата складання повного рішення не зазначена), У С Т А Н О В И В: У травні 2016 року Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі ДП «АМПУ») звернулось до суду з позовом до комісії по трудових спорах підприємства (далі КТС) щодо оскарження його дій та рішень. Позивач зазначав, що 26 квітня 2016 року підприємство отримало рішення КТС Миколаївської філії ДП «АМПУ» №3/16 від 22 квітня 2016 року, яким на адміністрацію покладено обов`язок визнати недійсним та скасувати наказ №860 від 1 грудня 2015 року, встановити певним працівника місячну тарифну ставку 5400 грн., як то передбачено штатним розкладом станом на 13 жовтня 2015 року; зобов`язати ДП «АМПУ» нарахувати (за лютий та березень) та виплатити різницю у місячних тарифних ставках, доплат за класність, вислугу років та нарахованих премій, зокрема, ОСОБА_1 в розмірі 5771 грн. Проте рішення трудового колективу про створення КТС не приймалось; засідання 22 квітня 2016 року проводилось у присутності менш ніж 2/3 обраних до її складу осіб; представник власника до участі в засіданні не залучався; порушено десятиденний термін розгляду заяви, а тому дії і рішення КТС є незаконними. Крім того, по суті цим рішенням КТС не було розглянуто трудовий спір за заявою працівника, а приймалося рішення щодо уточнення раніше прийнятого рішення та внесення до нього змін, що виходить за межі повноважень КТС. Були допущені і інші порушення порядку розгляду комісіями трудових спорів. Посилаючись на зазначені обставини та уточнивши вимоги, ДП «АМПУ» просив суд зобов`язати КТС припинити протиправну діяльність; визнати незаконним та скасувати рішення КТС від 22 квітня 2016 року № 3/16, прийняте, в тому числі, і на підставі заяви ОСОБА_1 від 10 грудня 2015 року про незгоду з наказом від 01 грудня 2015 року № 860 та встановлення місячної тарифної ставки в розмірі 5400 грн.(а.с.38-42 том 1). До участі у справі як співвідповідачів залучено працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 грудня 2016 року позовну заяву ДП "АМПУ" залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо вирішення трудового спору, який виник з приводу зменшення тарифних ставок, були розглянуті рішеннями КТС №4/15 від 16 грудня 2015 року та №2/16 від 8 лютого 2016 року, які позивач не оскаржував. Спірним рішенням КТС від 22 квітня 2016 року було лише уточнено порядок виконання попередніх рішень КТС без зміни їх суті. Позивач не оспорював рішення КТС по суті трудового спору, а фактично заперечував законність діяльності цього органу через порушення порядку створення комісій та її легітимність 22 квітня 2016 року. Тому заявлені вимоги ДП «АМПУ» задоволенню не підлягають. З апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції звернувся ДП «АМПУ». Апелянт наголошував, що КТС у філії ДП «АМПУ», яке на є відокремленим підприємством, створено незаконно; 22 квітня 2016 року КТС розглядався не трудовий спір, а постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчих проваджень; повноважень на зміни своїх рішень комісія не мала; судом не досліджено питання наявності трудового спору, на підставі якого комісія приймала оскаржуване рішення; а рішення приймалось нелегітимним складом КТС. Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 9 березня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов ДП "АМПУ" залишено без розгляду. Застосовуючи пункт 8 статті 207 ЦПК (204 року), апеляційний суд виходив із того, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 119-120 ЦПК в чинній тоді редакції, оскільки ДП «АМПУ» не оскаржує рішення КТС від 16 грудня 2015 року, яким було по суті вирішено трудовий спір, а оскаржує рішення КТС, яким були внесені виправлення у виконавчі документи, видані за попередніми рішеннями КТС. Постановою Верховного Суду від 3 липня 2019 року ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 9 березня 2017 року скасовано, справу направлено на розгляд до суду апеляційної інстанції. Скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції, касаційний суд виходив з того, що апеляційним судом не враховано, що оскарженим рішенням КТС було доповнено раніше прийняте рішення КТС від 16 грудня 2016 року і додатково зобов`язано позивача вчинити дії по нарахуванню і виплаті коштів на користь працівників. Отже, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність індивідуального трудового спору між працівником і роботодавцем, а отже і про наявність підстав для залишення позовної заяви ДП "АМПУ» без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 207 ЦПК (2004). Трудовий спір, який виник між працівниками, які вважали свої права порушеними, та підприємством залишився невирішеним. При цьому необхідно враховувати, що КТС не є стороною у цьому спорі. 23 серпня 2019 року при повторному розгляді апеляційної скарги ДП «АМПУ» Миколаївським апеляційним судом ухвалено постанову, якою провадження у справі за позовом ОСОБА_2 закрито; у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за недоведеністю порушень його трудових прав; вимогу ДП "АМПУ» до Комісії по трудових спорах Миколаївської філії ДП «АМПУ» про визнання незаконною діяльність комісії залишено без розгляду, оскільки вона не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. Вирішуючи спір у такий спосіб, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_3 подав заяву про відмову від позову, яка є підставою для застосування статей 206 та 257 ЦПК. Зміна тарифних ставок проведена з ініціативи адміністрації, доброї волі та беззастережної згоди працівника ОСОБА_1 , а тому не може вважатися порушенням трудових прав працівника. Позовні вимоги до КТС про визнання незаконним її діяльності не можуть вирішуватися в порядку цивільно-процесуального законодавства, оскільки Законом "Про порядок вирішення колективних трудових спорів" передбачено інший порядок для врегулювання такої категорій спірних правовідносин. Постановою Верховного Суду від 2 вересня 2020 року постанову Миколаївського апеляційного суду від 23 серпня 2019 року в частині вимог ОСОБА_1 скасовано і в цій частині справу направлено на новий апеляційний розгляд. Оскільки в іншій частині судове рішення касаційним судом не скасоване, апеляційному перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині спору між ДП «АМПУ» та працівником ОСОБА_1 . В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник, а також представник КТС не з`явились. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с.224,225 том 2). Справу розглянуто за участю представника ДП «АМПУ» Супруна С.В. Переглянувши справу в визначених вище межах за наявними в ній та доданими доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд вважає. Що скарга підлягає лише частковому задоволенню, виходячи з наступного. Так, відповідно до статті 221 КзпП трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах та районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Згідно зі статтею 225 КзпП працівник може звернутися до комісії по трудових спорах (далі КТС) у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком. Відповідно до статті 228 КЗпП у разі незгоди з рішенням КТС працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Незалежно від того, працівником, власником або уповноваженим ним органом порушена справа, після вирішення спору в КТС суд розглядає її в порядку позовного провадження як трудовий спір, що вирішувався в КТС, тобто, як вимогу працівника до підприємства, установи, організації (пункт 5 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»). Отже, аналіз вищенаведених норм трудового законодавства дає підстави для висновку, що предметом судового розгляду є не законність/незаконність рішення КТС, постановленого цим органом за заявою працівника, а законність/незаконність вимог працівника, з якими він попередньо звернувся до комісії. У частинах 1-3 статті 12 ЦПК зазначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Судами встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді водія комплексу автотранспортного забезпечення Миколаївської філії ДП «АМПУ» (адміністрації Миколаївського морського порту) (а.с.105,106 том 2). Станом на листопад 2015 року посадовий оклад ОСОБА_1 складав 5400 грн. Наказом №860 МФ ДП «АМПУ» від 1 грудня 2015 року посадовий оклад ОСОБА_1 змінено до 3645 грн. з 1 лютого 2016 року (а.с.291 том 1) Зміни в умовах оплати праці обумовлені адміністрацією приведенням розмірів оплати праці у відповідність до характеру робіт, що виконуються працівником та запроваджені з 10 лютого 2016 року (а.с.47 том 1). Не погодившись зі змінами в умовах оплати праці, деякі працівники оскаржили рішення адміністрації, звернувшись до КТС підприємства. Рішенням КТС від 16 грудня 2015 року № 4/15 визнано недійсним наказ №860 від 1 грудня 2015 року в частині зменшення посадових окладів водіям автотранспортних засобів комплексу автотранспортного забезпечення, в тому числі ОСОБА_1 до 3 645 грн.(а.с.97 том 1). На підставі цього рішення видані посвідчення від 5 січня 2016 року, з якими відповідач 12 січня 2016 року звернувся до Заводського ВДВС м. Миколаєва для примусового виконання рішення КТС від 16 грудня 2015 року № 4/15 (а.с.58 том 1). Постановою Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва (далі Заводський ВДВС) від 19 січня 2016 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті виконавчого провадження з підстав некоректного зазначення назви боржника та відсутності у виконавчому документі відомостей про заходи примусового виконання, передбачені Законом «Про виконавче провадження» (а.с.62 том 1). Рішенням КТС від 8 лютого 2016 року № 2/16 резолютивну частину рішення № 4/15 від 16 грудня 2015 року викладено у новій редакції з урахуванням виправлення технічної помилки у назві власника у посвідченні, виданому для примусового виконання цього рішення (а.с.64 том 1). Того ж дня видано відповідне посвідчення КТС (а.с.66 том 1) Постановою Заводського ВДВС від 11 лютого 2016 року ОСОБА_1 повторно відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання посвідчень КТС від 8 лютого 2016 року з підстав не зазначення примусової дії по виконанню рішення, яку необхідно вчинити (а.с.70 том 1). Рішенням КТС від 22 квітня 2016 року № 3/16 резолютивну частину рішення від 8 лютого 2016 року № 2/16 викладено у новій редакції, а саме визнано недійсним наказ від 1 грудня 2015 року № 860, зобов`язано ДП "АМПУ» скасувати наказ від 1 грудня 2015 року № 860 та встановити ОСОБА_1 місячну тарифну ставку у розмірі 5 400 грн, як передбачено штатним розкладом комплексу автотранспортного забезпечення станом на 13 жовтня 2015 року. Також зобов`язано Миколаївську філію ДП "АМПУ» нарахувати (за лютий та березень 2016 року) та виплатити ОСОБА_1 різницю у місячних тарифних ставках, доплат за класність, вислугу років та нарахованих премій у розмірі 5 771 грн (а.с.5 том 1). 26 квітня 2016 року рішення КТС надійшло на адресу Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України". Отже, з матеріалів справи вбачається, що трудовий спір щодо законності наказу №860 від 1 грудня 2015 року був розглянутий КТС 16 грудня 2015 року. При цьому ДП «АМПУ» у десятиденний строк це рішення не оскаржили, тобто трудовий спір щодо законності змін в умовах оплати праці на судовий розгляд не передали. Будь-яких обґрунтованих заперечень щодо правильності вирішення КТС цього спору у грудні 2015 року позовна заява ДП «АМПУ» не містить. Строк оскарження рішення КТС від 16 грудня 2015 року при зверненні до суду з оскарженням рішення КТС від 22 квітня 2016 року позивач пропустив. Таким чином, предметом судового розгляду у цій справі є трудовий спір з тих питань, які розглядались КТС саме 22 квітня 2016 року, тобто: - уточнені обов`язки підприємства за наслідками попереднього визнання незаконним (недійсним) наказу № 860 від 1 грудня 2015 року; та - розмір недоплати заробітної плати ОСОБА_1 за лютий та березень 2016 року 5771 грн. Оцінку законності наказу №860 від 1 грудня 2015 року суд не дає, оскільки, як зазначено вище, ДП «АМПУ» не порушувало у передбаченому законом порядку питання про вирішення судом цього трудового спору. При цьому апеляційний суд виходить з того, що рішенням КТС від 16 грудня 2015 року наказ №860 від 1 грудня 2015 року визнано незаконним (недійсним), але ДП «АМПУ» це рішення не виконало та оспорюваний наказ не скасувало. Рішення КТС від 16 грудня 2015 року, як зазначалось вище, не оскаржувало. Тому поновлення трудових прав ОСОБА_1 має відбутись шляхом відновлення становища, яке існувало до цього порушення. Такому загальному способу поновлення порушених прав (стаття 16 ЦУК) відповідає покладення на роботодавця обов`язку скасувати наказ, який раніше вже визнано незаконним. Іншим відповідним способом захисту порушеного трудового права є відшкодування працівнику заподіяної шкоди. Така шкода полягає у стягненні на користь працівника різниці в оплаті праці, що утворилась внаслідок незаконного зменшення посадового окладу ОСОБА_1 за період лютого-березня 2016 року. Рішенням КТС від 22 квітня 2016 року така різниця у заробітній платі визначена у розмірі 5771 грн. Обґрунтованих заперечень щодо розміру стягнення ДП «АМПУ» не заявляв. Апеляційним судом вжиті всі можливі заходи щодо перевірки розрахунку різниці у заробітній платі ОСОБА_1 . З цією метою апеляційний розгляд справи відкладався двічі (22 жовтня та 5 листопада 2020 року), а ДП «АМПУ» надавалась можливість подати до суду відомості про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 до лютого 2016 року та після цієї дати. Проте у судове засідання апеляційного суду 20 листопада 2020 року такі документи надані не були. Дані для можливого розрахунку цієї суми судом у справі відсутні. Отже, з ДП «АМПУ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 5771 грн. недоплаченої заробітної плати за період лютого-березня 2016 року, що було розраховано КТС у квітні 2016 року. Суд першої інстанції при розгляді позову ДП «АМПУ» по суті не звернув належної уваги на предмет судового розгляду при оскарженні рішення КТС, яким є трудовий спір між підприємством та працівником ( ОСОБА_1 ), та цей трудовий спір не розглянув. Тому рішення суду першої інстанції (в частині спору між ДП «АМПУ» та ОСОБА_1 ) підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення по суті трудового спору. Що стосується доводів позивача про незаконність діяльності КТС та неправомочності її рішення від 22 квітня 2015 року, як то зазначено в позовній заяві, то ці доводи виходять за межі трудового спору між підприємством та працівником, а тому не можуть вплинути на висновки суду по суті цього спору. До того ж, законність діяльності КТС була оскаржена ДП «АМПУ» шляхом пред`явлення окремого позову (а.с.19-21 том1). Отже, у будь-якому разі, такі доводи не можуть вплинути на розгляд по суті трудового спору між підприємством та ОСОБА_1 та бути підставою для його задоволення. Часткове задоволення апеляційної скарги «ДП «АМПУ» полягає в тому, що доводи апелянта про необхідність розгляду судом трудового спору, є обгрунтованими. Керуючись статями 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» задовольнити частково. Рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 28 грудня 2016 року в частині трудового спору між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» та ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Зобов`язати Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» скасувати наказ №860 від 1 грудня 2015 року в частині встановлення водію автотранспортних засобів комплексу автотранспортного забезпечення ОСОБА_1 місячну тарифну ставку в розмірі 3645 грн. з 10 лютого 2016 року. Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр. Перемоги 14, ЄДРПОУ38727770) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) різницю в оплаті праці за період лютого-березня 2016 року в розмірі 5771 грн. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий О.О.Данилова Судді: В.В.Коломієць Н.О.Шаманська --------------------------------- повну постанову складено 20 листопада 2020 року