LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС678/814/19

від 18.11.2020 · Цивільна
Резолютивна:Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Гулейкова Ігоря Юрійовича, Усика Григорія Івановича, Ступак Ольги В`ячеславівни у справі за позовом ОСОБА_1 до державного нотаріуса Летичівської державної нотаріа льної контори Бо…

Ухвала 18 листопада 2020 року м. Київ справа № 678/814/19 провадження № 61-13161ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про прийняття заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Гулейкова Ігоря Юрійовича, Усика Григорія Івановича, Ступак Ольги В`ячеславівни у справі за позовом ОСОБА_1 до державного нотаріуса Летичівської державної нотаріальної контори Босманової Світлани Цезарівни, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області, про визнання незаконною та скасування постанови, визнання права на обов`язкову частку у спадщині, та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - державний нотаріус Летичівської державної нотаріальної контори Босманова Світлана Цезарівна, про визнання права власності в порядку спадкування на частину житлового будинку з господарськими будівлями та земельних ділянок, ВСТАНОВИВ: 21 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 18 грудня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2020 року у вищевказаній справі. Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження судових рішень, відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, касаційну скаргу залишено без руху для усунення заявником недоліків касаційної скарги до 16 листопада 2020 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 надіслав дві заяви про відвід колегії суддів: Гулейкова І. Ю., Усика Г. І., Ступак О. В. в електронній формі без скріплення електронним цифровим підписом на електронну адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Зазначені заяви ОСОБА_1 ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2020 року повернуто особі, яка її подала. Крім того, у листопаді 2020 року ОСОБА_1 подано безпосередньо до Верховного Суду: заяву про усунення недоліків касаційної скарги, клопотання про звільнення від сплати судового збору, заяву про роз`яснення ухвали Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року, заяву про переривання процесуального строку наданого для усунення недоліків касаційної скарги. Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року відмовлено. Іншою ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2020 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 18 грудня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2020 року. В задоволенні заяви про переривання процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги відмовлено. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги до 14 грудня 2020 року, але не більше десяти днів з дня отримання ухвали. У листопаді 2020 року засобами поштового зв`язку до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Гулейкова І. Ю., Усика Г. І., Ступак О. В. у справі № 678/814/19, яка обґрунтована тим, що ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 11 вересня 2020 року у справі № 753/9504/19 зобов`язано уповноважених осіб Слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, Київської місцевої прокуратури № 2 внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості про службових осіб, зокрема і колишнього секретаря судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Усика Г. І. , за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_4 від 06 травня 2019 року та розпочати досудове розслідування у порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України. На підставі вищенаведеного, заявник вважає, що колегія суддів у складі: судді-доповідача Гулейкова І. Ю., суддів: Усика Г. І., Ступак О. В. є упередженою і такою, що не зможе забезпечити об`єктивного судового розгляду справи. ОСОБА_1 у заяві зазначає також, що судді: Гулейков І. Ю., Усик Г. І., Ступак О. В. «три ідіот злочинця», які за заколотом виконуючого обов`язки голови Летичівського районного суду Хмельницької області ОСОБА_6 , помічником судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_7 , приватним нотаріусом Летичівського нотаріального округу Лазаренко А. П. тривалий час порушують його права, свободи та інтереси в результаті неприязні, яка виникла у 2013 році, та була проплачена структурами Лукашенківського режиму. Відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та інших учасників (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, наведений у частині другій статті 44 ЦПК України перелік підстав не є вичерпним. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадами (принципами) цивільного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України. Обґрунтування заяви з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06). Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19. Частиною третьою статті 44 ЦПК України передбачено якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. З урахуванням викладеного, оскільки обґрунтування заявленого відводу зводяться до образливих тверджень на адресу суду, Верховний Суд вважає за необхідне указану заяву про відвід повернути заявнику. Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. Керуючись частиною третьою статті 44 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Гулейкова Ігоря Юрійовича, Усика Григорія Івановича, Ступак Ольги В`ячеславівни у справі за позовом ОСОБА_1 до державного нотаріуса Летичівської державної нотаріа льної контори Босманової Світлани Цезарівни, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області, про визнання незаконною та скасування постанови, визнання права на обов`язкову частку у спадщині, та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - державний нотаріус Летичівської державної нотаріальної контори Босманова Світлана Цезарівна, про визнання права власності в порядку спадкування на частину житлового будинку з господарськими будівлями та земельних ділянокповернути заявнику. Копію ухвали та додані до заяви матеріали направити особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. Ю. Гулейков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»