Постанова Запорізький апеляційний суд № 321/817/20

Дата документу Справа № 321/817/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/807/609/20 Головуючий в 1-й інстанції - Кравченко Н.О. Єдиний унікальний № 321/817/20 Доповідач в 2-й інстанції - Гріпас Ю.О. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 листопада 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О. за участю особи яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Віннічука А.С., розглянувши в режимі відеоконференц зв`язку, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною останнього на постанову судді Михайлівського районного суду Запорізької області від 03 серпня 2020 року, в с т а н о в и в: постановою судді Михайлівського районного суду Запорізької області від 03 серпня 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень, у прибуток держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто ОСОБА_1 у прибуток держави судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. Як зазначено в постанові, 17 червня 2020 року о 16 год. 50 хв. ОСОБА_1 , по вул. Комсомольській в смт Михайлівка, Михайлівського району Запорізької області, керував мопедом Сузукі Летс, державний номер відсутній, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з роту, порушення мови, порушення координації руху), від проходження медичного огляду в медичному закладі та на місці на стан алкогольного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що він не згодний з постановою суду першої інстанції у зв`язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а тому постанова підлягає скасуванню із закриттям справи за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги зазначає, що від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння він не відмовлявся, а висловив незгоду з підозрою поліцейського. Працівники поліції не відстороняли його від керування транспортним засобом, що свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст.130 КУпАП. Крім того, показання свідків не узгоджуються з протоколом, що ставить під сумнів достовірність наданих до суду матеріалів. На підставі викладеного просить скасувати постанову, проводження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі та просили постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції доходить до наступних висновків. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (п.2 рішення Конституційного Суду України 25.12.1997 року по справі №9-зп). Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутись до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. У відповідності до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. З матеріалів справи вбачається, що суд допустив неповноту та однобічність розгляду справи, оскільки вказаних вимог закону не дотримався, так як обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не з`ясував, та не перевірив правильність складання матеріалів адміністративної справи, в тому числі, і протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . Виходячи з фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №063779 від 17.06.2020, 17.06.2020 о 16 год. 50 хв. ОСОБА_1 , по вул. Комсомольській в смт Михайлівка, Михайлівського району Запорізької області, керував мопедом Сузукі Летс, державний номер відсутній, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з роту, порушення мови, порушення координації руху), від проходження медичного огляду в медичному закладі та на місці на стан алкогольного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Ці обставини визнані судом першої інстанції доведеними і покладені в основу оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суддя як на докази вини останнього послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 063779 від 17 червня 2020 року, який складений належною особою, з дотриманням вимог діючого законодавства, згідно якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Між тим, з такими висновками суду неможливо погодитися виходячи з наступного. Судом першої інстанції не враховано ряд обставин, які мали значення для правильного вирішення справи. Нормами ст.278 КУпАП на орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, покладений обов`язок на стадії підготовки справи для розгляду перевірити питання, перелічені у цьому законі. Одне з таких питань - це питання правильності складання протоколу та інших матеріалів справи. Ці норми закону судом першої інстанції дотримані не були. Своєю постановою суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Положенням ст.266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 зазначав, що від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння він не відмовлявся, а висловив незгоду з підозрою поліцейського. Працівники поліції не відстороняли його від керування транспортним засобом. Показання свідків не узгоджуються з протоколом, оскільки самих свідків особисто не було на місці події. В протоколі про адміністративне правопорушення ОБ № 063779, від 17.06.2020 зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В ході апеляційного розгляду для з`ясування обставин вчинення правопорушення ОСОБА_1 , за клопотанням сторони захисту викликались свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зазначені у протоколі, однак вони до суду апеляційної інстанції не з`явились та не підтвердили свої пояснення надані 17.06.2020. З наданого до матеріалів справи відеозапису події вбачається, що на ньому не зафіксовано обставини вчинення адміністративного правопорушення. Наявне відео не підтверджує факти, викладені в протоколі щодо відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, наявність на місці зупинки транспортного засобу свідків, в присутності яких ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а також відсторонення водія від керування транспортним засобом. Наданий відеозапис суперечить вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 №1026. Крім того, зі змісту ст.40 Закону України «Про національну поліцію» вбачається, що працівниками поліції відео фіксація повинна здійснюватись за допомогою нагрудної камери (відеореєстратору). Перевірити та спростувати твердження апелянта, суд апеляційної інстанції не має можливості, оскільки на відеозаписі події не зафіксовано факт керування та зупинки транспортного засобу, роз`яснення прав та обов`язків ОСОБА_1 , а також роз`яснення йому наслідків відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Таким чином, встановити дійсні обставини події неможливо, так само, як і спростувати доводи апелянта, оскільки ставиться під сумнів перебіг подій під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , роз`яснення прав особі стосовно якої складено протокол. Зазначеним обставинам, які мають істотне значення, судом першої інстанції оцінка не дана. Докази на які послався суддя місцевого суду, не можна визнати належними та допустимими. Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі. Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Виходячи, положень ст.8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Крім того, апелянт посилається на той факт, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом та після складання протоколу він продовжив рух на транспортному засобі, що свідчить про невідповідність дій працівників поліції вимогам ст.266 КУпАП. Таким чином, з огляду на зміст оскаржуваної постанови, суддею проведено судовий розгляд формально, без з`ясування всіх обставин справи. З матеріалів справи вбачається, що судом порушено вимоги щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування та дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевірити та спростувати твердження апелянта, суд апеляційної інстанції не має можливості, оскільки відсутній повний відеозапис події, а тому встановити дійсні обставини події неможливо, так само, як і спростувати доводи апелянта, оскільки ставиться під сумнів перебіг подій під час зупинки мопеду Сузукі Летс , виконання працівниками поліції вимог, передбачених ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним наказом МВС і МОЗ від 09.11.2015 за №1452/735 з реєстрацією в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858. Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі. Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Виходячи з положень ст.ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи були порушені вимоги процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, а тому вважає за наслідками розгляду апеляційної скарги, відповідно до вимог п.2 ч.8 ст.294 КУпАП, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі. В силу допущених порушень судом першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню. Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП поза розумним сумнівом, за таких обставин вважаю, що доводи особи, що притягається до адміністративної відповідальності не спростовані належними доказами. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вважає необхідним постанову судді суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі відносно останнього на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Михайлівського районного суду Запорізької області від 03 серпня 2020 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати. Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду Ю.О. Гріпас