Ухвала КЦС ВС № 278/3367/19

Ухвала 28 жовтня 2020 року м. Київ справа № 278/3367/19-ц провадження № 61-13586св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Яремка В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Грифон капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт кредит», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна, розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 лютого 2020 року у складі судді Грубіяна Є. О. та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Григорусь Н. Й., Микитюк О. Ю., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог позовної заяви і рішень судів У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грифон капітал» (далі - ТОВ «Грифон капітал»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт кредит» (далі - ТОВ «Профіт кредит»), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська І. В., про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що договір укладений із порушенням вимог чинного законодавства України, незалежна оцінка для встановлення ринкової вартості нерухомого майна, що є предметом цього договору, не проводилась, ціна договору самостійно встановлена відповідачами, що є порушенням умов іпотечного договору від 06 березня 2008 року, укладеного між Акціонерним Банком «Факторіал-Банк» і ОСОБА_3 та договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Внаслідок цього, майно відчужено ТОВ «Грифон капітал» - ТОВ «Профіт кредит» за значно заниженою ціною, оплата за договором не проводилась, такий договір укладений всупереч інтересам власника майна та всупереч принципам господарської діяльності ТОВ «Грифон капітал». Також, не виконано вимоги іпотечного договору, щодо здійснення повідомлення іпотекодавця ОСОБА_3 про відступлення права вимоги за договором кредиту. За рік до укладення договору про відступлення права вимоги - ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпотекодавець ОСОБА_3 (її син) помер. Крім того, на предмет іпотеки розповсюджувалася дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», проте ТОВ «Грифон капітал» здійснив відчуження житлового будинку без згоди власника. Також, після смерті боржника за кредитним договором його заміна на спадкоємців фактично не відбулася, пред`явлення стягувачем своїх вимог до спадкоємців у визначений законом строк не доведена. Вона як єдиний спадкоємець (дочка та дружина померлого відмовились від спадщини на її користь), не погоджувалась та не погоджується забезпечувати виконання новим боржником, у зв`язку із чим, іпотечний договір підлягає припиненню зі зняттям заборони відчуження іпотечної нерухомості. Крім того, з моменту ухвалення судом рішення про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором, останній припинив свою дію, кредитор втратив можливість нарахування процентів за користування кредитними коштами. Посилаючись на викладене, позивач просила визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 11 листопада 2019 року між відповідачами, застосувати наслідки недійсного правочину - двосторонню реституцію, скасувавши реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «Профіт кредит». Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 28 лютого 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що заявлені позивачем вимоги не можуть бути підставами для задоволення вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу предмета іпотеки, адже, можливе недодержання іпотекодержателем процедури, встановленої статтею 38 Закону, законодавець визначив відшкодування іпотекодержателем збитків, а не визнання недійсним договору. Аналогічний висновок міститься у рішенні Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 201/9258/15 (провадження № 61-5799св18). Постановою Житомирського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без зміни. Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, виходив із того, що посилання на ту обставину, що відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами 19 квітня 2019 року відбулося без згоди іпотекодавця, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та без згоди його спадкоємця, не мають правового значення для вирішення справи, оскільки мають інші правові наслідки. Крім того, позивачем не доведений факт повідомлення попереднього іпотекодержателя про смерть іпотекодавця, а ТОВ «Грифон капітал» надсилав 23 квітня 2019 року на адресу, зазначену ОСОБА_3 у кредитному договорі, повідомлення про відступлення прав вимоги за цим договором та договорами забезпечення, яке повернуто поштою. Крім того, уразі переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статусу іпотекодавця. Отже, іпотека у зв`язку з фактом набуття її предмета у власність спадкоємцями боржника-іпотекодавця не припиняється, такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц. Здійснення нотаріусом реєстрації права власності на спірне майно за ТОВ «Профіт кредит» не за місцезнаходженням цього майна має інші правові наслідки і значення для вирішення спору у межах заявлених позовних вимог не має. Ціна позову у справі визначається з урахуванням позовних вимог про застосування наслідків недійсності правочину з вартості майна, відчуженого за оспореним договором. Така вартість майна становила 94 887,00 грн. Отже, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства, зокрема розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, є безпідставними. Наданий суду висновок експерта від 16 червня 2020 року № 416/06.20, яким встановлена дійсна ринкова вартість предмета іпотеки, а саме житлового будинку та земельної ділянки площею 0,0988 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яка становить 901 000,00 грн, у тому числі: вартість житлового будинку - 776 300,00 грн, вартість земельної ділянки - 124 700,00 грн, не має правового значення для вирішення спору. Положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не поширюються на випадки звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку» на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідного застереження в іпотечному договорі). Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки не здійснювалося, оскільки іпотечне майно відчужено на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи У вересні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 лютого 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що суди в оскаржуваних судових рішення не урахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18 (провадження № 14-45цс20), від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18), від 10 квітня 2019 року у справі № 726/1538/16-ц (провадження № 14-11цс19), від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а (провадження № 14-474апп19), від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18 (провадження № 14-45цс20), від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19), від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц (провадження № 14-501цс18) а також постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 344/3627/16-ц (провадження № 61-21032св18). Дійсна вартість домоволодіння за висновком експерта від 16 червня 2020 року, значно перевищує розмір двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із 01 січня 2020 року - 2 102,0 грн, або 525 500,00 грн). Відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 274 ЦПК України не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження справи у спорах, в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд помилково зробив висновок про те, що норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Ні ТОВ «Факторингова компанія «Глобал Фінанс», ні ТОВ Трифон Капітал», не зверталися до нотаріуса із заявою як кредитор із вимогою до спадкоємців боржника ОСОБА_3 . Матеріали справи також не містять підтвердження того, що ОСОБА_1 надавала згоду на заміну боржника за кредитним договором. Приватним нотаріусом порушено частину п`яту статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Іпотекодержатель порушив вимоги статей 35 і 38 Закону України «Про іпотеку». У жовтні 2020 року ТОВ «Профіт кредит» подало до суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що OB «Грифон Капітал» є належним кредитором за договором кредиту та іпотекодержателем за іпотечним договором з відповідними повноваженнями звернути стягнення на предмет іпотеки, у тому числі у позасудовому порядку за іпотечним застереженням. Недодержання іпотекодержателем вимог статті 38 Закону України «Про іпотеку» стосовно повідомлення за відшкодування завданих збитків, а не підставою для визнання оспорюваного договору купівлі-продажу недійсним, а тому позивач обрав неналежний та неефективний спосіб захисту своїх прав. При обчисленні вартості предмету іпотеки співробітниками ПП «Приват-Інвеста», у тому числі, оцінювався лише будинок, без земельної ділянки на якій він розташований, оскільки боржник ОСОБА_3 умови іпотечного договору не виконав, право власності на земельну ділянку не зареєстрував, земельну ділянку в іпотеку не передав. Рух справи у суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзивів на касаційну скаргу. 07 жовтня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду. Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грифон капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт кредит», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 лютого 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року призначити до судового розгляду на 11 листопада 2020 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:О. В. Ступак І. А. Воробйова В. В. Яремко