Постанова 4824 № 754/4392/20

Справа № 754/4392/20 Головуючий в суді І інстанції - Бабайлова Л.М. Провадження № 33/824/2620/2020 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 листопада 2020 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М., секретар: Ганжа В.В., за участю: особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , захисника Цимбалюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 05 червня 2020 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 16 березня 2020 року о 08 год. 50 хв. керував автомобілем «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1 , по пр. Броварському, 3-А, в м. Києві в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 05 червня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду міста Києва від 05 червня 2020 року та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги з доповненнями ОСОБА_1 зазначає, що він ні безпосередньо перед затриманням працівниками поліції, ні в момент затримання не керував транспортним засобом, оскільки він не рухався взагалі, а стояв припаркований, у зв`язку з чим ОСОБА_1 не зобов`язаний був проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння. Окрім того, апелянт звертає увагу на те, що зі змісту протоколу вбачається, що він складений невідомо якого числа в травні місяці 2020 року. Дата його складення закреслена і місяць не зрозумілий. В протоколі про адміністративне правопорушення з незрозумілих причин зазначено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , однак останній проживає за іншою адресою. Даний факт встановлений і перевірений судом першої інстанції. Також, в графі суть адміністративного правопорушення не вказано яким транспортним засобом керував ОСОБА_1 , його марка, модель і номерний знак. В протоколі вказано, що ОСОБА_1 , нібито, 16.05.2020 року керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що є неможливим, оскільки справа розглядається судом в квітні 2020 року. Окрім того в протоколі зазначено, що подія відбулася на Броварському проспекті, який має довжину понад 12 км. без зазначення. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Цимбалюка С.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст.280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Так, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, та відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок). На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться: - в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 316477 від 16 березня 2020 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз`яснені права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та який будь-яких заперечень чи незгоди зі змістом протоколу не зазначив, незгоди з діями працівників поліції не вказав (а.с.2); - результатом тесту на алкоголь за допомогою приладу «Драгер» (а.с.3); - актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду на стан сп`яніння позитивний і становить 1,07 проміле, з даним результатом був згоден ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис у даному акті (а.с.4); - у письмових поясненнях свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Будь-яких зауважень щодо протоколу чи неправомірності дій поліцейських в даних поясненнях свідки не зазначили (а.с.5); - розпискою про підтвердження факту залишення на зберігання транспортного засобу за адресою АДРЕСА_3 (а.с. 6); - відеозаписом з нагрудної камери поліцейських, на якому зафіксований огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи ОСОБА_1 про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений працівниками поліції з порушенням вимог діючого законодавства, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи. Крім того, не знайшли свого підтвердженні в ході апеляційного розгляду справи доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом. Так, із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в зв`язку з порушенням ним Правил дорожнього руху України, а саме не виконання вимог дорожнього знаку 3.21 (а.с.7). Крім того, з відеозапису нагрудної камери поліцейських вбачається, що водій ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом. Доводи ОСОБА_1 про те, що поліцейськими були порушені його права, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду. Крім того, матеріали провадження не містять будь-яких відомостей з приводу того, що ОСОБА_1 оскаржував неправомірні дії працівників поліції. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції навмисно направляв за неправильної адресою судові повістки про виклик ОСОБА_1 в судове засідання, є безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів провадження, судові повістки направлялись за місцем реєстрації ОСОБА_1 та адресою, яка була зазначено в його клопотаннях поясненнях, адресованих суду (а.с.12, 13, 20, 25, 34, 35, 39, 45 і т.д.). Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції були порушені право участі в судовому засіданні, то дане право було відновлено судом апеляційної інстанції. Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст.33, ч.1 ст.130 КУпАП та в межах строків, передбачених ст.38 цього Кодексу. З огляду на те, що апеляційним переглядом справи щодо ОСОБА_1 не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, а висновки судді місцевого суду в постанові від 05 червня 2020 року відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних та допустимих доказах і не спростовуються доводами апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_1 слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 05 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Рудніченко