Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/423/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 140/423/20 пров. № А/857/11225/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М., за участю секретаря Мельничук Б.Б., представника позивача Крючкова В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Поліської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року (ухвалене головуючим - суддею Сорока Ю.Ю. у м. Луцьку, повний текст судового рішення складено 06 серпня 2020 року) у справі № 140/423/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокрус» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000713/2 від 03.09.2019. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що всупереч наявності всього переліку документів на підтвердження придбання транспортного засобу та його вартості позивачу було відмовлено у прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Із даними діями та рішенням відповідача не згідний, вважає їх необґрунтованими та невмотивованими, оскільки жодних об`єктивних підстав вважати, що митна вартість автомобіля визначена ним невірно не має. Із оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару видно, що вартість визначена у розмірі 4661, 04 доларів США за резервним методом визначення митної вартості товару згідно ст. 64 Митного кодексу України. При цьому за основу обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію з відкритої мережі Інтернет (www.autoauctions.io та www.bidfax.info) - 3750, 00 доларів США, з урахуванням вартості доставки 800,00 доларів США до міста Клайпеда (Литва) згідно з рахунком від 30.05.2019 № 6376, вартості в 100,00 Євро доставки від м. Клайпеда (Литва) до кордону України (пункт пропуску «Ягодин») згідно з довідкою від 22.01.2019 № 6, що надавалася до МД від 24.01.2019 № UA204010/2019/202478, яку оформлено у найбільш наближений період часу до оцінюваного. Однак вважає, що правових підстав для застосування способу визначення митної вартості товару за ст. 64 Митного кодексу України у відповідача не було, так як представлені документи є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом, передбаченим Митним кодексом України. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/000713/2 від 03.09.2019. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, само собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів, і лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України, є підставою для витребування додаткових документів. Разом з цим зазначив, що ТОВ «АВТОКРУС» документально підтвердило митну вартість товару за першим (за ціною договору) методом у сумі 2900,00 доларів США, яка задекларована у графах 42, 43 МД № UA204010/2019/229611 від 22.08.2019. При цьому, судом першої інстанції встановлено, що митним органом не конкретизовано ні у вимозі про витребування додаткових доказів, ні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, яких саме відомостей або даних не міститься у поданих до митного оформлення документах, які, на думку митного органу, підтвердили б задекларовану митну вартість імпортованого товару або які з поданих документів на підтвердження числового значення задекларованої митної вартості містять розбіжності, або не містять всіх відомостей чи даних, що підтверджують їх числові значення митної вартості. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що позивачем до митного оформлення не були надані обов`язкові для підтвердження заявленої митної вартості товарів належні документи, визначені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому покликається на те, що сумніви митного органу, які не підтвердженні документально, ніяким чином не можуть бути підставою для невизнання заявленої митної вартості, та не можуть бути підставою для коригування митної вартості. У зв`язку з цим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Апелянт в судове засідання на виклик суду не з`явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що ТОВ «АВТОКРУС», з метою митного оформлення товару - легковий автомобіль марки HONDA, модель ACCORD, 2017 року випуску, модельний рік випуску 2017, номер кузова - НОМЕР_1 , в митному режимі імпорт на митний пост «Дубно» Рівненської митниці ДФС подано митну декларацію № UA204010/2019/229611 від 22.08.2019 та передбачений Митним кодексом України перелік документів, де в графі 42 вказано ціну товару в сумі 2900, 00 доларів США. На підтвердження вартості товару декларантом одночасно подано: митну декларацію № UA204010/2019/229611 від 22.08.2019; автотранспортну накладна (Road consignment note) №871552 від 19.08.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 30.03.2019; банківський платіжний документ про проведення оплати за транспортний засіб; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 07/19 РМ від 25.07.2019; договір про надання послуг митного брокера; висновок про проходження товару або акт експертизи, виданий компетентним органом; копія митної декларації країни відправлення. Оскільки на переконання відповідача документи подані для підтвердження митної вартості товарів містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого ТЗ декларанту направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, а саме: виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни товару, на заявлених комерційних умовах поставки, з врахуванням пункту 5.1 контракту від 25.07.2019 №07/19 РМ; специфікації відповідно до пункту 2.1 контракту від 25.07.2019 №07/19 РМ; висновок про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями. 27.08.2019 декларантом додатково надано копії імпортної митної декларації від 09.07.2019 № 19LTLC0100IM0999A7 та рахунка від 30.05.2019 №

637. За результатами розгляду додатково наданих декларантом документів митним органом встановлено: у якості додаткового документу для підтвердження заявленої митної вартості надано рахунок від 30.05.2019 № 6376, виставлений BALTIC AUTO SHIPPING INC для UAB «IDLIJA» (продавець товару), у якому відсутні відомості щодо умов поставки (а також аукціонних витрат), проте зазначено вартість фрахту 800.00 дол. США. Також комерційний рахунок від 30.05.2019 № 6376 містить підпис та печатку покупця, але не продавця, що його сформував. Інформації, щодо продажу КТЗ на аукціоні, даний документ не містить. Разом з тим, згідно інформації, наявної у відкритій мережі Інтернет (https://www.balticautoshipping.com) Baltic auto Shipping є компанією, зареєстрованою в США яка виступає брокером на аукціонах ІААІ та Copart. Транспортний засіб був придбаний UAB «IDLIJA» в BALTIC AUTO SHIPPING INC (згідно рахунку від 30.05.2019 № 6376) за ціною 2700 дол. США, що на 1050 доларів США менше, ніж BALTIC AUTO SHIPPING INC придбав початково на аукціоні, що викликає сумніви у дійсності вартості транспортного засобу; згідно додатково наданій копії імпортної митної декларації від № 19LTLC0100ІМ0999А7, отримувач товару є «L OLISAUSKIENES KOMERCINE FIRMA» (Клайпеда, Литва), який не кореспондується із фірмою UAB «IDLIJA», що вказує на ще одного учасника угоди з продажу оцінюваного КТЗ, а відтак ймовірно відомості щодо вартості КТЗ, яка передує кінцевій його вартості продажу; додатково надана декларантом копія імпортної митної декларації від № 19LTLC0100IM0999A7 не містить інформації щодо вартісних характеристик КТЗ у графах 12, 45 митної декларації, графи 22 та 42 містять інформацію щодо фактурної вартості - 0,00. У зв`язку із тим, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових його митної вартості, а також оскільки декларантом не було спростовано доведену митницею інформацію про факт продажу транспортного засобу на аукціоні (США) COPART, Рівненською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості № UA204000/2019/000713/2 від 03.09.2019, яким митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі інформації з відкритої мережі Інтернет (www.autoauctions.io та www.bidfax.info) - 3750,00 доларів США, з урахуванням вартості доставки 800,00 доларів США до міста Клайпеда (Литва) згідно з рахунком від 30.05.2019 № 6376, вартості в 100,00 Євро доставки від м. Клайпеда (Литва) до кордону України (пункт пропуску «Ягодин») згідно з довідкою від 22.01.2019 № 6, що надавалася до МД від 24.01.2019 № UA204010/2019/202478, яку оформлено у найбільш наближений період часу до оцінюваного. Митну вартість транспортного засобу визначено на рівні 4661, 04 доларів США. (а.с. 8-9) Крім цього, 03.09.2019 Рівненська митниця ДФС також видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2019/00730. (а.с. 10-11) В подальшому, митне оформлення вказаного транспортного засобу здійснено за МД №UA204010/2019/233304 від 17.09.2019. (а.с.58) 18.09.2019 ТОВ «АВТОКРУС» було подано до ДФС України скаргу на рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/000713/2 від 03.09.2019 та на картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2019/00730, за результатами розгляду якої ДФС України листом від 22.10.2019 № 43309/6/99-99-19-02-01-15 запропоновано позивачу подати до Рівненської митниці ДФС додаткові документи. (а.с. 40-41) Позивач вважаючи прийняте рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000713/2 від 03.09.2019 протиправним, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з`ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 54 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1). Відповідно до ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно з ч. 1 ст. 51, ч. 1 ст. 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. За змістом ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 МК України). Відповідно до ч. 3, 4 статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Положеннями ч. 5, 6 ст. 57 МК України закріплено, що у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст.62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України). Згідно з ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Як згадувалось вище та підтверджується матеріалами справи, що з метою митного оформлення транспортного засобу декларантом подано для митного оформлення митну декларацію № UA204010/2019/229611 від 22.08.2019, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар «легковий автомобіль HONDA, модель ACCORD, 2017 року випуску, модельний рік випуску 2017, номер кузова - НОМЕР_1 . Одержувач ТОВ «АВТОКРУС» (графа 8 Митної декларації). При цьому, митна вартість товару згідно із графами 42, 43 вказаної МД була визначена за першим (за ціною договору) методом у сумі 2900, 00 доларів США Для підтвердження митної вартості декларантом до митної декларації додано такі документи: автотранспортну накладна (Road consignment note) №871552 від 19.08.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 30.03.2019; банківський платіжний документ про проведення оплати за транспортний засіб; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 07/19 РМ від 25.07.2019; договір про надання послуг митного брокера; висновок про проходження товару або акт експертизи, виданий компетентним органом; копія митної декларації країни відправлення. Також 27.08.2019 декларантом додатково надано митниці копії імпортної митної декларації від 09.07.2019 №19LTLC0100IM0999A7 та рахунка від 30.05.2019 №637. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовуванням додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадках: якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Такі сумніви щодо митної вартості товару можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. З матеріалів справи вбачається, а саме з відзиву на позовну заяву та з апеляційної скарги, що підставою для витребування додаткових документів слугувало спрацювання системи АСАУР в результаті чого вартість була визначена за резервним методом, а за основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію з відкритої мережі Інтернет (www.autoauctions.io та www.bidfax.info). Однак на думку суду зазначені обставини не можуть свідчити на наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості у зв`язку з чим пов`язується можливість витребування митним органом додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Так за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Частина 1 ст.55 МК України передбачає, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Частиною 6 ст. 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунок митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відтак, правовою підставою, визначеною ст. 55 МК України, для винесення рішення про коригування митної вартості є: 1) невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості; 5) виявлення, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Натомість в якості підстави для коригування митної вартості товару відповідач зазначив, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових його митної вартості, а також оскільки декларантом не було спростовано доведену митницею інформацію про факт продажу транспортного засобу на аукціоні (США) COPART, Рівненською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості № UA204000/2019/000713/2 від 03.09.2019, яким митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі інформації з відкритої мережі Інтернет (www.autoauctions.io та www.bidfax.info) - 3750,00 доларів США, з урахуванням вартості доставки 800,00 доларів США до міста Клайпеда (Литва) згідно з рахунком від 30.05.2019 № 6376, вартості в 100,00 Євро доставки від м. Клайпеда (Литва) до кордону України (пункт пропуску «Ягодин») згідно з довідкою від 22.01.2019 № 6, що надавалася до МД від 24.01.2019 № UA204010/2019/202478, яку оформлено у найбільш наближений період часу до оцінюваного. Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Разом з цим, судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не міститься відомостей щодо обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі поданих позивачем документів, а також не зазначено вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів. З тих підстав колегія суддів вважає його необґрунтованим. В свою чергу, доводи відповідача про сумніви у достовірності заявленого рівня митної вартості, є безпідставними, оскільки, як зазначив суд першої інстанції, декларантом, було подано для митного оформлення перелік документів для визначення митної вартості. Колегія суддів встановила, що подані для митного оформлення перелік документів для визначення митної вартості містять всі реквізити, що необхідні для ідентифікації придбаного позивачем автомобіля. Відтак на переконання суду митний орган не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому правовідносини щодо купівлі-продажу легкового автомобіля марки HONDA модель ACCORD 2017 року випуску номер кузова - НОМЕР_1 та його подальше декларування, у даній справі підлягають дослідженню виключно в межах правочину укладеного між компанією «ІDLIJA» (Литва) та ТОВ «АВТОКРУС», оскільки оплативши вартість товару позивач виконав умови контракту згідно яких у нього виникало право на декларування транспортного засобу у розмір його вартості згідного укладеного контракту. Не приймає до уваги колегія судді доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував що надане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу містить відомості про продаж транспортного засобу на аукціоні, однак рахунок-фактура цієї інформації не містить виходячи з наступного. Як слідує з матеріалів справи, імпортований транспортний засіб продавався на аукціоні, учасником якого ТОВ «АВТОКРУС» не був, а учасником аукціону був експортер компанія «ІDLIJA» яка безпосередньо і продала останньому транспортний засіб. Тобто, транспортний засіб проданий компанією «ІDLIJA» не через аукціон, а відповідно до зовнішньоекономічного контракту тому, зазначення будь-якої інформації у рахунку-фактурі не є обов`язковим та не може викликати ніяких сумнівів у митному органі щодо заявленої митної вартості імпортованого транспортного засобу. Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі № 805/2713/16-а. Також, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Колегія суддів зазначає, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в такій відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17. Отже, будь-яких розбіжностей чи недоліків надані документи не містили, а відтак сумнів митного органу ґрунтувався лише на невідповідності заявленої митної вартості транспортного засобу індикатору ризику АСАУР, визначеного на рівні нижньої межі діапазону вартості транспортних засобів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваному транспортному засобу в країні експорту, з вирахуванням із такої вартості сум податків, що підлягають поверненню у країні експорту у зв`язку з вивезенням (експортом) таких транспортних засобів. З огляду на встановлене та практику Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги, оскільки декларантом у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи, а митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації чи містять розбіжності, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за методом обраним позивачем. У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі № 140/423/20 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. З. Улицький Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 18 листопада 2020 року