Ухвала КЦС ВС № 278/3367/19

Ухвала 18 листопада 2020 року м. Київ справа № 278/3367/19-ц провадження № 61-13586св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач), суддів: Гулейкова І. Ю., Воробйової І. А., Усика Г. І., Яремка В. В. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Грифон капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт кредит», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 лютого 2020 року у складі судді Грубіяна Є. О. та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Григорусь Н. Й., Микитюк О. Ю., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішень судів У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грифон капітал» (далі - ТОВ «Грифон капітал»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт кредит» (далі - ТОВ «Профіт кредит»), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська І. В., про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що договір укладений із порушенням вимог чинного законодавства України, незалежна оцінка для встановлення ринкової вартості нерухомого майна, що є предметом цього договору, не проводилась, ціна договору самостійно встановлена відповідачами, що є порушенням умов іпотечного договору від 06 березня 2008 року, укладеного між Акціонерним Банком «Факторіал-Банк» і ОСОБА_3 та договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Внаслідок цього, майно відчужено ТОВ «Грифон капітал» - ТОВ «Профіт кредит» за значно заниженою ціною, оплата за договором не проводилась, такий договір укладений всупереч інтересам власника майна та всупереч принципам господарської діяльності ТОВ «Грифон капітал». Також, не виконано вимоги іпотечного договору, щодо здійснення повідомлення іпотекодавця ОСОБА_3 про відступлення права вимоги за договором кредиту. За рік до укладення договору про відступлення права вимоги - ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпотекодавець ОСОБА_3 (її син) помер. Крім того, на предмет іпотеки розповсюджувалася дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», проте ТОВ «Грифон капітал» здійснив відчуження житлового будинку без згоди власника. Також, після смерті боржника за кредитним договором його заміна на спадкоємців фактично не відбулася, пред`явлення стягувачем своїх вимог до спадкоємців у визначений законом строк не доведена. Вона як єдиний спадкоємець (дочка та дружина померлого відмовились від спадщини на її користь), не погоджувалась та не погоджується забезпечувати виконання новим боржником, у зв`язку із чим, іпотечний договір підлягає припиненню зі зняттям заборони відчуження іпотечної нерухомості. Крім того, з моменту ухвалення судом рішення про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором, останній припинив свою дію, кредитор втратив можливість нарахування процентів за користування кредитними коштами. Посилаючись на викладене, позивач просила визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 11 листопада 2019 року між відповідачами, застосувати наслідки недійсного правочину - двосторонню реституцію, скасувавши реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «Профіт кредит». Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 28 лютого 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що заявлені позивачем вимоги не можуть бути підставами для задоволення вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу предмета іпотеки, адже, можливе недодержання іпотекодержателем процедури, встановленої статтею 38 Закону, законодавець визначив відшкодування іпотекодержателем збитків, а не визнання недійсним договору. Аналогічний висновок міститься у рішенні Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 201/9258/15 (провадження № 61-5799св18). Постановою Житомирського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без зміни. Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, виходив із того, що посилання на ту обставину, що відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами 19 квітня 2019 року відбулося без згоди іпотекодавця, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та без згоди його спадкоємця, не мають правового значення для вирішення справи, оскільки мають інші правові наслідки. Крім того, позивачем не доведений факт повідомлення попереднього іпотекодержателя про смерть іпотекодавця, а ТОВ «Грифон капітал» надсилав 23 квітня 2019 року на адресу, зазначену ОСОБА_3 у кредитному договорі, повідомлення про відступлення прав вимоги за цим договором та договорами забезпечення, яке повернуто поштою. Крім того, у разі переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статусу іпотекодавця. Отже, іпотека у зв`язку з фактом набуття її предмета у власність спадкоємцями боржника-іпотекодавця не припиняється, такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц. Здійснення нотаріусом реєстрації права власності на спірне майно за ТОВ «Профіт кредит» не за місцезнаходженням цього майна має інші правові наслідки і значення для вирішення спору у межах заявлених позовних вимог не має. Ціна позову у справі визначається з урахуванням позовних вимог про застосування наслідків недійсності правочину з вартості майна, відчуженого за оспореним договором. Така вартість майна становила 94 887,00 грн. Отже, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства, зокрема розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, є безпідставними. Наданий суду висновок експерта від 16 червня 2020 року № 416/06.20, яким встановлена дійсна ринкова вартість предмета іпотеки, а саме житлового будинку та земельної ділянки площею 0,0988 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яка становить 901 000,00 грн, у тому числі: вартість житлового будинку - 776 300,00 грн, вартість земельної ділянки - 124 700,00 грн, не має правового значення для вирішення спору. Положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не поширюються на випадки звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку» на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідного застереження в іпотечному договорі). Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки не здійснювалося, оскільки іпотечне майно відчужено на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи У вересні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 лютого 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що суди в оскаржуваних судових рішення не урахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18 (провадження № 14-45цс20), від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18), від 10 квітня 2019 року у справі № 726/1538/16-ц (провадження № 14-11цс19), від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а (провадження № 14-474апп19), від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18 (провадження № 14-45цс20), від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19), від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц (провадження № 14-501цс18) а також постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 344/3627/16-ц (провадження № 61-21032св18). Дійсна вартість домоволодіння за висновком експерта від 16 червня 2020 року, значно перевищує розмір двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із 01 січня 2020 року - 2 102,0 грн, або 525 500,00 грн). Відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 274 ЦПК України не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження справи у спорах, в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд помилково зробив висновок про те, що норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Ні ТОВ «Факторингова компанія «Глобал Фінанс», ні ТОВ Трифон Капітал», не зверталися до нотаріуса із заявою як кредитор із вимогою до спадкоємців боржника ОСОБА_3 . Матеріали справи також не містять підтвердження того, що ОСОБА_1 надавала згоду на заміну боржника за кредитним договором. Приватним нотаріусом порушено частину п`яту статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Іпотекодержатель порушив вимоги статей 35 і 38 Закону України «Про іпотеку». У жовтні 2020 року ТОВ «Профіт кредит» подало до суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що ТOB «Грифон Капітал» є належним кредитором за договором кредиту та іпотекодержателем за іпотечним договором з відповідними повноваженнями звернути стягнення на предмет іпотеки, у тому числі у позасудовому порядку за іпотечним застереженням. Недодержання іпотекодержателем вимог статті 38 Закону України «Про іпотеку» щодо повідомлення за відшкодування завданих збитків, а не підставою для визнання оспорюваного договору купівлі-продажу недійсним, а тому позивач обрав неналежний та неефективний спосіб захисту своїх прав. При обчисленні вартості предмета іпотеки співробітниками ПП «Приват-Інвеста», у тому числі, оцінювався лише будинок, без земельної ділянки на якій він розташований, оскільки боржник ОСОБА_3 умови іпотечного договору не виконав, право власності на земельну ділянку не зареєстрував, земельну ділянку в іпотеку не передав.

Позиція Верховного Суду Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 757/13243/17 (провадження № 61-48569св18) за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ратіо Інвест» (далі - ТОВ «ФК «Ратіо Інвест») та товариства з обмеженою відповідальністю «Каунт-Про» (далі - ТОВ «Каунт-Про») про визнання договорів недійсними та витребування майна, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду виходила з того, що правовим наслідком невиконання або неналежного виконання іпотекодержателем обов`язку за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір, є відшкодування збитків таким особам, а не недійсність договору купівлі-продажу укладеного іпотекодержателем про продаж предмета іпотеки. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 березня 2018 року у справі № 910/22788/15. Різні підходи до умов застування способів задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання (зокрема, щодо правових наслідків невиконання або неналежного виконання іпотекодержателем обов`язку письмово повідомити іпотекодавця, оцінки предмету іпотеки), не може розглядатися в контексті динамічного розвитку судової практики і забезпечити розумну передбачуваність судових рішень. Тому колегія суддів вважає, що необхідне формування єдиної правозастосовчої практики щодо умов застування способів задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання (зокрема, щодо правових наслідків невиконання або неналежного виконання іпотекодержателем обов`язку письмово повідомити іпотекодавця, оцінки предмету іпотеки), для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень, а тому справа містить виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2019 року справу № 757/13243/17 (провадження № 61-48569св18) прийнято до розгляду. Враховуючи зазначене, вбачається, що оскаржуване судове рішення у цій справі та оскаржувані рішення, які передані на розгляд Великої Палати Верховного Суду, постановлені у подібних правовідносинах. За змістом пункту десятого частини першої статті 252 ЦПК України суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 757/13243/17. Керуючись статтями 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Зупинити касаційне провадження у справі № 278/3367/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грифон капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт кредит», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 лютого 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 757/13243/17. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий О. В. Ступак Судді: І. Ю. Гулейков І. А. Воробйова Г. І. Усик В. В. Яремко