Постанова 4821 № 701/657/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження 33/821/529/20 Справа № 701/657/20 Головуючий по 1 інстанції Маренюк В.Л. Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАПДоповідач в апеляційній інстанції Соломка І.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 листопада 2020 р. м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., при секретарі Бєлан О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №701/657/20 відносно ОСОБА_1 , що надійшли з Маньківського районного суду Черкаської області за апеляційною скаргою останнього,- в с т а н о в и л а: Постановою Маньківського районного суду Черкаської області від 01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 420,40 грн. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 11.07.2020 о 12 год. 55 хв., був затриманий по вул. Шевченка, с. Паланочка Маньківського району Черкаської області, за керування транспортним засобом мотоблок "Forte" без державного номерного знаку, в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати, а провадження по справі відносно ньогозакрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що під час його огляду на стан алкогольного сп`яніння були відсутні свідки, та станом на 11.07.2020 адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП була відсутня. Заслухавши думку апелянта ОСОБА_1 та його захисника Слободянюка І.В., які приймали участь в режимі відеокоференції з Маньківським районним судом, підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані. Висновок місцевого суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку. Обґрунтування невинуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, які містяться в апеляційній скарзі ОСОБА_1 ,є безпідставними та спростовуються наявними по справі доказами, зокрема: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 399589 від 11.07.2020, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 11.07.2020 о 12 год. 55 хв., був затриманий по вул. Шевченка, с. Паланочка Маньківського району Черкаської області, за керування транспортним засобом мотоблок "Forte" без державного номерного знаку, в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України (а.с. 2); - показаннями свідка ОСОБА_2 , даними в судовому засіданні місцевого суду та письмовими показаннями свідка ОСОБА_3 , згідно яких вони були свідками того, як ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager», покази якого були 0,27‰. Також вказували, що ОСОБА_1 дійсно керував мотоблоком, з результатами тесту був згідний, та не бажав їхати до медичного закладу (а.с. 3,4); - даними акту огляду на стан сп`яніння відповідно до якого ОСОБА_1 в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager» № 6810, результат тесту - 0,27‰ (а.с. 5); - даними тесту № 884 відповідно до якого результат позитивний 0,27‰ ( а.с. 6). Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, а тому доводи апелянта в цій частині є неспроможними. Крім того, ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення власноручно зазначив, що напередодні вживав 100 грам горілки, та керував мотоблоком. Апеляційним судом встановлено відсутність порушень вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1413/27858, «Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в МЮ України 10.11.2015 № 1408/27853, та вимог КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими. Як вбачається з матеріалів справи, в них містяться письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , останні зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення і акті огляду на стан сп`яніння, де наявні їх підписи, та в протоколі про адміністративне правопорушення мається підпис ОСОБА_1 , місцевим судом було безпосередньо допитано свідка ОСОБА_2 , який підтвердив обставини, зазначені в його письмових поясненнях, а тому доводи апелянта про відсутність свідків під час проходження нимогляду на стан сп`яніння є безпідставними. Також, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості у разі його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, пройти такий огляд в найближчому закладі охорони здоров`я. Доводи апелянта про те, що станом на 11.07.2020 адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП була відсутня, не підлягають до задоволення, виходячи з наступного. Так, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року, тобто до 01 липня 2020 року, КУпАП передбачав адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, та відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння. Після набрання чинності зазначеного вище закону, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп`яніння, виключено з ч.1 ст. 130 КУпАП та закріплено у ст. 286-1 Кримінального кодексу України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Разом з тим, Законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав законної сили 03 липня 2020 року, внесені нові зміни до Закону № 2617-VIIІ, а саме, згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону № 720-IX: у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 4, який , запровадивши нову редакцію ст. 130 КУпАП, виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані сп`яніння - відтак відновлена адміністративна відповідальність за ці дії; у пункті 2 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 171, який, доповнивши КК України ст. 286-1, криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп`яніння - відтак відбулася декриміналізація цих дій. Однак, відповідно до ч.1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Зазначені положення кореспондуються з положеннями частини другої ст. 58 Конституції України, згідно з якою ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Підстава для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачена п.6 ч.1 ст. 247 КУпАП, відсутня. Згідно з цим пунктом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність. В цьому пункті йдеться про випадки скасування акта, яким встановлена адміністративна відповідальність, натомість у результаті внесення змін до ст. 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі ст. 130 КУпАП, була не скасована, а навпаки посилена. З огляду на викладене, вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно. Тому твердження апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є неприйнятними. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення. З врахуванням вищевикладеного, вважаю, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження по справі - відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и л а: Постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 01 жовтня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Соломка