Постанова 4824 № 754/16029/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2020 року місто Київ. Справа № 754/16029/19 Провадження № 22-ц/824/14694/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Желепи О.В., суддів: Кулікової С.В., Олійника В.І. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який є правонаступникром ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 08 листопада 2019 року (постановлену в складі судді Грегуль О.В. інформація щодо дати складання повного тексту відсутня) про повернення заяви про забезпечення позову за позовом ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Платінум Банк», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Платінум Банк» Грошової Світлани Василівни, Державного реєстратора Петришина Василя Михайловича, третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів та скасування рішення державного реєстратора,- В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним договорів та скасування рішення державного реєстратора. Ухвалою суду від 08.11.2019 р. відкрито провадження у справі. Разом з позовом від адвоката позивача надійшла заява про забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти будь-які дії спрямовані на перешкоджання користуватися нерухомим майном, квартирою : АДРЕСА_1 . Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08 листопада 2019 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову повернуто заявнику. Не погоджуючись із даною ухвалою, позивач ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_1 02 грудня 2019 року засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу. 26.12.2019 ухвалою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та встановлено строк тривалістю десять днів з моменту вручення копії ухвали для виправлення вказаних недоліків (надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження). Ухвалою від 16.01.2020 Київським апеляційним судом відмовлено у відкритті апеляційного провадження. ОСОБА_2 подано касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 16.01.2020. 28.09.2020 ухвалою Верховного Суду залучено до участі у справі ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_2 . Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року скасовано справу передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що ухвала суду про повернення заяви про забезпечення позову постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви заявникові, розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Статтею 151 ЦПК України встановлено вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову. Так, ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмові формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Відповідно до ч.9 ст. 153 ЦПК України в редакції станом на дату вчинення процесуальної дії, суд встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику про що постановляє ухвалу. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_2 , що до неї за результатами аукціону від 21.02.2018 перейшло право вимоги грошових коштів за іпотечним договором №3.07071396. ОСОБА_2 не погоджуючись з сумою боргу надав аргументовану відповідь. Однак ОСОБА_3 повідомила що з 14.11.2018 року право власності на квартиру ( АДРЕСА_1 ) належить ОСОБА_3 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Філії КП Київської обласної ради «Готово» м. Києва, індексний номер:44036532. Нерухоме майно ОСОБА_2 вибуло з приватної власності позивача проти його волі, яке повністю підпадає під силу дії Закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» №1304-VII від 03.06.2014, який є чинним на дату вчинення кримінального злочину державним реєстратором (14.11.2018). Крім того, за заявою ОСОБА_3 було здійснено відключення електропостачання квартири АДРЕСА_1 , що є єдиним місцем проживання ОСОБА_2 , особи похилого віку з 2 групою інвалідності. Знято його з реєстрації місця проживання за адресою кв. АДРЕСА_1 , як такого що втратив право користування житловим приміщенням у зв`язку з відчуженням житла. Повертаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не наведено пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову, що на думку суду є безумовною підставою для її повернення. З таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів, в повній мірі, погодитись не може, так як він не відповідає фактичним обставинам справи та зроблений з порушенням норм процесуального права та прав позивача. З заяви про забезпечення позову, поданої до суду представником ОСОБА_2 - адвокатом Калько Д.О. вбачається, що вона за формою відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України. Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Повернення заяви про забезпечення позову, через не зазначення заявником пропозиції щодо зустрічного забезпечення, враховуючи обставини даної конкретної справи є формальним підходом до вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про забезпечення позову, та порушенням прав позивача на ефективний захист у формі надання можливості забезпечити позов з яким останній звернувся до суду. Суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 153 ЦПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Таким чином, у разі необхідності надання пояснень або додаткових доказів, а також для з`ясування питань пов`язаних із зустрічним забезпеченням, ЦПК України передбачено право суду викликати заявника для надання такої інформації, або призначити розгляд заяви в судове засідання, в якому з`ясувати в тому числі і питання зустрічного забезпечення. Аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення заявнику заяви про забезпечення позову. Згідно п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскільки , подана позивачем заява про забезпечення позову безпідставно не була розглянута судом першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що вона перешкоджає подальшому провадженню за заявою позивача про забезпечення позову, а тому підлягає скасуванню з передачею питання для продовження розгляду до суду першої інстанції . Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 382, 384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 правонаступника ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 08 листопада 2019 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної силиз дняїї прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: Судді: